Рішення

від 13.05.2020 по справі 709/17/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/17/20

2/709/189/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за заповітом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 . При житті ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, заповіла позивачу. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0661 га та 2,8181 га, розташовані в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Сторони прийняли вказану спадщину, оскільки подали відповідні заяви до нотаріальної контори. Разом з тим між сторонами виник спір щодо розподілу вказаного спадкового майна, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на приписи законодавства, що регулює спадкові відносини, звернувся до суду та просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на вказане майно.

У судове засідання сторони не з`явились. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні (а.с. 40). Від відповідача надійшла телефонограма, в якій останній просив розгляд справи провести без його участі та не заперечував проти позову (а.с. 52).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 1 березня 2018 року серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Позивач і відповідач є синами ОСОБА_3 , що підтверджується копіями запису поновленого повторно свідоцтва про народження від 21 березня 2018 року серії

НОМЕР_2 та виданого повторно свідоцтва про народження від 3 жовтня 1966 року серії

ЯК в„– 1110090 (а.с. 7, 8).

При житті ОСОБА_3 , а саме 4 лютого 2002 року, склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Демуз Р.І. та зареєстрований у реєстрі за № 16, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла позивачу (а.с. 51).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить:

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0661 га, кадастровий номер 7125182800:05:000:6875, розташована в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала

ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 липня 2012 року серії ЯК № 355850 (а.с. 15);

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8181 га, кадастровий номер 7125182800:05:000:8023, розташована в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала

ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 липня 2012 року серії ЯК № 355851 (а.с. 14).

Згідно з довідкою Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 15 серпня 2018 року № 2270 ОСОБА_3 постійно проживала одна та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від

14 лютого 2020 року (вих. № 43-01/16) (а.с. 43), що надійшов у відповідь на запит суду

(а.с. 28), після смерті ОСОБА_3 подані заяви про прийняття спадщини позивачем та відповідачем (а.с. 44-45). Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Крім того листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 29 жовтня

2019 року (вих. № 1036/02-16) позивачу повідомлено про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що спадкодавець відповідно до приписів ЦК України сам не розділив спадщину між спадкоємцями і право власності на спадкове майно оформлялося в судовому порядку, роз"яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до змісту якого все своє майно заповіла позивачу. На день смерті ОСОБА_3 заповіт не змінено і не скасовано.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Судом встановлено, що позивач прийняв спадщину, оскільки звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки, у зв`язку з тим, що спадщину також прийняв відповідач, а спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Разом з тим на теперішній час спір про поділ спадкового майна між сторонами вичерпано, відповідач на вказані земельні ділянки не претендує, позов про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом визнає.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Пунктом "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, з-поміж іншого, прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимога позивача підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги наявність заповіту, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , який проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0661 га, кадастровий номер 7125182800:05:000:6875, розташовану в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала його матері - ОСОБА_3 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 липня 2012 року серії ЯК № 355850;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8181 га, кадастровий номер 7125182800:05:000:8023, розташовану в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала його матері - ОСОБА_3 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 липня 2012 року серії ЯК в„– 355851;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай