Постанова

від 13.05.2020 по справі 910/4452/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. Справа№ 910/4452/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Корсака В.А.

Демидової А.М.

при секретарі Островерха В.Л.

за участю представників

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з`явились

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

від третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 (повний текст складено 14.02.2020) про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі до проведення експертизи

у справі № 910/4452/19 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд"

до Приватного підприємства "СПМК"

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цільова комерція"

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна"

про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" з позовом до Приватного підприємства "СПМК", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цільова Комерція", в якому позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем, яка становить 15 000 000грн. звернути стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Цільова Комерція" нерухоме майно - нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А) загальною площею 536, 5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу від імені позивача предмету іпотеки будь-якій особі (покупцеві).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем не виконані умови договору підряду № 31/07-17 від 31.01.2017 та додаткової угоди від 21.01.2019 до даного договору, а саме у встановлений п. 1.4. додаткової угоди до договору підряду строк не сплачено суму збільшення вартості робіт в розмірі 15 000 000 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 у справі №910/4452/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.05.2019 та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цільова Комерція".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №910/4452/19 заяву ОСОБА_2 про залучення до участі у розгляді справи у якості третьої особи задоволено та залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна".

06.02.2020 до Господарського суду міста Києва представником ОСОБА_2 було подано клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.

В обґрунтування клопотання про призначення у справі № 910/4452/19 судової оціночно-будівельної експертизи ОСОБА_2 послався на те, що звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості на нерухоме майно без з`ясування всіх істотних обставин для вирішення справи по суті є неможливим та таким, що суперечитиме цілям і завданням господарського судочинства. Зокрема, подальший розгляд справи по суті не можливий без з`ясування реальної вартості спірного майна, адже, у даному випадку, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/4452/19:

1. Клопотання ОСОБА_2 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи - задоволено.

2. Призначено у справі № 910/4452/19 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Яка ринкова (дійсна) вартість предмета іпотеки за Іпотечним договором від 14.01.2019, посвідченим Незнайком Є.В . приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 13, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цільова комерція", а саме: нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А) загальною площею 536, 5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату проведення цієї експертизи?

- Яка вартість об`єкту оцінки - нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А) загальною площею 536, 5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ?;

- Яка початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації?

4. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на ОСОБА_2

5. Зобов`язано судового експерта направити на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) оригінал рахунку на оплату експертизи.

6. Зобов`язано ОСОБА_2 надати експертній установі докази проведення оплати послуг по проведенню судової експертизи.

7. Попереджено експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

8. Зобов`язано експерта після проведення судової експертизи надати суду висновок судового експерта.

9. Провадження у справі № 910/4452/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи містяться докази, в яких зазначено різні (три) суми вартості оцінки спірного нерухомого майна сформовані з інтервалом у декілька місяців, то відповідно у суду виникають сумніви, щодо достовірності та допустимості таких доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного та обґрунтованого рішення, яке буде ґрунтуватися на засадах верховенства права та відповідно захистить права та інтереси позивача, а тому є необхідність у призначенні експертизи та поставлення відповідних питань щодо встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даній справі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 по справі № 910/4452/19, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 по справі № 910/4452/19, якою було призначено судову оціночно-будівельну експертизу по справі № 910/4452/19 та зупинено провадження у справі до проведення експертизи.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття помилкової ухвали. Поставлені судом питання на вирішення експертизи щодо визначення ринкової вартості предмету іпотеки та початкової ціни продажу при обраному позивачем способі захисту відповідно до ст.38 Закону України Про іпотеку не встановлюється судом в рішенні. Тоді як судом не правильно застосовано ст.37 Закону України Про іпотеку в обґрунтування призначення судової оціночно-будівельної експертизи. Зібрані під час розгляду справи докази, які містяться в матеріалах справи, цілком дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

ОСОБА_2 надано суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд", в якому в обґрунтування залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/4452/19 зазначено про необхідність проведення судової оціночно-будівельної експертизи для встановлення дійсної вартості предмета іпотеки з огляду на ст.38 та ч.1 ст.39 Закону України Про іпотеку , оскільки у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При обранні способу правового захисту - звернення стягнення на предмет іпотеки через суд, позивач намагається ототожнити процедуру задоволення вимог іпотекодержателя в порядку позасудового регулювання із судовим, посилаючись на іпотечний договір, незважаючи на встановлений законом порядок.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" у справі №910/4452/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 (повний текст складено 14.02.2020) у справі № 910/4452/19 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 (повний текст складено 14.02.2020) у справі № 910/4452/19. З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020) та вжитим карантинним режимом судом апеляційної інстанції зазначено в ухвалі, що про дату і час судового засідання за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 (повний текст складено 14.02.2020) у справі № 910/4452/19 учасники справи будуть повідомлені додатково. Зупинено дію ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 (повний текст якої складено 14.02.2020) у справі № 910/4452/19.

