Рішення від 27.07.2007 по справі 4/201-07

4/201-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27.07.2007                                                                             Справа №  4/201-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна фірма

"РВіК"  м.Херсон     

до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії

 м.Херсон       

про   стягнення  8.530грн.77коп.

за участю   представників сторін:

від  позивача   -  директор  Рефлер В.В.,  юрист  Чичикало  В.Г.

від  відповідача  - юрист  Бойцова О.Л , інженер Гончарова С.Є.

                                           в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 6596грн. 94коп заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 928грн. 19коп. інфляційних втрат та 802грн. 64коп. пені, посилаючись на  несвоєчасні розрахунки за договором № 24/885 від 14.05.2004 року про користування парами магістрального та розподільного кабелю для організації абонентських ліній.

Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що позивачем не вжиті заходи досудового врегулювання спору. Крім того, він зазначає, що позивач робіт по організації з'єднання  для відповідача не проводив, тому що телефони та прямі лінії зв'язку були організовані до того, як позивач придбав у ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" телекомунікаційні мережі за договором купівлі-продажу від 01.09.2005 року.

Позивач стверджує, що роботи для організації з'єднання були ним проведені, оскільки придбавши кабельні мережі зв'язку від минулого власника у занедбаному стані, він включив у договір з відповідачем пункт 3.1 про організацію з'єднання при наданні користування пар магістрального та розподільчого кабелів з одноразовою оплатою цих робіт.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги підлягають  задоволенню  з  урахуванням  наступного.

14 травня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна фірма "РВіК" (позивач по  справі)  та відкритим  акціонерним  товариством  "Укртелеком" в особі Херсонської філії (відповідач) укладено  договір  №24/885 про  користування парами  магістрального  та розподільного  кабелю  для організації  абонентських  ліній.

Згідно з  зазначеним договором позивач надає  відповідачу в користування  пари  магістральних  та розподільчих  кабелів для організації  абонентських  ліній в кількості, яка  зазначена в додатку №1 до договору.

Пунктом 2.3 зазначено  договору встановлено  обов'язок  відповідача своєчасно  та в повному обсязі  здійснювати  розрахунки  за користування парами  магістрального  і розподільного  кабелю відповідно до  вартості, визначеної  згідно з  договірними  тарифами, які зазначені в пункті 3.1 договору та становлять: плата за  надання в користування  пари  магістрального  кабелю  -6грн.34коп. без ПДВ;  плата за надання  в користування  пари  розподільчого  кабелю –6грн.20колп. без  ПДВ; плата за організацію  з'єднання  при наданні  в користування пари  магістрального  кабелю  для організації  абонентської  лінії (одноразово) –60грн.29коп. без ПДВ; плата за організацію з'єднання  при  наданні в користування  пари  розподільного  кабелю  для організації абонентських  ліній  (одноразово) – 49 грн. 33 коп. без ПДВ  шляхом перемноження  на відповідну кількість  з  урахуванням  поточних  змін  кількості отриманих  в користування  пар  магістрального  та  розподільчого  кабелю (додаток №3). Термін  розрахунків сторонами  встановлено  пунктом  3.3 договору –на протязі 10  днів  на підставі виставленого  рахунку.

Крім  того,  додатковою  угодою  №1 від 23.09.2005року  сторони змінили  додатки  №1 та №3  до  договору від  14.05.2004року у зв'язку із  зміною  кількості наданих  в користування відповідача  пар  магістрального  та розподільчого  кабелю.

Матеріалами  справи  підтверджується  виконання позивачем  передбачених  договором  обов'язків та надання  відповідачу в користування  47 пар  магістральних  та 54 пари розподільчих  кабелів для надання абонентських  ліній  та надання  телекомунікаційних  послуг  відповідно до  наданої  йому ліцензії, що  підтверджується додатком №3  до  договору а також  копією  акту виконаних  робіт  від 30.06.2006року №885, підписаного  представниками  сторін.

Відповідно до  вимог п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського  Кодексу України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлене  договором або законом.

За своєю природою договір  від  14.05.2004року є  договором про  надання послуг, тому до правовідносин сторін слід  застосовувати  норми  глави  63 ЦК України.  

Відповідно до  ст. 901 ЦК України  за договором про  надання послуг  одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням  другої  сторони  (замовника) надати  послугу, яка  споживається в процесі діяльності, а замовник зобов'язується оплатити  виконавцеві зазначену послугу, якщо  інше  не  встановлено  договором.

Статтею  903 ч.1  ЦК України передбачено, що  замовник зобов'язаний сплатити   надану йому послугу в розмірі, у строки  та в  порядку, які встановлені договором.

Доказів виконання  прийнятих  на себе обов'язків щодо  розрахунків за договором  відповідно до  пунктів 3.1, 3.3 договору  відповідач суду не  надав, заперечуючи  сам  факт  надання цих  послуг  та  зазначає, що  телефони  і прямі лінії  зв'язку були   організовані до  того як позивач став власником телекомунікаційних  мереж за договором купівлі-продажу мереж  від 01.09.2005року.

