Постанова

від 13.05.2020 по справі 235/7104/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 235/7104/19

Номер провадження 22-ц/804/1605/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2020 року Донецький апеляційний суд колегією в складі:

головуючого судді-доповідача Никифоряка Л.П.

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

при секретарі судового засідання Ротар Я.Б.

розглянувши відкрито в залі судових засідань Донецького апеляційного суду в м. Бахмут справу що виникла з сімейних правовідносин за позовом органу опіки та піклування Малиновської сільської ради Покровського району Донецької області, який діє в інтересах малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі третьої особи Служби у справах дітей Покровської райдержадміністрації Донецької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2020 року, повне судове рішення складено 07 лютого 2020 року (головуючий у 1 інстанції Назаренко Г.В.), -

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2019 року Орган опіки та піклування Малиновської сільської ради Покровського району Донецької області - Орган опіки звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та стягнення аліментів у розмірі 2/3 частини з усіх видів доходів до досягнення повноліття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання та розвитку малолітніх дітей.

Наявність неналежних умов для проживання дітей заявник пов`язував із тим, що протягом тривалого часу умови проживання сім`ї незадовільні, у будинку недостатньо продуктів харчування для повноцінного росту та розвитку дітей, є меблі, але в занедбаному стані.

Також, Орган опіки в позовній заяві вказував на те, що батьки своєю поведінкою та вчинками негативно впливають на дітей і принижують їх людську гідність.

ОСОБА_2 тимчасово влаштована до комунальної установи охорони здоров`я Краматорський будинок дитини ОСОБА_5 , за заявою батьків. ОСОБА_1 направлений до центру соціально-психологічної реабілітації дітей Великоновосілківської райдержадміністрації, де він перебуває по теперішній час. За час перебування дітей у державних закладах належні умови проживання для дітей батьками не створені.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2020 року частково задоволені позовні вимоги. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо їх малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти на дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову, з 10 жовтня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, перераховуючи їх на особистий рахунок дітей у відділенні Державного ощадного банку України. Зобов`язано орган опіки та піклування Малиновської сільської ради Покровського району Донецької області відкрити особистий рахунок на ім`я дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, не піклуються про фізичний та розумовий стан дітей і не забезпечують належного матеріального утримання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просила скасувати рішення суду в частині позбавлення її батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утримання дітей, через порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції посилається на акти обстеження умов проживання дітей від 03 квітня 2019 року та 13 вересня 2019 року, які не являються належними та допустимими доказами, оскільки неможливо встановити за якими адресами обстеження були проведені та акти не підписані батьками.

Також заявник стверджувала про те, що фактично відсутні докази щодо відсутності у дітей необхідного харчування, медичного догляду та лікування та не надано жодного достовірного доказу про невиконання відповідачами батьківських обов`язків.

У відзиві на апеляційну скаргу орган опіки та піклування Малиновської сільської ради Покровського району Донецької області в заперечення вимог апеляційної скарги вказував, що всі доводи апеляційної скарги перевірені судом першої інстанції та відсутні підстави для скасування рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу Служба у справах дітей Покровської райдержадміністрації Донецької області заперечувала проти задоволення позовних вимог вказуючи, що доводи апеляційної скарги не відповідають дійсним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, за відсутності сторін та третьої особи повідомлених про час та місце судового розгляду про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

09 жовтня 2019 року Малинівська сільська рада Покровського району Донецької області надала характеристику на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , фактичне місце проживання яких в будинку АДРЕСА_1 , діти яких знаходяться у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Великоновосілківської райдержадміністрації та Краматорському будинку дитини ОСОБА_5 .

Згідно характеристики ОСОБА_4 ніде не працювала, зі слів сусідів ледача, за дітьми не доглядала, в приміщенні безлад та бруд, і не має дитячого куточку.

ОСОБА_3 не працює, заробляє тимчасовими заробітками, вживає алкогольні напої та мали місце випадки порушення останнім громадського порядку /а.с.5, 6, 8/.

Згідно довідки від 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в АДРЕСА_2 а.с.7/.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /копія свідоцтва про народження а.с.13, 14/.

Згідно інформації про родину ОСОБА_6 , які з 2010 року проживають в АДРЕСА_1 , батько ОСОБА_3 не працює, зловживає спиртними напоями, має умовний строк покарання за крадіжку, притягувався до адміністративного стягнення по факту вчинення насильства в сім`ї.

ОСОБА_4 не працює, отримує мінімальну пенсію з інвалідності, яка є єдиним доходом сім`ї, має шкідливі звички, вживає алкоголь та палить.

Діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться в державних установах, перший раз їх вилучили у 2018 році через незадовільні умови /а.с.15/.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в заявах просили влаштувати ОСОБА_2 до будинку дитини на тимчасове влаштування на 6 місяців у зв`язку з тяжкими життєвими умовами /а.с.16-17/.

Згідно розпорядження голови райдержадміністрації ОСОБА_2 тимчасово влаштовано на повне державне утримання до державного закладу /а.с.18/.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_6 від 29 травня 2018 року в будинку АДРЕСА_1 проживає АДРЕСА_3 чоловік: батько ОСОБА_3 , який офіційно не працює; мати ОСОБА_4 , яка перебуває у декретній відпустці та отримує соціальну допомогу; діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також бабуся ОСОБА_7 та брат ОСОБА_8 .

За висновками та пропозиціями комісії рекомендовано створити належні умови проживання для дітей та працевлаштуватися батькові /а.с.19/.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_6 від 13 вересня 2018 року комісією зазначено, що належних умов для дітей не створено /а.с.20/.

Актом обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_6 від 03 квітня 2019 року комісією надано тижневий термін батькам для наведення порядку в будинку /а.с.21/.

В акті обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_6 від 08 липня 2019 року комісією зафіксовано, що належних умов для дітей не створено /а.с.22/.

Відповідно до інформації Національної поліції України з 2017 року по 2019 рік до Покровського відділу поліції надходили звернення щодо ОСОБА_3 , а саме: 20 листопада 2018 року, щодо пострілів на подвір`ї; 08 березня 2019 року та 25 березня 2019 року, з приводу конфлікту з братом; 30 травня 2019 року, звернення сільського Голови села Малинівка щодо неналежного догляду за дитиною /а.с.23/.

З березня по серпень 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надавались соціальні послуги, згідно акту оцінки потреб та соціальних стандартів /а.с.24/.

Згідно висновку Покровської райдержадміністрації Донецької області доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо їх малолітніх дітей /а.с.25-26/.

За даними адміністрації Великоновосілківського центру соціально-психологічної реабілітації дітей за час перебування ОСОБА_1 в центрі (з 05 травня 2019 року по теперішній час) його матір відвідувала сина один раз 20 жовтня 2019 ІНФОРМАЦІЯ_4 , більше сином не цікавилась /а.с.56,57/.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно постанов від 21 та 22 червня 2019 року притягувались до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 184 КУпАП /а.с.58,59/.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції повно встановив обставини у справі та вірно застосував норми матеріального права.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом два якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом наведеної норми ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьків прав на виховання дитини, захист її інтересів та інших прав, які їм надані до досягнення повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, та вирішальним для результатів розгляду даної справи будуть обставини, що характеризують ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Встановлені в даній справі обставини вказують на те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, що підтверджено письмовими доказами.

Довід апеляційної скарги про неможливість встановлення за якою адресою було проведено акти обстеження не відповідає дійсності, оскільки відповідно до акту на час обстеження батьки перебували в будинку АДРЕСА_1 по місцю обстеження та відмовились від підпису актів.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батька.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у статті 150 СК України, зокрема батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 СК).

Суд першої інстанції, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, дійшов правильного висновку, що батьки ухиляються від виконання обов`язків по вихованню своїх дітей, вживались заходи направлення на те, щоб батьки змінили свою поведінку та ставлення до дітей, однак жодних змін не відбулося.

Задовольняючи позовні вимоги суд урахував, що питання про застосування крайнього заходу впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, слід вирішувати з урахуванням ставлення батьків до дітей, інтересів дітей.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно з частинами 5, 6 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції правильно погодився з висновком органу опіки та піклування, оскільки він є достатньо обґрунтованим, не суперечить інтересам дітей, при цьому встановлено і підтверджено належними доказами те, що батьками не створено належних умов для виховання, проживання і утримання дітей і вони не хочуть змінювати своє ставлення до виховання та розвитку дітей.

Відповідно до частини 2 статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, а тому суд, керуючись частиною третьою цієї статті, одночасно із задоволенням позову щодо позбавлення батьків батьківських прав правомірно прийняв рішення про стягнення аліментів на дітей.

У той же час, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які вона не змогла повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб сторони надавали пояснення та докази щодо обставин, на які вони посилаються як на підстави своїх вимог чи заперечень. Сторони беззаперечно мали можливість ознайомитися із змістом позовної заяви і матеріалами справи та реалізувати належні їм процесуальні права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 13 травня 2020 року.

Судді: