Постанова

від 12.05.2020 по справі 922/3791/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа № 922/3791/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.

та представників сторін:

позивача - Судаков Д.О. (посвідчення №3726 до 31.12.2020, розпорядження №300/2к від 11.03.202, розпорядження №413/2к від 04.04.2019);

відповідача - Гетьман О.М. (посвідчення №1991 від 18.05.2016, ордер серії АХ №1012423 від 16.03.2020);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№633Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2020 (суддя В.В. Суслова, повне рішення складено 03.02.2020) у справі №922/3791/19

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Науково-виробничого центру "Мінотавр" (товариство з обмеженою відповідальністю), м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Науково-виробничого центру "Мінотавр" (товариство з обмеженою відповідальністю) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 481575,89 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 01.11.2016 по 31.10.2019 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092), яка належить територіальній громаді м. Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 481575,89 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2020 у справі №922/3791/19 в позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2020 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що по АДРЕСА_3 існує земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:11:001:0092 загальною площею 0,0651 га. На цій же сформованій земельній ділянці утворена ще одна земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:11:001:0120 загальною площею 0,0477 га. Вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення дійшов необґрунтованого висновку, що відповідач використовує саме земельну ділянку меншою площею, ніж тією, стосовно якою було звернення Харківської міської ради до суду із позовною заявою. Вказує, що наданий позивачем акт обстеження спірної земельної ділянки є належним та допустимим доказом у справі, та що жодним чинним нормативно-правовим актом не визначений порядок складання акту обстеження із переліком зазначення в ньому відповідних технічних ознак обстеження земельної ділянки, зокрема, із зазначенням координат зовнішніх меж ділянки та межових знаків.

Вважає, що позивачем доведено факт використання відповідачем спірної земельної ділянки по АДРЕСА_3 із порушенням вимог земельного законодавства.

Системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями 24.02.2020 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача. Призначено справу до розгляду на 24.03.2020 о 11:30 годині.

У встановлений ухвалою суду від 26.02.2020 строк Науково-виробничий центр "Мінотавр" (товариство з обмеженою відповідальністю) подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№2336 від 10.03.2020), в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу ВКПФ "АНС" без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2020 у справі №922/3791/19 - без змін.

Представник Харківської міської ради подав заяву про зупинення провадження у справі №922/3791/19 (вх.№2741 від 19.03.2020). В своїй заяві посилався на те, що Харківським окружним адміністративним судом розглядається справа №520/3133/2020 за позовом Харківської міської ради до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача НВЦ "Мінотавр" (ТОВ), ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора шляхом скасування кадастрового номеру та визнання дій державного кадастрового реєстратора незаконними.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 відкладено розгляд за апеляційною скаргою Харківської міської ради по справі №922/3791/19. Вирішено про подальший розгляд справи, а також призначення її до розгляду повідомити учасників судового процесу додатково.

01.04.2020 ухвалою Східного апеляційного господарського суду призначено справу №922/3791/19 до розгляду на 14.04.2020 об 11:30.

Від представника Харківської міської ради на електронну пошту Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх.№3228 від 03.04.2020), в якому заявник посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19" та введення в Україні карантину з 12.03.2020 по 03.04.2020. Вказує, що позовні вимоги Харківської міської ради підтримує в повному обсязі та просить про результати розгляду даної справи повідомити Харківську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства.

14.04.2020 від представника Науково-виробничого центру "Мінотавр" (ТОВ) надійшла заява (вх.№3561), в якій заявник просить залучити Гетьман О.М. у справу в якості представника відповідача, надати доступ до електронної справи №922/3791/19 в підсистемі "Електронний суд" та відкласти розгляд справи №922/3791/19 на іншу дату.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи до 11:30 год. 12.05.2020.

В судовому засіданні 12.05.2020 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2020 у справі №922/3791/19 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи №520/3133/2020, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України , суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судова колегія зазначає, що пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

При цьому, неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до матеріалів справи та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, предметом позову у справі №520/3133/2020 є вимога про визнання дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_3 загальною площею 0,0477 га з кадастровим номером 6310137500:11:001:0120 незаконними та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_3 загальною площею 0,0477 га з кадастровим номером 6310137500:11:001:0120 шляхом скасування даного кадастрового номера та перенесення відомостей до архівного шару даних геоінформаційної системи.

Проте, до предмету доказування у даній справі входять обставини щодо фактичного використання відповідачем земельної ділянки по АДРЕСА_3 з іншим кадастровим номером, а саме 6310137500:11:001:0092.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів даної справи №922/3791/19 та з поданого Харківською міською радою клопотання про зупинення провадження, на момент постановлення оскаржуваного рішення від 27.01.2020 взагалі не існувало справи №520/3133/2020, а провадження по вказаній справі відкрито лише в березні 2020 року.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено об`єктивної неможливості апеляційного перегляду рішення від 27.01.2020 в даній справі №922/3791/19 до вирішення справи №520/3133/2020, враховуючи, що в ході апеляційного провадження суд надає оцінку висновкам місцевого господарського суду виходячи з тих обставин, які існували на момент постановлення оскаржуваного рішення.

Отже, з огляду на те, що заява позивача про зупинення провадження у справі є необґрунтованою та не відповідає приписам чинного процесуального законодавства, колегія суддів відмовляє в її задоволенні.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Харківською міською радою (позивачем), відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, були здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 24.10.2019 здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по АДРЕСА_3, розробленого ТОВ "Геодезично-вишукувальний центр" та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 03.06.2019 № 922/0/45-19.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) від 03.06.2019 № 922/0/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області площа вказаної земельної ділянки складає 0,0651 га.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0651 га (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) по АДРЕСА_3 розташована нежитлова будівля літ. "Б-2" з навісами, право власності на яку зареєстроване за НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) та ОСОБА_4 .

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_3 від 24.10.2019.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.10.2019 № 186047569 право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-2" по АДРЕСА_3 зареєстроване наступним чином:

з 04.08.2009 нежитлові приміщення підвалу №№ 10,11 за ОСОБА_4 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2009 у справі №60/90-09;

з 04.08.2009 нежитлові приміщення: підвалу №№ 1-:-9, 12 площею 99,2 кв.м; 1-го поверху №№ 1-:-22 площею 266,3 кв.м; 2-го поверху №№ 1-:-14 площею 248,6 кв.м; мансарди №№ 1-:-7 площею 124,8 кв.м загальною площею 738,9 кв.м за НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2009 у справі №60/90-09.

На підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 №292/07 між Харківською міською радою та НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) укладено договір оренди землі від 29.01.2009 № 640967100027 на земельну ділянку площею 0,0651 га (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) по АДРЕСА_3 строком до 01.12.2012 для експлуатації та обслуговування магазину по продажу непродовольчих товарів.

Рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 №966/12 НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) та ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,0470 га за адресою: АДРЕСА_3 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Б-2" (магазин по продажу продовольчих товарів).

Цим же рішенням договір оренди землі від 29.01.2009 №640967100027 визнано таким, що втратив чинність в зв`язку із закінченням терміну дії. Земельна ділянка повернута до земель запасу - акт приймання передачі земельної ділянки від 25.06.2013 №106/13.

Крім того, відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.10.2019 № 185094570 земельна ділянка площею 0,0651 га з кадастровим номером 6310137500:11:001:0092 по АДРЕСА_3 знаходиться у комунальній власності. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 29.01.2009.

НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ), набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по АДРЕСА_3 та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0651 га з кадастровим номером 6310137500:11:001:0092 по АДРЕСА_3 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області від 11.04.2018 № 7937/9/20-40-12-03-19 НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) не значиться платником плати за земельну ділянку по АДРЕСА_3.

Отже, позивач вказує, що НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) у період з 01.11.2016 по 31.10.2019 не сплачувало за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Розрахунок розміру безпідставно збережених НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) від 03.06.2019 № 922/0/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Встановлені Харківською міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_3.

