Рішення

від 13.05.2020 по справі 420/1949/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1949/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аламак-Транс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2018 № 0075311212.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням - рішенням податковим органом нараховано штрафні санкції розмірі 95 026,74 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за жовтень 2015 р., червень 2017 р., листопад 2017 р., грудень 2017 р., січень 2018 р., лютий 2018 р. Позивач вважає зазначені нарахування неправомірними, зважаючи на те, що у періоді з 2016 р. по 2018 р. податковим органом було заблоковано (зупинено реєстрацію) низки податкових накладних позивача, в т.ч. тих, по яких застосовано штрафні санкції спірним податковим повідомленням-рішенням. При цьому позивач зазначає, що саме через це блокування (зупинення) й було пропущено строки реєстрації ПН в ЄРПН. Також позивачу незрозуміло з акту перевірки, в чому полягає його порушення порядку подання ПН до ЄРПН та по яких його контрагентах відбулося правопорушення. На думку позивача, ним дотримано вимоги п. 201.1 ст. 201 ПКУ, зокрема складено податкові накладні на дату виникнення податкових зобов`язань в електронній формі з дотриманням порядку їх подання до реєстру. Також на думку позивача період перевірки мав складати 3 роки, у зв`язку із чим порушення за жовтень 2015 р. виявлені поза межами встановленого ПК України строку у 1095 днів. Крім того, всі податкові операції позивач здійснював з врахуванням співвідношення податкових зобов`язань та податкового кредиту на електронному рахунку платника ПДА і за часом вони мали співпадати через неможливість існування від`ємного значення електронного рахунку платника ПДВ.

Ухвалою судді від 10.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ст. 262 КАС України.

20.03.2020 до суду від ГУ ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Аламак-Транс встановлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Відповідь на відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю Аламак-Транс не надійшла.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеси управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області Мовчан В.Ю. відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України розділу І та у порядку абз.2 п.76.3 ст.76 гл.8 розд.ІІ ПК України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних за звітний період: червень 2017 р., листопад 2017 р., жовтень 2017 р., жовтень 2015 р., грудень 2015 р., січень, лютий 2018 р., за результатами якої складено акт від 27.03.2018 № 5772/15-32-12-12/38437961.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аламак-Транс" п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме податкові накладні 2015-2018 рр. зареєстровані з порушенням строків реєстрації (від 1 до 77 днів), а саме:

ПН № 69 від 23.06.2017 на суму 4337,62 грн зареєстрована 08.08.2017 (кількість днів затримки 8);

ПН № 82 від 23.06.2017 на суму 4337,62 грн зареєстрована 14.08.2017 (кількість днів затримки 14);

ПН № 138 від 14.11.2017 на суму 74700,45 грн зареєстрована 01.12.2017 (кількість днів затримки 1);

ПН № 151 від 27.11.2017 на суму 32114,25 грн зареєстрована 01.12.2017 (кількість днів затримки 16);

ПН № 150 від 26.11.2017 на суму 24050,25 грн зареєстрована 01.12.2017 (кількість днів затримки 16);

ПН № 2 від 07.10.2015 на суму 333,33 грн зареєстрована 23.10.2015 (кількість днів затримки 1);

ПН № 1 від 07.10.2015 на суму 333,33 грн зареєстрована 23.10.2015 (кількість днів затримки 1);

ПН № 45 від 14.06.2017 на суму 30183,46 грн зареєстрована 05.07.2017 (кількість днів затримки 5);

ПН № 180 від 23.10.2017 на суму 31991,40 грн зареєстрована 31.01.2018 (кількість днів затримки 77);

ПН № 178 від 20.11.2017 на суму 33994,80 грн зареєстрована 31.01.2018 (кількість днів затримки 47);

ПН № 167 від 14.12.2017 на суму 32595 грн зареєстрована 05.01.2018 (кількість днів затримки 5);

ПН № 163 від 11.12.2017 на суму 57771,20 грн зареєстрована 05.01.2018 (кількість днів затримки 5);

ПН № 177 від 31.12.2017 на суму 25390,58 грн зареєстрована 18.01.2018 (кількість днів затримки 3);

ПН № 173 від 22.12.2017 на суму 68612,86 грн зареєстрована 31.01.2018 (кількість днів затримки 16);

ПН № 179 від 04.12.2017 на суму 3382 грн зареєстрована 31.01.2018 (кількість днів затримки 31);

ПН № 176 від 31.12.2017 на суму 49970,81 грн зареєстрована 29.01.2018 (кількість днів затримки 14);

ПН № 174 від 25.12.2017 на суму 42299,05 грн зареєстрована 29.01.2018 (кількість днів затримки 14);

