Рішення

від 12.05.2020 по справі 924/211/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"12" травня 2020 р. Справа № 924/211/20

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Дідик Р.Р., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соланж", м. Хмельницький

про стягнення 2 078,32грн., з яких: 1 737,90грн. - пені, 340,16грн. - 3% річних, 0,26грн. - інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

02.03.2020р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соланж", м. Хмельницький про стягнення 2 078,32грн., з яких: 1 737,90грн. - пені, 340,16грн. - 3% річних, 0,26грн. - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконання умов договору №1247/1718-ТЕ-34 постачання природного газу.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.03.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 31.03.2020р .

Ухвалою суду від 31.03.2020р. розгляд справи відкладено на 12.05.2020р.

Позивач в судове засідання 12.05.2020р. не з`явився, повноважного представника не направив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами не скористався, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву на позов суд не повідомив. При цьому, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями наявними в матеріалах справи. Ухвали направлялися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка позивача та відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соланж" зареєстровано за юридичною адресою: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Водопровідна, буд. 75/2, код ЄДРПОУ 39037186.

27.09.2017 р. між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Соланж" (споживач) укладено договір постачання природного газу №1247/1718-ТЕ-34 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України (п. 1.4 Договору).

У відповідності з п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 р. по 31 березня 2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 72 тис. куб. метрів, в тому числі (тис. куб. м.): IV кв. 2017р. - 32: жовтень - 5, листопад - 12, грудень - 15; І кв. 2018р. - 40: січень - 15, лютий - 15, березень - 10.

Відповідно до п. 2.3 Договору допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному місяці, підтверджується підписанням Сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до Розділу 3 даного договору.

Згідно з п. 3.1 Договору постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несу всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно з п. 3.7 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику: завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією такого акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором); підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість (п. 3.8 Договору).

Згідно до п. 3.9 Договору постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.

У відповідності з п. 3.10 Договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 р. № 187 (далі - Положення 187).

У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Пункт 5.2 Договору встановлює, що ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладання договору становить 4942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п.5.4. договору).

Згідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплата за природний газ здійснюється таким чином: споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання"; в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу; з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року не поширювалась дія статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання; шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором; оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника (п. 6.3 Договору).

У відповідності з пп. 6 п. 7.2 Договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Пункт 8.2 Договору передбачає, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.

Згідно з п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Відповідно з пп. 1 п. 11.3 усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у абзаці першому пункту 2.3, пунктах 11.4 та 11.5 цього договору.

Пункт 12.1 встановлює, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 р. до 31 березня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Сторонами 12.01.2018р. укладено додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу від "27" вересня 2017 р. № 1247/1718-ТЕ-34. Додатковою угодою сторони змінили умови договору щодо відповідальності сторін, а саме пункт 8.2 розділу 8 "Відповідальність сторін" Договору викладено в наступній редакції: "8.2 У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. №256."

Пунктом 6 додаткової угоди № 1 встановлено що вона діє з 01 січня 2018 року.

Відповідно до договору від 27.09.2017р. № 1247/1718-ТЕ-34 позивач передав, а відповідач прийняв природний газ власного видобутку за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, згідно з актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2017р. на суму 22 007,71 грн., від 30.11.2017р. - 54 381,77 грн., від 31.12.2017р. - 60 537,53 грн., від 31.01.2018р. - 67 618,42 грн., від 28.02.2018р. - 68 371,58 грн., від 31.03.2018р. - 69 670,34 грн. Акти приймання-передачі підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток.

Також позивачем до позовної заяви долучено виписку проведених операцій за договором №1247/1718-ТЕ-34 за період з 01.10.2017р. по 31.07.2019р., в якій відображено оплати відповідача за договором.

У зв`язку з простроченням відповідачем оплати отриманого природного газу за договором від 27.09.2017р. № 1247/1718-ТЕ-34 позивач просить суд стягнути суму 2 078,32грн., з яких: 1 737,90грн. - пені, 340,16грн. - 3% річних, 0,26грн. - інфляційних втрат.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір постачання природного газу №1247/1718-ТЕ-34 від 27.09.2017р. відповідно до якого позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2017-2018 роках природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У п. 6.1 договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу, а остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їхніх печаток актами приймання-передачі природного газу: за жовтень на суму 22 007,71грн., за листопад - 54 381,77грн., за грудень - 60 537,53грн., за січень - 67 618,42грн., за лютий - 68 371,58грн., за березень - 69 670,34грн. Усього на загальну суму 342 587,35грн.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ.

Судом враховано, що відповідач здійснив розрахунки за отриманий, згідно з договором, природний газ. Проте, розрахунки здійснювались не своєчасно, тобто з прострочення визначеного умовами договору строку, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 737,90грн. - пені, 340,16грн. - 3% річних, 0,26грн. - інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконання умов договору постачання природного газу №1247/1718-ТЕ-34 від 27.09.2017р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2 договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 12.01.2018р., сторони встановили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд, здійснивши (за допомогою системи „Законодавство» ) перерахунок пені за вказані позивачем періоди, судом встановлено, що заявлена ним до стягнення сума в розмірі 1 737,90грн є арифметично вірною та обґрунтованою. Вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Стосовно нарахувань втрат від інфляції в сумі 0,26грн. на вказані позивачем в розрахунку періоди, судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство» ) вважає, що заявлені інфляційні втрати правомірно нараховані у визначеному позивачем розмірі - 0,26грн. та підлягають стягненню.

Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних (за допомогою системи „Законодавство» ), суд прийшов до висновку, що позивачем вірно здійснено нарахування 3% річних у визначеному ним розмірі - 340,16грн. за зазначені у розрахунку періоди. Відтак, вказана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соланж", м. Хмельницький про стягнення 2 078,32грн., з яких: 1 737,90грн. - пені, 340,16грн. - 3% річних, 0,26грн. - інфляційних втрат, задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соланж" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Водопровідна, буд. 75/2, код ЄДРПОУ 39037186) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1 737,90грн. (одну тисячу сімсот тридцять сім гривень 90 коп.) пені, 340,16грн. (триста сорок гривень 16 коп.) 3% річних, 0,26грн. (нуль гривень 26коп.) інфляційних втрат, 2 102,00грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.05.2020р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим. (надіслати всім рекомендованим з повідомленням):

1 - до справи,

2 - позивачу-АТ "НАК "Нафтогаз" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6);

3 - відповідачу ОСББ "Соланж" (29000, м. Хмельницький, вул. Водопровідна, буд. 75/2