Рішення

від 13.05.2020 по справі 440/2007/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2007/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до Приватного підприємства "Карексім" про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2020 року позивач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Карексім" про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів в сумі 854230,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що оскільки відповідач ліквідується як юридична особа без правонаступника, за приписами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та статті 1205 Цивільного кодексу України необхідно провести капіталізацію платежів для продовження страхових виплат потерпілій на виробництві гр. ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, що розцінено судом як клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Судова повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повернулась до суду з відмітками поштової організації "за відсутністю адресата".

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, Горішньоплавніським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області прийнято постанову №1607/164/164/10 від 12.03.2019, якою призначено перераховану страхову виплату ОСОБА_1 , яка ушкодила здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 13.06.2013 під час роботи на ПП "Карексім" /а.с. 14/.

Приватне підприємство "Карексім" (ідентифікаційний код 37015693) зареєстроване як юридична особа, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 5/, та зареєстроване в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області як платник обов`язкових страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Карексім" знаходиться у стані припинення, про що 09.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис /а.с. 6/.

З огляду на вищевикладене, позивач здійснив розрахунок суми платежів, які підлягають капіталізації та надіслав на адресу ПП "Карексім" вимогу від 03.01.2020 №16-10, яка повернута з відмітками поштової організації "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" /а.с. 16-17/.

Відповіді за наслідками розгляду вищевказаної вимоги позивачу не надходило.

Оскільки відповідачем грошові вимоги Фонду по капіталізації не було сплачено позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача капіталізованих платежів у розмірі 854230,96 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Статтею 3 цього Закону визначено, що соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

За змістом частини 1, 2 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765 /надалі - Порядок/, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Згідно пункту 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Правова позиція щодо наявності у суб`єкта господарювання, що ліквідується, обов`язку проводити капіталізацію страхових виплат висловлена Верховним Судом України у постанові від 26.06.2012 у справі № 21-156а12.

Факт заподіяння шкоди здоров`ю громадянці ОСОБА_1 відповідачем не спростовано.

Копії акту форми № Н-1 про нещасний випадок на виробництві, виписки з акту огляду МСЕК , копії постанов про призначення страхових виплат та копії постанов про призначення перерахованої щомісячної страхової виплати гр. ОСОБА_1 наявні у матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок суми платежів, що підлягають капіталізації для задоволення вимог, які виникли із зобов`язань ПП "Карексім", що ліквідується, перед потерпілою ОСОБА_1 та вказана сума складає 854230,96 грн. Таблиці смертності та середньої очікуваності тривалості життя для чоловіків в Україні за 2018 рік наявні у матеріалах справи.

Доказів сплати відповідачем капіталізованих платежів у добровільному порядку до суду не надано.

На момент звернення Фонду з вказаними вимогами підприємство відповідача не виключене з Єдиного державного реєстру, а лише внесено щодо нього запис від 09.12.2019 щодо припинення діяльності юридичної особи, а тому вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на підставі пункту 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 зроблений розрахунок потреби в капіталізації коштів для продовження виплати страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області - обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, отже підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавської області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 41319427) до Приватного підприємства "Карексім" (вул. Гвардійська, 12 кв. 26, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 37015693) про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Карексім" (вул. Гвардійська, 12 кв. 26, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 37015693) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавської області (р/р UA648999980000355499000116219 Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавської області, код ЄДРПОУ 41425689, в Державній казначейській службі України) капіталізовані платежі в сумі 854 230,96 грн (вісімсот п`ятдесят чотири тисячі двісті тридцять гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва