Ухвала

від 12.05.2020 по справі 160/6632/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6632/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №160/6632/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІКА-ГІДРО" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІКА-ГІДРО" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року скаржник отримав 25 березня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

06 квітня 2020 року скаржник звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки скаржнику необхідно додатковий час для сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів для його сплати.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначене клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Європейський суд з прав людини у справі "Кудла проти Польщі" (рішення від 26 жовтня 2000 року) вирішуючи питання щодо права особи на судовий розгляд протягом розумного строку констатував порушення статті 13 Конвенції, оскільки заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного національного засобу правового захисту, за допомогою якого він зміг би реалізувати своє право на "судовий розгляд упродовж розумного строку" відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції (див. п. 160 рішення), зокрема, Суд вказав на відсутність у національному праві будь-яких спеціальних правових засобів, за допомогою яких заявник міг би оскаржити тривалість провадження та прискорити його.

Враховуючи висновок Європейського суду з прав людини щодо права особи на судовий розгляд протягом розумного строку та порушення статті 13 Конвенції у зв`язку з відсутністю у національному праві будь-яких спеціальних правових засобів, за допомогою яких заявник міг би оскаржити тривалість провадження та прискорити його, суд апеляційної інстанції враховує те, що скаржник є державною установою, яка в період карантинних заходів здійснювала свою діяльність та з клопотанням щодо неможливості усунути недолік апеляційної скарги у встановлений судом строк з посиланням на будь-які карантинні обмеження, які б позбавляли його вчинити дії на виконання вимог ухвали суду не звертався, суд апеляційної інстанції, враховуючи і те, що безпідставно тривалий строк на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб`єкту владних повноважень, що є неприпустимим, зробив висновок про необхідність повернення апеляційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 17 березня 2020 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/9164/19.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №160/6632/19 - повернути.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 12 травня 2020 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко