Рішення

від 12.05.2020 по справі 912/563/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 рокуСправа № 912/563/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/563/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем", 04210, м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, буд. 6 А

до відповідача Приватного підприємства "Центрнафтотрейд", 28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Філатова, буд. 6

про стягнення 69 015,28 грн

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем" (далі - ТОВ "Агросем", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Приватного підприємства "Центрнафтотрейд" (ПП - "Центрнафтотрейд", відповідач) про стягнення 69 015,28 грн заборгованості за договором поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки №13.05.19-158 від 13.05.2019.

Ухвалою від 14.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/563/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 13.03.2020, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

13.03.2020 суд відкрив розгляд справи по суті.

Ухвалою від 13.03.2020 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 07.04.2020.

07.04.2020 суд продовжив розгляд справи по суті.

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали. Натомість, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з введенням на території України карантину.

Ухвалою від 07.04.2020 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 12.05.2020.

12.05.2020 суд продовжив розгляд справи по суті.

Представники сторін в засідання суду 12.05.2020 не з`явились, хоча належним чином повідомлені про його проведення.

12.05.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та про підтримання позовних вимог. Позивачем повідомлено, що відповідачем будь-які дії з приводу погашення заборгованості здійснено не було.

Відповідач про причини неявки представника в засідання суду 12.05.2020 не повідомив, будь-які заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 до 03.04.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 дію карантину продовжено до 24.04.2020, а постановами Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" № 291 від 22.04.2020 та від 04.05.2020 № 343 карантин продовжено до 11.05.2020 і до 22.05.2020 відповідно.

За змістом ст. 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Положеннями ст. 32 цього ж Закону зазначено, що обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Станом на 12.05.2020 жодних правових підстав для припинення чи обмеження діяльності суду зі здійснення правосуддя та розгляду судом справ на період карантину чинне законодавство не містить та додатково органами влади не встановлено.

Отже, сам факт введення на території України карантину не є автоматичною підставою для відкладення розгляду справи, а тому неявка представника відповідача в даному випадку не є поважною.

Суд в ухвалі від 07.04.2020 про відкладення розгляду справи, яка отримана ПП "Центрнафтотрейд", роз`яснив сторонам їх право подати, зокрема, мотивоване клопотання про відкладення (перерву) судового засідання, у т.ч. у разі карантинних заходів, із зазначенням конкретних обставин неможливості розгляду справи у призначений день, у т.ч. за відсутності представників.

Однак, будь-які клопотання зі сторони відповідача щодо призначеного у справі на 12.05.2020 судового засідання не надходили, про неможливість явки в засідання суду та про причини відсутності представника не повідомлено. При цьому, суд в ухвалі віл 07.04.2020 звертав увагу сторін, що їх явка в судове засідання 12.05.2020 не є обов`язковою.

Суд вказує, що відповідачу шляхом направлення ухвал було запропоновано висловитися з приводу надісланої до суду позовної заяви та надати свої пояснення у справі шляхом подання відзиву на позов.

Відповідач отримав ухвалу суду від 14.02.2020 про відкриття провадження у справі 05.03.2020 (а.с. 44), а отже останнім днем для подання відзиву є 20.03.2020.

У вказаний період на території України вже діяв карантин, разом з цим, відповідач правом на заперечення позовних вимог не скористався та не повідомив суд про намір його подання, як і не зазначив про наявність перешкод в реалізації права на подання відзиву.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина, у тому числі на захист судом, не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно правил пункту 2 частини 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З підстав вищенаведеного, суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у даному випадку в судове засідання, призначене на 12.05.2020, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд здійснює розгляд справи за відсутності сторін.

Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З підстав наведеного, суд здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами та за відсутності відзиву відповідача.

Дослідивши в судовому засіданні докази у справі та письмові пояснення, викладені у позові, судом встановлено наступні обставини.

13.05.2019 між ТОВ "Агросем" (Постачальник) та ПП "Центрнафтотрейд" (Покупець) укладено договір поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки №13.05.19-158 (далі - Договір, а.с 8-10), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити запасні частини та супутні матеріали до сільськогосподарської техніки (далі - Товар) за ціною, в кількості та асортименті, узгоджених Сторонами та вказаних у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 3.1. Договору, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару зазначаються Сторонами у видаткових накладних.

Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника. Розрахунки між Сторонами можуть проводитись в інших формах, окрім грошової, які не заборонені діючим законодавством України, в т.ч. з використанням вексельної форми розрахунків або припинення грошових зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору, Покупець оплачує Товар шляхом 100% передоплати його вартості, протягом одного банківського дня, з моменту одержання від Постачальника відповідного рахунку-фактури.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до закінчення календарного року, у якому його укладено, але, у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.11.1 Договору).

Позивачем на підставі видаткових накладних поставлено Товар на загальну суму 132 508,66 грн, а саме:

- № АГ-15/05068 від 15.05.2019 на суму 130 693,80 грн;

- № АГ-16/05057 від 16.05.2019 на суму 1 814,86 грн (а.с. 11-13).

Відповідачем вартість отриманого товару сплачена частково у сумі 65 346,90 грн, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 18).

Таким чином, станом на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача становить 67 161,76 грн.

Оскільки відповідач вчасно не розрахувався за поставлений товар, ТОВ "Агросем" звернулось до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За змістом ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач частково виконав свої зобов`язання з оплати товару на суму 65 346,90 грн. Доказів оплати боргу в розмірі 67 161,76 грн матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача 67 161,76 грн основної заборгованості за договором поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки №13.05.19-158 від 13.05.2019 підлягає задоволенню.

У зв`язку з несплатою відповідачем сум заборгованості, позивачем були заявлені вимоги про стягнення 1 467,54 грн 3% річних та 385,98 грн інфляційних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань та визначений позивачем період прострочення, суд враховує, що згідно пункту 3.3. Договору Покупець оплачує Товар шляхом 100% передоплати його вартості, протягом одного банківського дня, з моменту одержання від Постачальника відповідного рахунку-фактури.

З матеріалів справи слідує, що відповідач 15.05.2019 оформив довіреність № 14 на отримання товару за рахунком № 70851 від 14.05.2019 та 15.05.2019 здійснив часткову оплату такого рахунку і отримав товар згідно вказаного рахунку. Викладене підтверджує отримання вказаного рахунку відповідачем, який згідно Договору підлягає оплаті не пізніше 15.05.2019, а отже період прострочення розпочинається з 16.05.2019.

Щодо рахунку № 71216 від 16.05.2019, суд зазначає, що докази отримання відповідачем такого рахунку в матеріалах справи відсутні. Однак, дата вказаного рахунку відповідає даті видаткової накладної № АГ-16/05057, за якою відповідачем фактично отримано товар в сумі 1 814,86 грн. З огляду на викладене та враховуючи умови Договору і положення частини 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, строк оплати отриманого товару в сумі 1 814,86 не пізніше 17.05.2019, відповідно період прострочення з 18.05.2019.

З урахуванням наведеного суду наводить наступний розрахунок 3% річних:

- на суму боргу 65 346,90 грн за період прострочення з 16.05.2019 по 04.02.2020, що становить 1 422,80 грн;

- на суму боргу 1 814,16 грн за період прострочення з 18.05.2019 по 04.02.2020, що становить 39,22 грн.

Всього 3% річних, які підлягають стягненню становлять 1 462,02 грн. У задоволенні 3% річних в іншій частині суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Щодо розрахунку інфляційних втрат (а.с. 2), суд враховує, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З підстав викладеного, є правильним наступний розрахунок інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача, а саме - за період червень 2019 - січень 2020 на дві суми по рахунках № 70581 від 14.05.2019 та № 71216 від 16.05.2019, тобто на суму боргу 67 161,76 грн, що становить 61,25 грн інялційних.

Враховуючи викладене, інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача становлять 61,25 грн. У задоволенні інфляційних в іншій суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

На підстави вищенаведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 67 161,76 грн основного боргу, 1 462,02 грн 3% річних та 61,25 грн інфляційних втрат. У задоволені позовних вимог в іншій частині суд відмовляє.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Центрнафтотрейд" (28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Філатова, буд. 6, ідентифікаційний код 35867241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" (04210, м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, буд. 6 А, ідентифікаційний код 30867207) 67 161,76 грн основного боргу, 1 462,02 грн 3% річних та 61,25 грн інфляційних втрат, а також судовий збір в розмірі 2 091,91 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросем" за адресою: 04210, м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, буд. 6 А та Приватному підприємству "Центрнафтотрейд" за адресою: 28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Філатова, буд. 6.

Повне рішення складено 14.05.2020.

Суддя В.В.Тимошевська