Враховуючи введення у період з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України карантину, надзвичайної ситуації, та у зв`язку з цим обмеження перевезення пасажирів автомобільним, залізничним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, з урахуванням рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі від 16.03.2020, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема представників учасників справи та працівників суду, колегія суддів з урахуванням ст.ст. 3, 27 Конституції України, вирішила запропонувати учасникам апеляційного провадження розглянути питання щодо можливості подачі до суду апеляційної інстанції заяв про розгляд справи за їх відсутності та за наявними в справі матеріалами, про що зазначила в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020, якою призначила розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 по справі № 910/4452/19 на 28.04.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці з 07.04.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/4452/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 по справі №910/4452/19 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморгідробуд на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/4452/19 до провадження вказаною колегією суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 по справі №910/4452/19 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/4452/19 відкладено. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/4452/19 на 13.05.2020, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 (з внесеними змінами) продовженим карантином до 11 травня 2020 року та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також враховуючи приписи статті 2 Господарського процесуального кодексу України , необхідністю надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, явку в судове засідання лише представника ОСОБА_2 та не з`явлення представників решти учасників справи.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Встановлено, що 13.05.2020 представники позивача, відповідача, третьої особи 1 та 3 у судове засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача, третьої особи 1 та 3.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи -2, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приписами статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 4 ч. 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи наведені положення, судова експертиза призначається судом у справі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а також з урахуванням того, що жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При цьому, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача щодо звернення стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Цільова Комерція" нерухоме майно - нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А) загальною площею 536, 5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу від імені позивача предмету іпотеки будь-якій особі (покупцеві) в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем, яка становить 15 000 000 грн., заявлена на підставі п.9.5 Іпотечного договору від 14.01.2019, укладеного між ТОВ Цільова комерція (Іпотекодавець) та ТОВ Чорноморгідробуд (Іпотекодержатель) та ст.38 Закону України Про іпотеку , тоді як суд першої інстанції в обґрунтування призначення судової оціночно-будівельної експертизи неправильно послався на абз.5 ст.37 Закону України Про іпотеку , якою встановлено спосіб звернення стягнення на іпотечне майно шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки інший ніж обрано позивачем - звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Цільова комерція (Іпотекодавець) та ТОВ Чорноморгідробуд (Іпотекодержатель) був укладений Іпотечний договір від 14.01.2019, відповідно до умов якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться в будинку номер АДРЕСА_1 , загальною площею 536,5 кв.м.

Пунктом 1.1 Іпотечного договору від 14.01.2019 сторони визначили, що за згодою сторін вартість предмету договору на момент укладання Договору становить 17 008 660 грн.

Відповідно до п. 9.5 Іпотечного договору від 14.01.2019 звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись у позасудовому порядку шляхом продажу Іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Такий продаж проводиться відповідно до правил, встановлених статтею 38 Закону України Про іпотеку .

Згідно ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Зазначена правова норма надає право іпотекодержателю на підставі договору іпотеки за власним розсудом обирати один з двох альтернативних способів визначення ціни продажу предмета іпотеки при продажу предмета іпотеки будь-якій особі у порядку, визначеному ст. 38 Закону України Про іпотеку : або за взаємною згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

При обранні іпотекодержателем передбаченого ст. 38 Закону України Про іпотеку способу звернення стягнення на предмет іпотеки, визначення рішенням суду конкретної ціни продажу реалізації предмету іпотеки обмежувало б надане законом право іпотекодержателя визначати ціну продажу предмету іпотеки будь-якій особі за взаємною згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", в редакції яка діяла до 21.10.2019, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається зокрема початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Проте, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, яким абзац 7 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" виключено.

Отже, на момент винесення оскаржуваної ухвали відсутня вимога Закону України Про іпотеку про зазначення у рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, що спростовує твердження ОСОБА_2 про необхідність зазначення в рішенні суду у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду № 643/17966/14-ц від 19.06.2019 викладено висновок щодо застосування статей 36, 38 Закону Про іпотеку та відповідно зазначено, що позивач як іпотекодержатель згідно з договором іпотеки та частиною третьою статті 36 Закону Про іпотеку може задовольнити свої кредиторські вимоги під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки третій особі, встановленому статтею 38 цього Закону .