За підрахунками позивача сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності складає 481575,89 грн. Вказана сума розрахована на земельну ділянку площею 618,76 кв.м., що є пропорційною до площі нежитлових приміщень належних відповідачу.

При цьому позовні вимоги Харківської міської ради обґрунтовано наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено користування відповідачем земельною ділянкою із кадастровим номером 6310137500:11:001:0092, саме на яку позивачем здійснені розрахунки по орендній платі з урахуванням її нормативно-грошової оцінки. У зв`язку з викладеним, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 481575,89 грн. як безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) необґрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, по АДРЕСА_3 розташоване нерухоме майно - нежитлова будівля літ. Б-2" та згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.10.2019 № 186047569 право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-2" по АДРЕСА_3 зареєстроване наступним чином:

з 04.08.2009 нежитлові приміщення підвалу №№10,11 за ОСОБА_4 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2009 у справі №60/90-09;

з 04.08.2009 нежитлові приміщення: підвалу №№ 1-:-9, 12 площею 99,2 кв.м; 1-го поверху №№ 1-:-22 площею 266,3 кв.м; 2-го поверху №№ 1-:-14 площею 248,6 кв.м; мансарди №№ 1-:-7 площею 124,8 кв.м загальною площею 738,9 кв.м за НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2009 у справі №60/90-09.

Водночас, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна у спірний період безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092), на якій за твердженнями позивача розміщене нерухоме майно, за період з 01.11.2016 по 31.10.2019.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Тобто, визначальною підставою для застосування положень статей 1212, 1214 ЦК України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов`язковому порядку вибути з його володіння.

Разом з цим, суд правомірно вказав, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема: чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав; чи використовується спірна земельна ділянка відповідачем; обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування коштів, які заявлені до стягнення.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З приписів наведеної норми вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.10.2019 № 185094570 земельна ділянка площею 0,0651 га з кадастровим номером 6310137500:11:001:0092 по АДРЕСА_3 знаходиться у комунальній власності. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 29.01.2009.

Як зазначає позивач, обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0651 га (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) по АДРЕСА_3 розташована нежитлова будівля літ. "Б-2" з навісами, право власності на яку зареєстроване за НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) та ОСОБА_4 . За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 ) кадастровий номер 6310137500:11:001:0092 від 24.10.2019.

Враховуючи, що НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) у період з 01.11.2016 по 31.10.2019 не сплачувало за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 481575, 89 грн., розрахунок яких був здійснений позивачем на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) від 03.06.2019 № 922/0/45-19, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, а також з урахуванням пропорційності площі нежитлових приміщень належних відповідачу.

Однак, заперечуючи проти позову, відповідач наполягає на тому, що ним земельна ділянка по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) не використовується. Натомість, відповідач стверджує, що для експлуатації та обслуговування нежитлової буд. "Б-2" (магазин продажу продовольчих товарів) по АДРЕСА_3, останнім використовується земельна ділянка з кадастровим номером №6310137500:11:001:0120.

Приймаючи до уваги вищевказані доводи відповідача, судами встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 №292/07 між Харківською міською радою та НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) було укладено договір оренди землі від 29.01.2009 № 640967100027 на земельну ділянку площею 0,0651 га (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) по АДРЕСА_3 строком до 01.12.2012 для експлуатації та обслуговування магазину по продажу непродовольчих товарів.

В подальшому, рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 №966/12 НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) та ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,0470 га за адресою: АДРЕСА_3 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Б-2" (магазин по продажу продовольчих товарів). Цим же рішенням договір оренди землі від 29.01.2009 №640967100027 визнано таким, що втратив чинність в зв`язку із закінченням терміну дії.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 0,0651 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 була повернута до земель запасу міста. Вказане підтверджується актом приймання- передачі земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) від 25.06.2013 №106/13.

Відповідачем надано до матеріалів справи договір про внесення авансового внеску №49/13 від 15.10.2013, згідно якого покупці -НВЦ "МІНОТАВР" (ТОВ) та ФОП ОСОБА_4 на підставі рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 року № 966/12 та рішення 23 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17.04.2013 року №1109/13 вносять, а продавець - Харківська міська рада приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки загальною площею 0,0477 га за адресою АДРЕСА_3. Розмір авансового внеску складає 34562,37 грн.

В зазначеному договорі про внесення авансового внеску зазначається кадастровий номер № 6310137500:11:001:0120 земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Окрім того, у вказаному договорі визначено, що площа земельної ділянки складає 0,0477 га.

Разом з цим, укладенню договору про внесення авансового внеску №49/13 від 15.10.2013 передувало розроблення ТОВ "ХАРКІВЗЕМІНФОРМ" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НВЦ "МІНОТАВР" ТОВ та ФОП ОСОБА_4 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Б-2" (магазину продажу продовольчих товарів) по АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас, колегія суддів звертає увагу апелянта, що ні вказаною Інструкцією, ні ЗК України, не передбачено визначення площі земельної ділянок згідно актів обстеження, які в якості доказів додані позивачем, у зв`язку з чим, суд першої інстанції правомірно вказав, що акт обстеження від 24.10.2019 не є належним та допустимим доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач та безпосередньо обставини щодо її фактичного використання відповідачем та спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

В наданих до справи матеріалах проекту землеустрою містяться акти погодження меж земельної ділянки, прийома-передачі межових знаків на зберігання та перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, площею 0, 0477 га.

Також, в підтвердження своїх доводів, відповідачем до суду надано викопіювання з публічної кадастрової карти щодо земельної ділянки кадастровий номер 6310137500:11:001:0120, а також Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, відповідно до якої земельна ділянка площею 0,0477 за кадастровим номером 6310137500:11:001:0120 розташована по АДРЕСА_3 .

Отже, приймаючи до уваги вищевказані факти, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що після повернення за актом приймання- передачі від 25.06.2013 №106/13 до земель запасу міста земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) площею 0,0651 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Б-2" (магазину продажу продовольчих товарів) по АДРЕСА_3 відповідачем використовується земельна ділянка площею 0,0477 га з кадастровим номером №6310137500:11:001:0120, відомості про яку внесено Державного земельного кадастру.

Доказів обстеження земельної ділянки з кадастровим номером №6310137500:11:001:0120 позивачем до матеріалів справи не надано, а посилання позивача на акт обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) за адресою: АДРЕСА_3 від 24.10.2019, суд першої інстанції правомірно визнав необґрунтованим. Вказаний акт не містить відомостей щодо координат зовнішніх меж ділянки та межових знаків, а отже не може бути належним доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач.

Окрім того, колегія суддів, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності проводиться нормативно грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, згідно пункту 1.1. Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, цей Порядок регламентує процедуру надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та здійснення цивільних цивільно-правових угод із земельними ділянками та оплати за договором суперфіцію.

Відповідно до пункту 2.2. Порядку, управління Держземагентства у м. Харкові надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, розрахунок розміру безпідставно збережених НВЦ "МІНОТАВР" ТОВ коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 6310137500:11:001:0092) від 03.06.2019 № 922/0/45-19, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Однак, колегія суддів вважає, що посилання апелянта на витяг з технічної документації про нормативно -грошову оцінку земельної ділянки від 03.06.2019 №922/0/45-19, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, який доданий до матеріалів справи, є безпідставним, оскільки зазначений витяг стосується земельної ділянки із іншими технічними характеристиками, ніж та, що фактично на даний час використовується відповідачем.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду, оскільки позивачем не доведено належними та допустимим доказами факт використання відповідачем саме спірної земельної ділянки 6310137500:11:001:0092 по АДРЕСА_3.

Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з встановленням всіх фактичних обставин справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення господарського суду Харківської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст.276, 281, 282 - 284 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2020 у справі №922/3791/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14.05.2020.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов