Постанова від 13.05.2020 по справі 912/2386/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 912/2386/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;

за участю представників:

позивача - Васійчук Л.Ф. ,

відповідача - Руденко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз

на рішення Господарського суду Кіровоградської області

(суддя Макаренко Т.В.)

від 14.11.2019

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Дарміна М.О., судді - Антонік С.Г., Іванов О.Г.)

від 27.01.2020

у справі за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз

про стягнення 115 026 005,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

1.1. 16.08.2019 Акціонерне товариство Укртрансгаз (надалі - АТ Укртрансгаз , позивач) звернулось з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз (надалі - ВАТ по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз , відповідач) про стягнення 108 302 475,73 грн - основного богу, 6 191 585,64 грн - пені та 531 943,89 грн - 3% річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору транспортування природного газу № 1807000391від 19.09.2019 щодо несвоєчасної оплати відповідачем вартості спожитого у березні - червні 2019 року газу.

1.3. Відповідач проти суми основного боргу не заперечував, проте подав заяву про зменшення неустойки, відповідно до якої заперечував щодо нарахованої суми пені та просив зменшити її до 1%. Подану заяву відповідач мотивував наявністю значної заборгованості закладів соціальної сфери, теплогенеруючих підприємств, юридичних та фізичних осіб, а також збитковістю підприємства станом на 2019 рік, що підтверджується копією балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2019 та балансом (звіт про фінансовий стан) від 31.12.2018, яка складає 684 041 млн грн. Окрім того, ВАТ Кіровоградгаз звертав увагу на те, що скрутне матеріальне становище зумовило зміну режиму праці на підприємстві, що підтверджується копією Наказу № 204/к від 21.02.2019 та довідкою №09/61-к від 25.10.2019. Також, відповідач зазначав, що перебої в постачанні природного газу призведуть до залишення населення м. Кропивницький та Кіровоградської області без опалення, що в опалювальний період може призвести до фатальних наслідків.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 108 302 475,73 грн заборгованості, 3 095 792,82 грн пені, 531 943,89 грн 3 % річних та судовий збір. Суд задовольнив клопотання відповідача про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50% до 3 095 792,82 грн.

2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та 3% річних виходив з того, що оплату добових небалансів за березень - червень 2019 року відповідач не здійснив, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 2.6 договору. Розрахунок 3% річних позивачем здійснено арифметично правильно, з огляду на що відсутні підстави для відмови в позові в цій частині.

2.3. Водночас, Господарський суд Кіровоградської області дійшов висновку, що позивач правильно здійснив розрахунок пені згідно з пунктом 13.5 договору, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України за відповідний період прострочення, проте з огляду на наведені відповідачем обставини, частково задовольнив його клопотання про зменшення розміру пені, зменшивши її на 50% до 3 095 792,82 грн.

2.4. Місцевий господарський суд, зменшуючи розмір пені на 50%, врахував такі обставини:

- підприємство відповідача створено для задоволення потреб споживачів, воно не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому будь-які прострочення споживачів в оплаті послуг теплової енергії тягнуть для відповідача додаткові витрати, що виходять за межі визначеної тарифами вартості послуг;

- оплата заявленої до стягнення суми пені може призвести до неможливості своєчасного початку постачання опалення та гарячої води населенню м. Кропивницький та Кіровоградській області, організаціям, зокрема школам, дитячим садочкам, лікарням, пологовим будинкам та призведе до зупинення діяльності промислових підприємств;

- сума нарахованої позивачем до стягнення пені визнається судом значним стягненням у порівнянні з невстановленими збитками кредитора (позивача) у справі.

2.5. Також судом враховано інтереси позивача, зокрема те, що позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом та транспортує його. Тобто, АТ Укртрансгаз , як підприємство державного сектору економіки, є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розрахуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу, може призвести до значних соціально та економічно негативних наслідків для держави.

2.6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2019 у справі № 912/2386/19 залишено без змін.

2.7. Суд апеляційної інстанції розглянув та відхилив доводи апеляційної скарги щодо неврахування Господарським судом Кіровоградської області ступеню виконання зобов`язання відповідачем станом на час розгляду справи, оскільки позивачем не доведено фактів спрямування наявних на підприємстві відповідача коштів на інші цілі, ніж розрахунки з позивачем.

2.8. Посилання АТ Укртрансгаз на правову позицію, викладену у справах № 6-473-цс 16, №910/22964/17 та №925/1641/17, судом апеляційної інстанції відхилені з огляду на те, що обставини цієї справи є відмінними від обставин у вказаних справах, а можливість зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, яке вирішується ним на власний розсуд у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. Суд апеляційної інстанції також послався на постанови Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16 в яких викладено аналогічну позицію.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. 02.03.2020 АТ Укртрансгаз звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 912/2386/19, просить скасувати її в частині відмови у стягненні 3 095 792,82 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, оскільки суд не врахував висновків про застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду у справі № 6-473цс16, № 910/22964/17, № 925/1641/17 у подібних правовідносинах та висновок про застосування статті 551 Цивільного кодексу України, викладений у постанові Верховного Суду від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16 у зобов`язальних правовідносинах, а також порушенням статей 7, 73, 76-79, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення та просить суд касаційної інстанції залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, з огляду на те, що нарахована позивачем до стягнення пеня є значним стягненням у порівнянні з невстановленими збитками позивача у справі. Також відповідач зазначає, що позиція судів першої та апеляційної інстанцій відповідає позиції, викладеній у постановах Верховного Суду у справах № 910/22964/17, № 925/1641/17, № 908/868/18, № 904/4071/18, № 914/891/16.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

4.2. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

4.3. Суд апеляційної інстанції при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у справі № 912/1703/18.

4.4. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.5. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення про зменшення пені з урахуванням висновку Верховного Суду викладеного у подібних правовідносинах, а необхідності відступлення від якого суд касаційної інстанції не вбачає, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність зменшення пені. Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України (зокрема, статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України), а також відповідає сформованій та сталій судової практиці, у тому числі суду касаційної інстанції, щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

4.6. Щодо доводів касаційної скарги стосовно необґрунтованого зменшення розміру пені, то Верховний Суд їх відхиляє з огляду на те, що аналогічний висновок викладено в пункті 4.11 постанови Верховного Суду у справі № 922/1608/19.

4.7. Аргументи скаржника стосовно того, що суди, зменшуючи розмір належних до сплати штрафних санкцій, не оцінили, чи є цей випадок винятковим, Верховний Суд також відхиляє, оскільки суд касаційної інстанції неодноразово розглядав та відхиляв зазначені аргументи у тотожних справах ( п. 4.12 постанови Верховного Суду у справі № 922/1608/19 та п. 18 постанови Верховного Суду у справі № 917/953/19).

4.8. Доводи касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, оскільки не врахували висновки про застосування цих норм права, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 6-473цс16, № 910/22964/17, № 925/1641/17 судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на те, що зазначені постанови Верховний Суд прийняв за наявності інших фактичних обставин, зокрема спір у справі № 6-473цс16 стосувався питання зменшення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, у справі № 910/22964/17 - спір між сторонами виник щодо порядку та строку нарахування пені, а у справі №925/1641/17 суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, оскільки він не надав доказів в обґрунтування винятковості випадку для зменшення штрафних санкцій та не навів поважності причини невиконання зобов`язань.

4.9. За таких обставин, твердження скаржника, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених, Верховним Судом у справах № 6-473цс16, № 910/22964/17, № 925/1641/17, є безпідставними, оскільки висновки у зазначених справах були зроблені за наявності інших фактичних обставин, а тому Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність зменшення розміру пені на 50%, з огляду на те, що зменшення пені є правом суду, яке він реалізує з урахуванням конкретних обставин справи.

4.10. Рішення судів попередніх інстанцій у частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 108 302 475,73 грн - основного богу, 3 095 792,82 грн - пені та 531 943,89 грн - 3% річних не оскаржуються, тому відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у касаційному порядку не переглядаються.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2. Верховний Суд вважає висновки Господарського суду Кіровоградської області та Центрального апеляційного господарського суду обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника у касаційній скарзі висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

5.3. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6. Розподіл судових витрат

6.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 912/2386/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець