Рішення

від 12.05.2020 по справі 189/371/20

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/371/20

2/189/277/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Пустовар О.С.,

при секретареві Комеристій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації смертей 26.12.2003 року зроблений відповідний актовий запис за № 60. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, у склад якої входить земельна ділянка, площею 5,8200 га., що розташована на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1224286700:01:001:1197, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_1 - ДП № 030310, виданий 02.01.2003 року Покровською райдержадміністрацією. На випадок смерті померла ОСОБА_3 склала заповіт, єдиним спадкоємцем померлої згідно заповіту стала її сестра ОСОБА_4 . При оформленні спадкових прав виявилось, що в Державному акті на право приватної власності на землю серії, НОМЕР_1 ДП № 030310, виданий 02.01.2003 року Покровською райдержадміністрацією на підставі якого померла володіла земельною ділянкою, помилково не вірно зазначено прізвище власника земельної ділянки, та замість прізвища ОСОБА_5 зазначено прізвище ОСОБА_5 . В подальшому ОСОБА_4 замовила та виготовила новий Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2 № 830211 з вірним зазначенням прізвища власника ОСОБА_5 . Але вказаний Державний акт вона не встигла зареєструвати у відповідності до чинного законодавства, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 яка була спадкоємцем ОСОБА_3 померла, про що в книзі реєстрації смертей 21.02.2007 року зроблений відповідний актовий запис за № 303.У відповідності до ч. 1 ст. 1266 ЦК України та заповіту № 3-7344 від 12.12.2003 року спадкоємцями прав померлої ОСОБА_4 є позивач та відповідач ОСОБА_2 , за правом представлення. Від відповідача ОСОБА_1 дізнався, що він не збирається оформляти спадкові права на вказану земельну ділянку, а тому позивач є єдиним спадкоємцем померлої, який бажає оформити спадкові права. Так як, оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно відсутній (втрачений), то позивач не звертався до Покровської Державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , оскільки йому буде відмовлено в видачі свідоцтва. В зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на ім`я померлої ОСОБА_3 , позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки на даний час не являється власником вище наведеного майна, подальша державна реєстрація його в органах державної реєстрації права не можлива. Отже, позивач будучи спадкоємцем, не може в повній мірі розпоряджатися спадковим майном. Позивач як спадкоємець, бажає зареєструвати своє право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У зв`язку з чим позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, що розташована на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, площею 5,8200 га., кадастровий № 1224286700:01:001:1197, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_1 ДП № 030310, виданий 02.01.2003 року Покровською райдержадміністрацією.

В судове засідання сторони не прибули, надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Позивач ОСОБА_1 позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 60 (а.с. 6).

Як вбачається з копії заповіту від 17.07.1998 року, ОСОБА_3 все належне їй майно заповіла ОСОБА_4 (а.с.7).

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_4 0202532 від 09.06.1997 року, ОСОБА_3 на підставі рішення № 187 від 27.05.1997 року, належить право на земельну частку, розміром 5,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Україна (а.с. 8).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_5 -ДП № 030310, ОСОБА_3 (пай № НОМЕР_6 ) на підставі розпорядження голови Покровської районної державної адміністрації № 223-р від 23.09.2002 року, є власником земельної ділянки, площею 5.820 га, яка розташована на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (а.с. 9).

З копії листа № 40-167 від 13.05.05 року, направленого Покровським районним відділом земельних ресурсів на адресу ОСОБА_4 вбачається, що питання переоформлення державного акту на право власності на землю вирішено, помилка у написанні прізвища виправлена. Для отримання переоформлених документів необхідно звернутись до ТОВ Земля за адресою: АДРЕСА_1 проспект ім АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (а.с. 10).

З копії Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2 № 830211 вбачається, що на ім`я ОСОБА_3 був виготовлений Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2 № 830211 та заведено реєстраційну картку земельної ділянки, серії НОМЕР_7 (а.с. 11-12).

Згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_8 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 303 (а.с. 13).

Як вбачається з копії заповіту від 12.12.2003 року, ОСОБА_4 все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах кожному (а.с. 14).

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності відбувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. При цьому одним зі способів захисту цивільних прав і інтересів виступає визнання права.

Положення ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261 ЦК України зазначають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені документально, визнані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2-5 , 9-10 , 12 , 28 , 131 , 223 , 258-259 , 263-265 , ЦПК України , ст. ст. 328, 1217, 1218, 1223, 1225, 1261 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_9 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, що розташована на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, площею 5,8200 га., кадастровий № 1224286700:01:001:1197, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_10 № 030310, виданий 02.01.2003 року Покровською райдержадміністрацією.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України , до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: О.С. Пустовар