Постанова

від 04.05.2020 по справі 300/1948/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1948/19 пров. № 857/13870/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н. М.,

суддів Гуляка В. В., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПУЄ Україна на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі № 300/1948/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПУЄ Україна до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

суддя в 1-й інстанції - Григорук О. Б.,

час ухвалення рішення - 12:40 год.,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 12.11.2019 р., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗПУЄ Україна звернулось в суд з позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (правонаступник - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області ), в якій просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0089625512 від 02.09.2019 р..

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням строків, встановлених пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України для його прийняття.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням строків, встановлених пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України для його прийняття. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

На стадії апеляційного розгляду проведено заміну назви відповідача з Головного управління ДФС в Івано-Франківській його правонаступником - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області в порядку вимог статті 52 КАС України.

Матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області здійснено камеральну перевірку своєчасності реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю ЗПУЄ Україна податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних виписаних за період з 01.12.2018 р. по 31.12.2018 р. і зареєстрованих до 03.05.2019 р.

За результатами камеральної перевірки 13.06.2019 р. складено акт № 4192/09-19-55- 12/35460757, відповідно до якого, встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації (108 календарних днів) на загальну суму 542377,87 грн. податку на додану вартість. Вказаний акт камеральної перевірки позивач отримав 19.06.2019 р. (а.с. 23-25).

На підставі акта перевірки № 4192/09-19-55-12/35460757 від 13.06.2019 р., відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0089625512 від 02.09.2019 р. яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 216951,15 грн. (а.с. 26, 27).

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0089625512 від 02.09.2019 р. після спливу строку встановлено пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (стаття 16 ПК України).

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наведена законодавча норма встановлює строки, протягом яких податковий орган приймає податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки та забезпечує право платника податків на подання заперечень на акт перевірки. Наслідки порушення цих строків положення цієї статті не передбачають.

Згідно пункту 102.1 статі 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених законодавчих норм ПК України дає підстави для висновку, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 24.04.2019 р. в справі № 820/212/16.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не є безумовною підставою для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

З врахуванням вказаного аналізу законодавства та матеріалів справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст.243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЗПУЄ Україна залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі № 300/1948/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду з врахуванням ч. 4 ст. 328 КАС України протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк М. А. Пліш Повне судове рішення складено 13 травня 2020 року.