Постанова

від 13.05.2020 по справі 340/3226/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2020 року м. Дніпросправа № 340/3226/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 (суддя суду першої інстанції Хілько Л.І.), прийняте за правилами спрощеного позовного провадження в м. Кропивницькому в адміністративній справі № 340/3226/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 29.08.2018 №91500-53.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно сформовано податкову вимогу від 29.08.2018 №91500-53 про сплату податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб в сумі 29530,30 грн, оскільки у позивача відсутній обов`язок сплачувати орендну плату за земельну ділянку, з огляду на те, що договір оренди земельної ділянки №604 від 26.08.2010, укладений між Світловодською міською радою та ФОП ОСОБА_1 не може бути підставою для нарахування податкового боргу, оскільки підприємницька діяльність позивачем припинена в 2015, а безпосередньо договір оренди земельної ділянки є припиненим 24.10.2016, користувачем земельної ділянки є ТОВ "Природні води України".

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Також позивач зазначає, що суд першої інстанції не досліджував підстави виникнення податкового боргу та не надав оцінку відповідному повідомленню-рішенню, не встановив наявність чи відсутність обов`язку позивача сплачувати визначене рішенням податкове зобов`язання, як наслідок не застосував відповідні положення ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 31 ЗУ Про оренду землі щодо відсутності у позивача об`єкта нарахування орендної плати за землю. Крім того, позивач вказує, що докази по справі, які не надавалися відповідачем позивачу, не можуть бути прийняті до уваги судом.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Світловодської міської ради від 23.06.2009 №1256 надано ФОП ОСОБА_1 в оренду на 49 років земельну ділянку площею 11592,0 кв.м.

На підставі зазначеного рішення між Світловодською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки № 604 від 26.08.2010.

Рішенням Світловодської міської ради № 163 від 24.03.2016 були внесені зміни до рішення №1256 від 23.06.2009, а саме у зв`язку з припиненням позивачем підприємницької діяльності у назві та тексті рішення слова "фізичній особі-підприємцеві" замінено на слова "громадянину України".

26.12.2017 до Світловодської міської ради надійшла заява позивача від 10.11.2017 вих.№17/11 про припинення договору оренди земельної ділянки.

11.01.2018 виконавчим комітетом Світловодської міської ради листом № 01-15/11/1 позивачу була направлена претензія на суму 56089,29 грн про сплату заборгованості по орендній платі за землю, що виникла до 01.01.2018.

13.02.2018 Управлінням економіки, ресурсів та розвитку міста виконкому Світловодської міської ради направлено до відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області інформацію по нарахуванням орендної плати в 2018 р. юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та громадянам України згідно укладених договорів оренди земельних ділянок, що перебувають в комунальній (державній) власності з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель.

На підставі вказаного повідомлення сформовано податкове повідомлення-рішення №2683275-5302-1126 від 18.04.2018 р., яким позивачу було нараховано податкове зобов`язання з орендної плати фізичних осіб за 2018 рік у сумі 29531,52 грн.

Податкове повідомлення-рішення направлено позивачу за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, б-р. Дніпровський, 12/14, проте поштове відправлення повернулось без вручення з причин закінчення терміну зберігання.

У зв`язку з несплатою податкового зобов`язання, 29.08.2018 сформовано спірну податкову вимогу №91500-53 на суму 29530,30 грн.

Не погоджуючись з податковою вимогою позивачем на адресу ДФС України направлено відповідну скаргу від 16.10.2018.

Рішенням ДФС України від 20.11.2018 №18117/Р/99-99-1705-14 скаргу позивача залишено без задоволення, податкову вимогу від 29.08.2018 р. №91500-53 без змін.

Вважаючи, що відповідачем протиправно сформовано податкову вимогу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове зобов`язання у сумі 29531,52 грн, яке визначене податковим повідомленням-рішенням №2683275-5302-1126 від 18.04.2018 є узгодженим, отже оскаржувану податкову вимогу від 29.08.2018 №91500-53 відповідачем сформовано правомірно, оскільки станом на 29.08.2018 за позивачем обліковувалась заборгованість по орендній платі за землю.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

П. п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, що передбачено п. 59.1 ст. 59 ПК України.

Отже, підставою для формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є непогашення платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

Згідно з п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до фактичних обставин справи контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення №2683275-5302-1126 від 18.04.2018, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання з орендної плати за 2018 рік у сумі 29531,52 грн.

Враховуючи, що невручення цього податкового повідомлення-рішення не пов`язано з помилковими діями контролюючого органу, в силу наведених приписів ПК України податкове повідомлення-рішення є врученим, а сума зобов`язання є узгодженою.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивач про існування податкового повідомлення-рішення №2683275-5302-1126 від 18.04.2018, узгодженість зобов`язання, визначеного цим рішенням, міг достовірно знати з рішення ДФС України від 20.11.2018 №18117/Р/99-99-1705-14, прийняте за результатами розгляду його скарги.

Проте, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2018 рік позивачем не подано.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова вимога від 29.08.2018 №91500-53 сформована відповідачем правомірно, оскільки станом на 29.08.2018 за позивачем обліковувалось узгоджене та несплачене зобов`язання по орендній платі за землю.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом оскарження у цій справі є саме вимога про сплату податкового боргу від 29.08.2018 №91500-53.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, за нормами чинного КАС України визначення предмета та підстав адміністративного спору є правом позивача.

Проте, обґрунтовуючи адміністративний позов відсутністю зобов`язання сплачувати орендну плату за землю, вимоги щодо податкового повідомлення-рішення у цій справі позивачем не заявлялися.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду, тому підстави для зміни або скасування судового рішення в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, 321, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 в адміністративній справі № 340/3226/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 13.05.2020 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай