Ухвала

від 14.05.2020 по справі 920/446/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

14.05.2020 Справа № 920/446/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши заяву (вх. № 1576(к) від 12.05.2020) про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9/414; код ЄДРПОУ 31023578) до Приватної фармацевтичної фірми Зафіра (40020, м. Суми, вул. Курська, 115; код ЄДРПОУ 31208878),

установив:

12.05.2020 заявник - ТОВ Грінвуд подав до суду заяву № 2466 від 05.05.2020 про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ПФФ Зафіра на суму 4161,41 грн.

Вимоги заявника обґрунтовані тим, що на даний час він здійснює підготовчі дії з подання позовної заяви до господарського суду про стягнення з ПФФ Зафіра заборгованості за договором поставки № 05/16-П від 22.04.2016 на суму 4161,41 грн, однак під час складання позовних матеріалів заявником був встановлений факт закриття аптечної мережі ПФФ Зафіра та повернення частини нереалізованого товару заявнику - ТОВ Грінвуд , що на думку заявника може свідчити про ухилення відповідача від виконання договірних зобов`язань.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що особа, яка подала таку заяву, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову .

Проте заява ТОВ Грінвуд про забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає. Так, заява про забезпечення позову містить дані щодо перевірки діяльності аптечної мережі ПФФ Зафіра представником заявника, а також інформацію щодо листування працівників відповідача з заявником з приводу повернення товару у зв`язку із закриттям аптек.

При цьому на підтвердження обставин, які б підтверджували викладені у заяві про забезпечення позову обставини, заявник не надав жодного доказу, хоча і зазначав про наявність відповідного листування щодо повернення товару, а також наголошував на наявності службової записки на підтвердження факту закриття аптек, належних відповідачу.

З поданих матеріалів не вбачається жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов, а заявником не подано жодних належних доказів того, що відповідач може вчиняти чи вчиняє дії, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

При цьому, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що відповідачем вчиняються будь-які дії, спрямовані на ухилення від виконання у майбутньому рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки не підтверджені відповідними доказами, а самі по собі такі доводи не доводять факту неможливості у майбутньому виконати судове рішення через неправомірні дії відповідача.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд про забезпечення у позову у справі №920/446/20 - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.05.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.Л. Котельницька