Рішення

від 21.08.2007 по справі 20-5/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" серпня 2007 р. справа № 20-5/225

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Домінанта”   (04107 м. Київ,  вул. Багговутівська, 17/21)

до Товариства з обмеженою відповідальністю  „ВК и Д”(99014 м. Севастополь, вул. Пролетарська, 34/53)

про стягнення  заборгованості в розмірі 13559,20 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач: не з'явився;

Відповідач: не з'явився.

Суть спору:

Позивач, ТОВ „Домінанта”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ТОВ „ВК и Д”, про стягнення  заборгованості за договором купівлі-продажу № 42 від 29.09.2006 в розмірі 13559,20 грн., з яких: 11952,95 грн. –основний борг, 1267,00 грн. –пеня, 202,54 грн. –збитки від інфляції, 136,71 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  отриманого товару.

Представник позивача на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з'явився, проте надіслав на адресу суду телефонограму про розгляд справи у його відсутність (вх. № 27454 від 20.08.2007).

Відповідач в судове засідання не з'являвся,  відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, проте як свідчать матеріали справи узвала про порушення провадження по справі отримана відповідачем особисто 06.06.2007 (поштове повідомлення № 19669 від 08.06.2007).

Згідно до ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2006 між позивачем  (Продавець) та  відповідачем  (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 42.

Відповідно до розділу 1 договору продавець продає, а покупець купує обладнання, найменування, кількість та асортимент якого вказано у специфікації поставки обладнання (додаток № 1) та витратні матеріальні найменування, кількість і асортимент яких, вказано у специфікації поставки витратних матеріалів (додаток № 2).

Продавець зобов'язується провести налагодження, підготовку (настройку) обладнання до експлуатації та навчання персоналу покупця правилам експлуатації обладнання, та бере на себе зобов'язання по гарантійному обслуговуванню обладнання.

Згідно розділу 3 договору та додатку № 1 і додатку № 2 до договору загальна ціна договору складає 48252,96 грн.

Відповідно до розділу 7 договору відповідач повинен перерахувати на розрахунковий рахунок позивача передоплату в розмірі 21280,98 грн. протягом 5-ти банківських днів після підписання даного договору. Залишок суми в розмірі 26971,98 грн. оплачується згідно графіку оплат (а.с.10).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку обладнання та введення його в експлуатацію.

Згідно з видаткової накладної № РН-0000832 від 24.10.2006 позивачем поставлено товару на загальну суму 48252,94 грн., який отриманий відповідачем по довіреності ЯЛН № 697084 від 23.10.2006.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав в повному обсязі роботи по введенню в експлуатацію поставленого для відповідача обладнання, про що свідчить акт введення в експлуатацію від 26.10.2006, підписаний представниками сторін (а.с. 14).

Зобов'язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 11952,95 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.2 Договору при простроченні платежу відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 1267,00  грн., яка підлягає стягненню.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням  3% річних та збитків від інфляції.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку  сума 3% річних складає  136,71 грн.., збитків від інфляції –202,54 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13559,20 грн., з яких: 11952,95 грн. –основний борг, 1267,00 грн. –пеня, 202,54 грн. –збитки від інфляції, 136,71 грн. – 3% річних.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 135,59 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 69, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  „ВК и Д”(99014 м. Севастополь, вул. Пролетарська, 34/53,  код  ЄДРПОУ 23197034, п/р 26006001300104 у ВАТ „Український кредитно-торговий банк” м. Судак, МФО 384759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Домінанта”   (04107 м. Київ,  вул. Багговутівська, 17/21, код  ЄДРПОУ 32211939, п/р 26004004097701 в Софіївської філії АКБ „ТАС-Комерцбанк”, МФО 300164) заборгованість в сумі  13559,20 грн., з яких: 11952,95 грн. –основний борг, 1267,00 грн. – пеня, 202,54 грн. –збитки від інфляції, 136,71 грн. –3% річних,   витрати по сплаті державного мита в сумі 135,59  грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

23.08.2007

Розсилка:

1.          ТОВ „Домінанта”   (04107 м. Київ,  вул. Багговутівська, 17/21)

2.          ТОВ  „ВК и Д”(99014 м. Севастополь, вул. Пролетарська, 34/53)

3.          Справа

4.          наряд