ПН № 8 від 11.01.2018 на суму 12501,38 грн зареєстрована 04.02.2018 (кількість днів затримки 4);

ПН № 5 від 10.01.2018 на суму 14236,63 грн зареєстрована 06.02.2018 (кількість днів затримки 6);

ПН № 7 від 11.01.2018 на суму 12477,80 грн зареєстрована 06.02.2018 (кількість днів затримки 6);

ПН № 4 від 10.01.2018 на суму 10059,90 грн зареєстрована 06.02.2018 (кількість днів затримки 6);

ПН № 27 від 18.01.2018 на суму 45661,85 грн зареєстрована 19.02.2018 (кількість днів затримки 4);

ПН № 22 від 05.02.2018 на суму 14231,64 грн зареєстрована 02.03.2018 (кількість днів затримки 4).

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2018 № 0075311212, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Аламак-Транс за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 39 265,30 грн (10% від 392652,95 грн); від 16 до календарних днів - у розмірі 31751,84 грн (20% від 158759 грн); від 31 до 60 календарних днів - у розмірі 12 796,56 грн (30% від 37 376 грн); від 61 і більше календарних днів - у розмірі 12 796,56 грн (40% від 31 991 грн), а всього 95 026,74 грн.

В травні 2018 р. Товариство звернулося до керівника ГУ ДФС в Одеській області із скаргою на податкове повідомлення-рішення від 21.04.2018 № 0075311212 та не отримавши відповіді звернулось за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, а позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до п.201.10 ст.200 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Із змісту абз. 14 п. 201.10 Податкового кодексу України вбачається, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватись з врахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01- 15 календарний день ( включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день ( включно ) календарного місяця - до 15 календарного дня ( включно ) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.120-1.1 цієї статті порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі порядок №1246).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПКУ якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на акт перевірки від 27.03.2018 № 5772/15-32-12-12/38437961, позивачем податкові накладні направлялись для реєстрації в ЄРПН з порушенням граничних строків здебільшого на 1-6 днів (виключення становлять ПН № 180 від 23.10.2017 (77 днів затримки)), № 178 від 20.11.2017 (47 днів затримки), № 179 від 04.12.2017 (31 днів затримки), та кілька ПН із затримкою в межах 16 днів.

В зазначеному акті перевірки вказано, що при перевірці використано інформацію, яка зберігається в базах інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак позивач взагалі не пояснює суду причини пропуску таких строків та обставини, які цьому передували; не надає доказів, які б підтвердили власне факти вчасної подачі ПН на реєстрацію до ЄРПН; стверджувані позивачем обставини щодо зупинення податковим органом реєстрації податкових накладних, про що йому повинно було надійти відповідне повідомлення в електронному вигляді (квитанції про прийняття або неприйняття таких накладних). Натомість позивачем у позовній заяві зазначається, що йому взагалі незрозуміло суть скоєного ним правопорушення, а в скарзі зазначає, що відповідач повинен був врахувати розробки на законодавчому рівні щодо списання (прощення) податкового боргу чи відстрочення у його сплаті під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на порушення з боку податкового органу строків, визначених ПК України, зокрема поза межами трьох років по відношенню до податкових накладних за жовтень 2015 р., оскільки період перевірки, яка оформлена актом від 27.03.2018 № 5772/15-32-12-12/38437961, повинен охоплювати лише період 2016-2018 рр.

Так, згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В цьому аспекті суд звертає увагу позивача, що від дня складання акту перевірки від 27.03.2018 № 5772/15-32-12-12/38437961 строк у 1095 днів, визначений ст. 102 ПК України, припадає на 28 березня 2015 року, а тому уявлення позивача про обмеження періоду перевірки в річному позначенні 2016-2018 рр. включно є помилковими.

Вирішуючи спір, суд враховує, що платник податків, заперечуючи проти застосування до нього штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, висновків за актом перевірки від 27.03.2018 № 5772/15-32-12-12/38437961 не тільки не спростував, а й взагалі не навів будь-якого вагомого аргументу. При цьому позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що ним вчинялися заходи, спрямовані на вчасну реєстрацію податкових накладних у відповідному реєстрі, які обов`язково мають бути у розпорядженні платника податків, так як є результатом опрацювання поданих податкових накладних, реєстрацію яких, як зазначає позивач, зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. При цьому суд не оминає увагою той факт, що в даному випадку більшість податкових накладних зареєстрована з несуттєвою кількістю днів затримки (більшість в діапазоні 1-6 днів), що ставить під сумнів твердження позивача про те, що затримання у реєстрації викликано зупиненням такої реєстрації з боку податкового органу, адже в такому разі ці строки були б більш суттєвими.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст. 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Аламак-Транс (65044, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 33, офіс 424; ЄДРПОУ 38437961) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк