Постанова

від 13.05.2020 по справі 587/1518/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року

м.Суми

Справа №587/1518/19

Номер провадження 22-ц/816/1177/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Семереньки ,

третя особа - Фермерське господарство Інтерагро ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 березня 2020 року в складі судді Степаненка О.А., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

23 липня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати із застосуванням передбаченої п. 14 договору пені з несплаченої суми боргу за кожен день прострочення, дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, скасування реєстрації договору оренди землі.

Свої вимоги мотивували тим, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 2,0 га, розташованої на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, яку на підставі договору оренди землі від 13 лютого 2009 року передав у оренду ТОВ Агрофірма РОСТ (правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Семереньки ) на строк 20 років.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 його син ОСОБА_4 12 квітня 2017 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом та 01 травня 2017 року здав успадковану земельну ділянку з кадастровим номером 5924789800:02:004:0125 в оренду ФГ Інтерагро , що знаходиться на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер і позивач ОСОБА_1 , отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 березня 2018 року, після смерті брата, дізнався про існування договірних відносин з оренди землі між ТОВ Агрофірма РОСТ та покійним батьком ОСОБА_3 та між ФГ Інтерагро та покійним братом ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 вважав, що ТОВ Агрофірма Семереньки , яка користується земельною ділянкою на підставі договору оренди від 13 лютого 2009 року, зобов`язане сплатити йому заборгованість з орендної плати за 2016, 2017 та 2018 рік у загальному розмірі 15674 грн, оскільки орендна плата не сплачувалась попереднім власникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і він, як спадкоємець, має право на отримання орендної плати, нарахованої та невиплаченої до дня смерті спочатку батька ОСОБА_3 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ), потім брата ОСОБА_4 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і за весь період до 23 листопада 2018 року - дати продажу земельної ділянки ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу. Позивачі вважали, що несплата орендної плати за 3 роки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідчить про факт систематичного невиконання положень договору оренди землі - спочатку ТОВ Агрофірма РОСТ , а потім і правонаступником (з 08 грудня 2018 року) ТОВ Агрофірма Семереньки , що є підставою для дострокового припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Позивач ОСОБА_2 - голова фермерського господарства Інтерагро вказував, що позбавлений можливості обробляти земельну ділянку площею 2,0 га, придбану у ОСОБА_1 23 листопада 2018 року, та отримувати дохід через існування договору оренди землі від 13 лютого 2009 року між ТОВ Агрофірма РОСТ (з 08 грудня 2018 року ТОВ Агрофірма Семереньки ). Вважав, що згідно з ст. 33 Закону України Про оренду землі , в разі смерті орендодавця в період дії договору оренди землі в місячний строк в обов`язковому порядку має бути укладена додаткова угода про поновлення договору оренди землі, оскільки така угода не укладалася, відповідач з такою пропозицією не звертався, отже земельна ділянка ТОВ Агрофірма Семереньки обробляється незаконно. На його письмову пропозицію, як власника земельної ділянки, достроково розірвати договір оренди землі або укласти додатковий договір при умові збільшення розміру орендної плати, відповідь не надійшла.

Просили стягнути з ТОВ Агрофірма Семереньки на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2016, 2017 та 2018 рік на загальну суму 15674 гривні, застосувавши передбачені п. 14 договору штрафні санкції у виді пені, припинити шляхом дострокового розірвання договір оренди землі від 13 лютого 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма РОСТ , правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Семереньки , стягнувши з відповідача судові витрати по справі.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вважають помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність виконання позивачем ОСОБА_1 вимог ч. 3 ст. 148-1 ЗК України та його обов`язок протягом місяця після набуття права власності на земельну ділянку повідомити про це відповідача (орендаря).

Вказують, що законодавством не передбачений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору із стягнення заборгованості з орендної плати у зв`язку із систематичною її несплатою з боку орендаря як і припинення договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Доказів недобросовісної поведінки ОСОБА_1 та умисного ухилення від отримання орендної плати з метою штучного створення умов для розірвання договору оренди у судовому порядку не надано. При цьому, є помилковим висновок суду про виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди землі та нарахування орендної плати, за отриманням якої ОСОБА_1 необхідно звернутися, оскільки доказів такого нарахування чи розміщення коштів, належних ОСОБА_1 , на депозиті нотаріуса суду не надано.

Доводять, що ТОВ Агрофірма Семереньки не вчинило в період 2016-2017-2018 років дій, спрямованих на виплату власнику орендної плати за договором оренди від 13 лютого 2009 року, що свідчить про систематичність порушення умов договору оренди землі та є підставою для дострокового його припинення шляхом розірвання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ АФ Семереньки - адвокат Литвиненко Д.Г. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне і обґрунтоване.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його представника - адвоката Шунька Г.О., які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (батьку позивача ОСОБА_1 ) відповідно до Державного акта про право власності на землю серії ЯЕ № 387385 від 15 грудня 2008 року, виданого на підставі розпорядження голови Сумської райдержадміністрації від 11 квітня 2008 року № 288, належала на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 2 га, розташована на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5924789800:02:004:0125 (а.с. 10, 85, 87).

За умовами договору оренди землі від 13 лютого 2009 року, зареєстрованого у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041061300070 від 25 березня 2010 року, ОСОБА_3 передав в оренду ТОВ АФ Рост належну йому земельну ділянку площею 2,0 га (рілля) строком на 20 років. У цей же день було складено та підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду (а.с. 11-12, 82-83, 84).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і право власності на належну йому земельну ділянку в порядку спадкування перейшло до сина ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 1779 (а.с. 13, 16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, його спадкоємцем став брат ОСОБА_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_4 березня 2018 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 5924789800:02:004:0125 (а.с. 14, 16, 17).

Будучи власником земельної ділянки, ОСОБА_4 01 травня 2017 року уклав договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5924789800:02:004:0125, площею 2,0 га, що розташована на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, на строк 20 років з Фермерським господарством Інтерагро в особі голови Петросяна М.А., зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 травня 2017 року, номер запису 20558672 (а.с. 15, 120-121).

За договором купівлі-продажу від 23 листопада 2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І., реєстровий № 1837, ОСОБА_1 продав земельну ділянку кадастровий номер 5924789800:02:004:0125 ОСОБА_2 (а.с. 18-19, 20).

07 грудня 2018 року ТОВ АФ Рост припинило свою діяльність (реорганізувалось) шляхом приєднання до ТОВ АФ Семереньки , тому на даний час ТОВ АФ Семереньки є правонаступником всіх прав і обов`язків ТОВ АФ Рост , в тому числі прав і обов`язків, що випливають з договору оренди землі від 13 лютого 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ АФ Рост (а.с. 89-92, 93-94, 95-102) .

Відмовляючи у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі у зв`язку з переходом права власності на землю до спадкоємця померлого власника земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку після смерті орендодавця ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до сина ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також перехід права власності на орендовану земельну ділянку до позивача ОСОБА_1 , як і реорганізація юридичної особи орендаря ТОВ АФ Рост - правонаступник ТОВ АФ Семереньки , відповідно до п. 38 договору оренди землі від 13 лютого 2009 року, не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Також вважав, що інші договори, укладені щодо спірної земельної ділянки у період дії договору оренди від 13 лютого 2009 року, у тому числі і договір оренди від 01 травня 2017 року з ФГ Інтерагро та договір купівлі-продажу від 23 листопада 2018 року з ОСОБА_2 , не тягнуть визнання недійсним первісного договору, оскільки не мають переваги перед договором оренди землі від 13 лютого 2009 року і не можуть бути підставою для розірвання договору.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором( п. 36 договору оренди землі).

Згідно з ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору оренди), перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

У пункті 38 договору оренди землі від 13 лютого 2009 року сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Крім того, відповідно до ст. 148-1 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з переходом права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Також, згідно з ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

У пункті 8 договору оренди землі від 13 лютого 2009 року сторонами обумовлено строк його дії - 20 років, та зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Порядок зміни умов договору та припинення його дії передбачено пунктами 34, 35, 36, зокрема, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи - орендаря; в інших випадках, передбачених законом (п. 35).

Пунктами 37, 38 договору оренди землі від 13 лютого 2009 року визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - Орендодавця, переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Суд першої інстанції правильно врахував, що позивач, як новий власник земельної ділянки, набувши 13 березня 2018 року прав орендодавця за договором оренди землі не повідомив про це протягом місяця у порядку ст. 148-1 Земельного кодексу України орендаря - ТОВ АФ Семереньки , і будь-яких заяв про зміну умов договору чи його припинення у порядку п. п. 34, 35, 36 договору оренди від 13 лютого 2009 року відповідачу не подав.

Враховуючи норми діючого земельного законодавства та узгоджені сторонами умови договору оренди землі від 13 лютого 2009 року, колегія суддів апеляційного суду погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що укладення щодо спірної земельної ділянки інших договорів оренди від 01 травня 2017 року (між ОСОБА_4 та ФГ Інтерагро ), купівлі-продажу від 23 листопада 2018 року (між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) у період дії договору оренди землі від 13 лютого 2009 року, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ АФ Рост (правонаступник ТОВ Агрофірма Семереньки ), не є підставою для визнання цього договору недійсним. Тому новий власник має дотримуватися положень укладеного попереднім власником договору, користуватися правами та виконувати зобов`язання за договором, умови якого є обов`язковими як для позивачів по справі, так і для відповідача.

Доводи апеляційної скарги про систематичність порушення ТОВ Агрофірма Семереньки умов договору оренди землі шляхом невиплати орендної плати за 2016, 2017, 2018 роки, як на підставу його дострокового припинення шляхом розірвання, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки заборгованість з виплати орендної плати за землю виникла через неможливість орендаря здійснити виплату коштів спочатку у 2016 році орендодавцеві ОСОБА_3 через його смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 , потім у 2017 році його спадкоємцеві ОСОБА_4 через його смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні в подальшому у 2018 році новому власнику земельної ділянки, ОСОБА_1 , який про перехід до нього права власності на земельну ТОВ АФ Семереньки не повідомив у визначеному законом порядку, за отриманням орендної плати не звертався.

Не внесення орендної плати на депозит нотаріуса, що відповідно до положень ст. 537 ЦК України, є правом а не обов`язком боржника, не вважається порушенням зобов`язання.

Отже, несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця і не внесення грошових коштів у депозит не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання такого правочину.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника за чинним договором оренди земельної ділянки. За статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку 13 березня 2018 року - з моменту отримання ним свідоцтва про право на спадщину за законом, а отже саме з цього часу у нього виникло право на отримання орендної плати.

Враховуючи момент виникнення у позивача права на одержання орендної плати, порушення строків її сплати буде у разі її невнесення орендарем до 31 грудня 2018 року.

При цьому, орендна плата за попередні роки також має бути сплачена у вказаний строк, адже за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки сплатити її до кінця попередніх років на користь позивача відповідач фактичної можливості не мав.

Відповідні висновки зроблені у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 709/1089/17, які мають обов`язковий характер для врахування судами.

Таким чином, неповідомлення відповідача про свої права на спадкове майно і ненадання позивачем необхідних платіжних реквізитів для виплати йому орендної плати, позбавило відповідача можливості належним чином виконати своє зобов`язання за договором оренди, зокрема, сплатити орендну плату за 2016 - 2018 роки у встановлений договором строк. Отже, він не несе відповідальність за невиконання зобов`язання щодо сплати орендної плати.

Посилання у скарзі на те, що суд в пріоритеті поставив позовні вимоги про розірвання договору оренди, є необгрунтованим та на правильність висновків суду не впливає.

За встановлених обставин, відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості з орендної плати за користування землею за договором оренди від 13 лютого 2009 року, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачем здійснено нарахування орендної плати за 2016-2018 роки у визначеному законом та договором розмірі і при наданні власником у передбаченому законодавством порядку орендарю інформації про перехід права власності на земельну ділянку, орендна плата буде виплачена, а тому права позивачів не є порушеними.

Правильність нарахування відповідачем орендної плати позивачі в апеляційній скарзі не оспорюють.

Таким чином, посилання та доводи осіб, які подали апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О.Ю. Кононенко

Судді: О.І. Собина

С.С. Ткачук