Однак  із  наданих  позивачем доказів вбачається, що  після придбання АТС, яка за посиланням позивача була ним   придбана  від  минулого  власника в занедбаному стані, позивач та відповідач  підписали  додаткову угоду від  23.09.2005року  та змінили  додатки №1, 3, включивши до  договору  пункт  3.1  про  організацію  з'єднання при  наданні  користування парами       магістрального  та розподільчого  кабелів з  одноразовою  оплатою  цих  робіт  відповідачем, що  було  прийнято  відповідачем. Позивачем на виконання робіт  проведенні  кросувальні роботи  відповідно до  наряду №68 від 03.10.2005року, вимірювальні роботи на кабелі  відповідно до  протоколу  від  03.10.2005року, переключення кабелю на громполосах та  включення в магістральні  та розподільчі кабелі, занесення інформації  в базу даних  технічного  відділу. Крім  того, здійснювалися робот и  у зв'язку із  зміною  місця знаходження телефонного  кросу за актом від  29.05.2003року, проведено  роботи  по демонтажу кабелів, нову прокладку кабелів і виконання робіт  з  організації  з'єднання  відповідно до  пункту 3.1 договору. Без проведення   зазначених  робіт   неможливо  надання передбачених  договором послуг.

Таким чином,  вимоги щодо  розрахунків, зазначених  в пункті 3.1 договору є  обов'язковими  для відповідача. Доказів  перерахування   наданих  послуг за  організацію  з'єднання  магістрального  та розподільчого  кабелю  в сумі 6596грн. 94коп., відповідно до  розрахунку позивача,  відповідач суду не  надав, тому  позовні вимоги про  стягнення зазначеної  суми  підлягають  задоволенню.

Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом, тому  позовні вимоги про  стягнення втрат від інфляції  підлягають  задоволенню  частково в сумі 661грн.27 коп. за період  з 16.09.2006року, виходячи  із  дати  виставлення рахунку  06.09.2006року та  необхідністю  його  оплати   в 10-денний термін  відповідно до  пункту  3.3 договору, тобто до  16.09.2006року.

Розглядаючи  вимоги позивача в частині стягнення пені, нарахування якої  передбачено пунктом  4.3 договору від 14.05.2004року , суд  виходить  із  наступного.

Пункт 6 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюються у відсотках,   розмір  яких  визначається  обліковою  ставкою  Національного  банку України за весь  час  користування чужими  коштами, якщо  інший  розмір  відсотків  не  передбачено  законом або  договором.

          В той же час відповідно до  ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних  санкцій  за прострочення виконання зобов'язання, якщо  інше не  встановлене законом або  договором, припиняється через  шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало  бути  виконано. Тобто, за нормами  ГК України пеня  не  має тривалого  характеру та через  шість  місяців після дня виникнення прострочки слід  припинити  її  нарахування.

          Сторони в договорі не  визначили  конкретного  періоду  нарахування пені, а лише обмежили  її  розмір обліковою  ставкою НБУ та порядок нарахування (за кожен  день  прострочки), не  визначивши при  цьому кінцевий  термін  обчислення. Тому, суд  вважає  необхідним застосувати  норму п.6 статті  232 ГК України, у зв'язку з  чим нарахування пені повинно  бути  припинено через  шість  місяців від  дня коли зобов'язання  мало  бути  виконано.

          Період  нарахування пені в силу ч.6 статті 232 ГК України  починається з 16.09.2006року та закінчується 16.03.2007року, тому позовні вимоги щодо  стягнення пені задоволенню  не  підлягають.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на  сторони  пропорційно  від  суми  задоволених  вимог.

Позивачу підлягає  поверненню  із  державного  бюджету 34грн.66коп. надлишково сплаченого державного  мита.

В засіданні за згодою  представника позивача судом оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі п. 1, 7 ст. 193, ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, ст. 525, 526, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд  

                                                  в и р і ш и в:

1. Позовні   вимоги  задовольнити  частково.

2. Стягнути з      відкритого  акціонерного  товариства  "Укртелеком" в особі Херсонської філії  м.Херсон проспект Ушакова № 41 р/р  260012199 в ХОД ВАТ  «Райффайзен банк Аваль” МФО 352093  код ОКПО  01188661   на користь товариства  з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна фірма "РВіК"  м.Херсон    вул.Горького, 22/8  р/р 26003316 в Укрсоцбанку м.Херсона МФО 353015 код 19228415  -  6.596грн.94коп.  основного боргу, 661грн.27коп. втрат від інфляції, 86грн.79коп.  витрат по сплаті  державного мита  та  100грн.40коп.   витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

3. В решті суми позову відмовити.

4. Видати товариству  з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна фірма "РВіК"  м.Херсон    вул.Горького, 22/8  р/р 26003316 в Укрсоцбанку м.Херсона МФО 353015 код 19228415 довідку на повернення із державного бюджету  34грн.66коп. надлишково сплаченого державного  мита, зазначивши в ній, що  платіжне доручення  №  93 від 25 квітня 2007 року   знаходиться  в матеріалах справи.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                          Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                  вимог  ст. 84 ГПК України  03.08.2007р.