Продаж іпотекодержателем предмета іпотеки третій особі відповідно до статей 36, 38 цього Закону та згідно з умовами іпотечного застереження, визначеного у договорі іпотеки, є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі визначено умовами договору іпотеки, та з урахуванням положень статей 36, 38 Закону Про іпотеку є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Колегія суддів вважає, що вищевикладене виключає необхідність проведення експертизи щодо питань, поставлених судом першої інстанції перед експертом, а саме:

- Яка ринкова (дійсна) вартість предмета іпотеки за Іпотечним договором від 14.01.2019, посвідченим Незнайком Є. В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 13, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цільова комерція", а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А) загальною площею 536, 5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 5, станом на дату проведення цієї експертизи?

- Яка вартість об`єкту оцінки - нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А) загальною площею 536, 5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ?

- Яка початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації?

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, у даному випадку, для вирішення спірних правовідносин не потребуються спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, для встановлення обставин щодо ринкової (дійсної) вартості предмета іпотеки та його початкової ціни, оскільки вони не відносяться до обставин, які підлягають з`ясуванню під час розгляду спору про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" предмету іпотеки будь-якій особі (покупцеві) у зв`язку з тим, що іпотекодержатель може визначити ціну продажу предмета іпотеки майна за взаємною згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності встановлювати обставини, що мають значення для даної справи, для з`ясування яких необхідно проведення судової будівельно-оціночної експертизи для визначення вартості предмета іпотеки ринкової (дійсної) за Іпотечним договором від 14.01.2019, посвідченим Незнайком Є.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 13, укладеним між ТОВ Чорноморгідробуд та ТОВ Цільова комерція , а саме: нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (група приміщень № 13, літера А), загальною площею 536,5м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та його початкової ціни для подальшої реалізації.

Вищевикладене свідчить про порушення судом першої інстанції ст.99 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено сукупність умов для призначення експертизи, а саме: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Водночас судом першої інстанції в обґрунтування призначення судової оціночно-будівельної експертизи зазначено: що в матеріалах справи містяться докази, в яких зазначено різні (три) суми вартості оцінки спірного нерухомого майна сформовані з інтервалом у декілька місяців, то відповідно у суду виникають сумніви, щодо достовірності та допустимості таких доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного та обґрунтованого рішення, яке буде ґрунтуватися на засадах верховенства права та відповідно захистить права та інтереси позивача . Наведене судом першої інстанції обґрунтування для призначення судової експертизи не відповідає приписам ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України, за якою експертиза призначається за сукупності умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Тобто, для призначення судом експертизи, крім такої умови як з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, необхідними є умови: 1) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або 2) висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або 3) за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Вищевикладене свідчить про відсутність сукупності умов для призначення експертизи у даній справі.

Крім того сторонами даної справи (позивачем та відповідачем згідно ст.45 Господарського процесуального кодексу України) не було надано суду першої інстанції висновків експертів, які б викликали у суду обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Тому наведені судом першої інстанції мотиви призначення експертизи щодо наявності в матеріалах справи доказів, в яких зазначено різні (три) суми вартості оцінки спірного нерухомого майна сформовані з інтервалом у декілька місяців, і у суду виникли сумніви, щодо достовірності та допустимості таких доказів не відповідають приписам п.2 ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України.

Висновок про вартість майна станом на 31.08.2018, складений оцінювачем О .І .Кравцовим від 31.08.2018 (т.1 а.с.170-171) та звіт про незалежну оцінку майна, складений ТОВ Магаполіс і партнери на замовлення ОСОБА_2 23.09.2019 (т. 2 а .с.243-261), які викликали у суду першої інстанції сумніви щодо достовірності та допустимості були надані місцевому господарському суду не сторонами (позивачем та/або відповідачем), а учасником справи-третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , що свідчить про невідповідність п.2. ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України наведених судом першої інстанції обґрунтувань при призначенні експертизи.

Враховуючи припущення судом першої інстанції порушення ст.99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні судової оціночно-будівельної експертизи у даній справі, неправильним є відповідно і зупинення провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України через неправильне призначення судової оціночно-будівельної експертизи.

Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо призначення у даній справі будівельно-оціночної судової експертизи, оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У зв`язку з цим доводи ТОВ Чорноморгідробуд по суті апеляційної скарги заслуговують на увагу, а його скарга підлягає задоволенню.

Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи у даній справі мало наслідком невиправдане затягування судового процесу.

Так, відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом.

Наведеного вище судом першої інстанцій враховано не було, тому, необґрунтовано призначивши у даній справі судову експертизу та, як наслідок, зупинивши провадження у справі, суд порушив право сторін, зокрема, позивача, на розгляд справи упродовж розумного строку.

У відповідності до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/4452/19 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/4452/19 - скасуванню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 277, 280-284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/4452/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/4452/19 скасувати.

3. Справу № 910/4452/19 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

4. Матеріали справи № 910/4452/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 14.05.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді В.А. Корсак

А.М. Демидова