Рішення

від 12.05.2020 по справі 599/841/20

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/841/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В. Г. при секретарі Грицай О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові справу за позовом Релігійної організації "Парафія Пресвятої Богородиці Владичеці України с. Бзовиця Зборівського району Тернопільсько - Зборівської архиєпархії Української греко - католицької церкви" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Бзовицької сільської ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Релігійна організація "Парафія Пресвятої Богородиці Владичеці України с. Бзовиця Зборівського району Тернопільсько- Зборівської архиєпархії Української греко - католицької церкви" звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на нерухоме майно. Позивач посилається на те, що за парафією закріплена на праві користування земельна ділянка 0 ,2296 га на території Бзовицької сільської ради. На земельній ділянці здійснено будівництво храму. Будівництво проведено відповідно до плану забудови, що підтверджується технічним паспортом та за погодженням власників сусідніх ділянок. Згідно рішення сільської ради, адреса нерухомого майна АДРЕСА_1 .

Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачі подали клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнають, заперечень щодо задоволення позову немає.

Суд, в силу ч.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Крім того, відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

За змістом статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

Згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Аналіз норми частини третьої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, яка відведена для цієї мети.

Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

Судом встановлено, що за Релігійною організацією "Парафія Пресвятої Богородиці Владичеці України с. Бзовиця Зборівського району Тернопільсько - Зборівської архиєпархії Української греко - католицької церкви" закріплена на праві постійного користування земельна ділянка площею 0 ,2296 га на території Бзовицької сільської ради , згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11 листопада 2019 року.На земельній ділянці здійснено будівництво храму. Будівництво проведено відповідно до плану забудови, що підтверджується технічним паспортом та за погодженням власників сусідніх ділянок. Згідно рішення сільської ради, адреса нерухомого майна АДРЕСА_1 .

Приймаючи до уваги, що будівництво проведено на земельній ділянці, яка відведена для цієї мети, без істотних порушень будівельних норм та правил суд вважає, що за парафією слід визнати право власності на храм, а саме на нежитлову будівлю храму ( літ.А) загальною площею 185, 7 метра квадратних, будівлю дзвіниці ( літ. Б) - 9,0м. кв., ворота (поз.1), огорожа (поз.2) та замощення( поз.3) в АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 81,259, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право власності заРелігійною організацією "Парафія Пресвятої Богородиці Владичеці України с. Бзовиця Зборівського району Тернопільсько - Зборівської архиєпархії Української греко - католицької церкви", код ЄДРПОУ 23588450, на нежитлову будівлю храму (літ.А) загальною площею 185,7 метра квадратних, будівлю дзвіниці (літ. Б) - 9,0м. кв., ворота (поз.1), огорожа (поз.2) та замощення (поз.3) в АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,2296 га кадастровий номер 6122680800:02:001:0110, що в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Зборівський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Повний текст рішення виготовлено 12 травня 2020 року.

Суддя Зборівського

районного суду Чорна В. Г.