Постанова

від 14.05.2020 по справі 910/14681/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р. Справа№ 910/14681/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020

у справі № 910/14681/19 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНКОР-ДНІПРО

до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця

про стягнення 228 088 грн. 20 коп.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВАНКОР-ДНІПРО звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Укрзалізниця в особі регіональної філії Південна залізниця про стягнення 212 790 грн. 64 коп. основного боргу, 13 023 грн. 91 коп. пені, 2 273 грн. 65 коп. 3% річних та 3 421 грн. 33 коп. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № П/НХ-19457/НЮ від 03.04.2019 не розрахувався у повному обсязі за поставлений йому товар, згідно Специфікації №1, Акту приймання-передачі від 03.06.2019, видаткової накладної №7 від 31.05.2019. Крім того, позивачем на суму заборгованості нараховано пеню 13 023 грн. 91 коп. та 2 273 грн. 65 коп. 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14681/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНКОР-ДНІПРО 212 790 грн. 64 коп. основного боргу, 8 132 грн. 66 коп. пені, 1 451 грн. 64 коп. 3 % річних та 3 335 грн. 62 коп. судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, дійшов висновку про доведеність належними доказами наявності заборгованості на спірну суму.

Крім того, місцевий господарський суд, дійшов висновку про те, що зобов`язання є простроченим з 18.07.2019, а тому до стягнення підлягає пеня у розмірі 8 132 грн. 66 коп. за період з 18.07.2019 по 08.10.2019. Здійснивши перевірку правильності нарахування 3 % річних, місцевий господарський суд, стягнув 1 451 грн. 64 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у даній справі в частині стягнення пені та 3 % річних та прийняти нове, яким зменшити суму штрафних санкцій на 90 відсотків.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач має скрутне фінансове становище, про що свідчить звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2019 по Регіональній філії Південна залізниця .

Апелянт зазначив, що Акціонерне товариство Укрзалізниця є стратегічним підприємством держаного сектора економіки, 100 % акцій якого належить державі, а стягнення штрафних санкцій погіршить й так скрутне фінансове становище.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020, справа № 910/14681/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14681/19. Запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали. Попереджено сторони про те, що заяви, клопотання і інші документи, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених цією ухвалою, залишаються без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 призначено до розгляду справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14681/19.

17.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНКОР-ДНІПРО надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач зазначає, що відповідачем не сплачено 212 790,64 грн. за отриманий товар. Щодо зменшення неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, позивач також заперечував, вказавши, що це є правом, а не обов`язком суду.

Оскільки відзив на апеляційну скаргу був поданий позивачем з порушенням встановленого судом процесуального строку, який спливав для Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНКОР-ДНІПРО 09.03.2020, колегія суддів з огляду на відсутність клопотання про поновлення вказаного строку залишає його без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи №910/14681/19 про те, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14681/19, не відбудеться 24.03.2020 у зв`язку із запровадженням постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 карантину.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНКОР-ДНІПРО надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача з урахування доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 повідомлено учасників справи №910/14681/19 про те, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14681/19, відбудеться 14.05.2020.

13.05.2020 від Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представників.

В судове засідання 14.05.2020 представники сторін не з`явились.

Колегія суддів, розглянувши заявлені сторонами заяву та клопотання про розгляд справи без участі їх представників, порадившись на місці, ухвалила задовольнити вказані клопотання та здійснити розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

03.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВАНКОР-ДНІПРО (далі - Постачальник) та Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця (далі - Покупець) було укладено договір № П/НХ-19457/НЮ (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у зумовлені строки у власність Покупцю певну продукцію, надалі товар, відповідно до специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.

Згідно з розділом 3 Договору Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною вказаною у специфікації №1 (додаток №1).

Ціна цього Договору становить 1 511 868,00 грн., в тому числі ПДВ 251 978,00 грн. (п. 3.4. Договору).

Згідно п. 4.2. Договору Покупець оплачує Постачальнику кожну прийняту партію товару впродовж 30 банківських днів з дати поставки товару покупцю, при умові надання постачальником рахунку-фактури, документів якості на поставлений товар, але не раніше реєстрації Постачальником податкової накладної на кожну партію товару.

Відповідно до п. 5.1.4 Договору датою поставки товару вважається день підписання Покупцем або його уповноваженим представником акту прийому-передачі товару, який готується Постачальником та надається одночасно з товаром покупцю. Датування акту прийому-передачі постачальником забороняється.

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідачу: енергощітку ЕС12А 10х25х35 мм ТУ У 30.2-35268574-001:2016 у кількості 173 шт.; енергощітку ЕС12А 10х40х50 мм ТУ У 30.2-35268574-001:2016 у кількості 25 шт.; енергощітку ЕС12А 16х32х50 мм ТУ У 30.2-35268574-001:2016 кількості 1058 шт.; енергощітку ЕС12А 2(10х40х50 мм) ТУ У 30.2-35268574-001:2016 у кількості 393 шт.; енергощітку ЕС12А 8х25х50 мм ТУ У 30.2-35268574-001:2016 у кількості 828 шт., що підтверджується актом приймання-передачі від 03.06.2019 та видатковою накладною №7 від 31.05.2019.

Враховуючи умови п. 4.2. Договору, та перенесені робочі дні банківської системи згідно листа Національного банку України від 02.04.2019 Про роботу банківської системи у 2019 , відповідач повинен був розрахуватися за товар до 17.07.2019.

11.09.2019 позивач направив відповідачу претензію б/н від 09.09.2019.

Доказів оплати, як і реагування на претензію, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Оскільки відповідач у встановлений договором строк за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, належних і допустимих доказів в спростування обставин виконання договірних зобов`язань в повному обсязі відповідачем не надано, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості за договором в сумі 212 790 грн 64 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.3. Договору за несвоєчасну оплату Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.

Перевіривши правильність нарахування пені за період з 18.07.2019 по 08.10.2019, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення 8 132 грн 66 коп. пені.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних за період з 18.07.2019 по 08.10.2019 до стягнення підлягає 1 451 грн. 64 коп.

Щодо доводів апелянта про зменшення розміру пені та 3 % річних, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки).

Водночас, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені та штрафу, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Щодо доводів апелянта про скрутне фінансове становище, що підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1-е півріччя 2019, суд зазначає, що не дивлячись на вказану обставину, відповідач свідомо вчинив дії щодо укладення договору наперед знаючи, що кошти на оплату товару за ним у сторони відсутні.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що складне фінансове становище з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється товариством на власний ризик, не може бути єдиною та безумовною підставою для зменшення розміру санкцій.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 18.10.2005 у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та від 30.11.2004 у справі Бакалов проти України зазначав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ж до положень ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Таким чином, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом належним чином перевірено та надано вірну оцінку усім доводам відповідача щодо наявності обставин для зменшення розміру штрафних санкцій, за наслідком чого суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій на підставі наведених норм, винятковості випадку для зменшення розміру санкцій, не доведено.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції, а відтак правових підстав для її задоволення судова колегія не вбачає.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14681/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/14681/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/14681/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця .

4. Справу №910/14681/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк