Постанова

від 13.05.2020 по справі 816/1846/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2020 року

Київ

справа №816/1846/18

провадження №№ К/9901/60824/18, К/9901/66302/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 816/1846/18

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Оржицького районного суду Полтавської області, за участю третьої особи: Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, про зобов?язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду постановлену 20 серпня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Сіренко О.І., суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С., рішення Полтавського окружного адміністративного суду ухвалене 19 липня 2018 року у складі головуючого судді - Супруна Є.Б., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду прийняту 17 жовтня 2018 року, у складі колегії суддів: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Перцової Т.С., Жигилія С.П.,

І. Суть спору

1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі також - ТУ ДСА України в Полтавській області, відповідач), Оржицького районного суду Полтавської області, за участю третьої особи: Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, в якому просив:

1.1. стягнути з відповідачів суму недоплаченої за 2018 рік допомоги на оздоровлення при виході у відпустку у розмірі 21 230,00 гривень.

2. Позов обґрунтований тим, що відповідач усупереч вимогам статті 130 Конституції України та статті 133 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ Про судоустрій і статус суддів при обчисленні виплаченої йому суддівської винагороди, матеріальної допомоги та вихідної допомоги застосував норми пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 1 червня 2016 року № 1774-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 1774-VII).

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на правомірність застосування до спірних правовідносин пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VII.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Указом Президента України від 13 травня 2004 року №539/2004 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Оржицького районного суду Полтавської області та зарахований до штату цим судом.

5 . 23 березня 2010 року ОСОБА_1 зараховано на посаду судді Оржицького районного суду Полтавської області безстроково з 04 березня 2010 року на підставі постанови Верховної Ради України від 04 березня 2010 року №1943-VІ.

6 . Відповідно до наказу голови Оржицького районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2013 року №10(ОС)с ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату до посадового окладу за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з 17 жовтня 2013 року у зв?язку з наявністю стажу роботи станом на 17 жовтня 2013 року - 15 років 00 місяців 00 днів.

7 . Відповідно до штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області на 2018 рік посадовий оклад голови суду та судді затверджений на рівні 16 000,00 гривень.

8. Згідно з довідкою ТУ ДСА у Полтавській області від 25 червня 2018 року №02/1350/2018-Вих судді ОСОБА_1 у березні 2018 року у відповідності до наказу Оржицького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2018 року №2 (ОС)с нарахована та виплачена допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу - 16 000,00 гривень.

9. ОСОБА_1 , не погоджуючись із розміром виплаченої йому допомоги, стверджує, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню Закон України Про судоустрій і статус суддів від 07 липня 2010 року №2453-VІ, частиною першою статті 133 якого встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. При цьому частиною третьою статті 133 цього ж Закону посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

9.1. Тож, як на думку позивача, недоплата матеріальної допомоги на оздоровлення за 2018 рік становить 21 230,00 гривень.

10. Отже, нарахування посадового окладу позивача за вказаний період здійснювалось із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у розмірі 1600 гривень.

11. Уважаючи протиправним застосування у спірних правовідносинах пункту 3 розділу І Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VII, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 19 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року, у задоволенні позову відмовив повністю.

13. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, як суддя, який не проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, має отримувати суддівську винагороду виходячи з розрахункової величини мінімальної заробітної плати на рівні 1600,00 гривень, відповідно і допомога на оздоровлення має бути в такому ж розмірі.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

15. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі ОСОБА_1 наполягає на протиправності застосування при обчисленні його посадового окладу та визначенні розміру суддівської винагороди, матеріальної допомоги та вихідної допомоги пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VII.

16. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

17. Окрім того, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року позивачу було повернуто його апеляційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, оскільки скаржником було порушено порядок подання апеляційної скарги.

18. Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та направити справу до апеляційного суду для розгляду скарги по суті.

19. Оскільки скарги подані позивачем в одній справі їх вирішено розглядати в одному касаційному провадженні.

20. ТУ ДСА України в Полтавській області подало відзиви на касаційні скарги, в яких, наполягаючи на безпідставності останніх, просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

21. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

22. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

23. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

24. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно з частиною першої статті 135 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон №1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

27 . Відповідно до статті 136 Закону № 1402-VIII суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

28. За змістом пункту 22 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення цього ж Закону право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

29. Пунктом 23 наведеного Розділу визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ Про судоустрій і статус суддів (надалі - Закон № 2453-VІ).

30. Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанції про те, що позивачу повинна нараховуватись суддівська винагорода відповідно до приписів Закону № 2453-VІ.

31. Частиною третьою статті 133 Закону № 2453-VI обумовлено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Ця норма є бланкетною, оскільки визначає лише кількість мінімальних заробітних плат для встановлення розміру посадового окладу судді, але не встановлює розмір мінімальної заробітної плати, що застосовується для обрахунку такого окладу. Тому необхідно звернутися до інших законів, які встановлюють розмір мінімальної заробітної плати. Такі норми доповнять частину третю статті 133 Закону 2453-VI і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді.

32. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення, а саме, норми пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ, якими встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати новий розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень у спірний період) як розрахункової величини для визначення посадових окладів, в тому числі й суддів.

33. Водночас цим же пунктом законодавець передбачив таке: До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень .

34. Аналіз такого правового врегулювання дає підстави зробити висновок про те, що законодавець установив:

по-перше, два види (розміри) мінімальної заробітної плати;

по-друге, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів розмір мінімальної заробітної плати 3200 гривень;

по-третє, чітко передбачив, що для визначення посадових окладів суддів застосовується розмір мінімальної заробітної плати 1600 гривень.

35. Крім того, таким нормативним врегулюванням законодавець не порушив гарантії суддів щодо розміру суддівської винагороди, оскільки для визначення окладу судді підлягає застосуванню розмір мінімальної заробітної плати, який не є меншим від того, що застосовувався раніше до такого врегулювання.

VI. Позиція Верховного Суду

36 . Враховуючи наведені норми діючого законодавства, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

37 . Правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що позивач, як суддя, який не проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, має отримувати суддівську винагороду виходячи з розрахункової величини мінімальної заробітної плати на рівні 1600,00 грн.

38. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої і апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

39 . Щодо оскарженої позивачем ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду якою заявнику повернуто апеляційну скаргу, Верховний Суд зазначає наступне.

40 . 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України , яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

41. Відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

42 . Проте, згідно пп. 15.5. п. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

43. Відповідно до частини першої статті 186 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

44 . Оскільки апеляційну скаргу було подано безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду, в силу приписів пп. 15.5. п. 1 Перехідних положень КАС України у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику.

45. В подальшому позивачем апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції позивачем була подана з дотриманням порядку визначеного статтею 297 КАС України, а тому прийнята судом апеляційної інстанції та розглянута по суті.

46. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв?язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 816/1846/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. Р. Радишевська

Н. В. Шевцова