Постанова від 12.05.2020 по справі 873/4/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року

м. Київ

справа № 873/4/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: не з`явились,

відповідача-1: Ужакін Ю.А.,

відповідача-2: Ужакін Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020

у справі № 873/4/20

за заявами Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" та ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2019

у третейській справі № 30/19

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"

до:

1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське",

2) ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №00140.12-СВD від 27.12.2012.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" посилалось на неналежне виконання відповідачем-1 умов кредитного договору №00140.12-СВD від 27.12.2012 в частині повернення кредиту та сплати процентів, та неналежне виконання відповідачем-2 умов договору поруки №00140.12-СВD/SUR від 27.12.2012 в частині виконання поручителем (відповідачем-2) зобов`язань позичальника (відповідача-1) перед банком (позивачем).

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2019 у третейській справі № 30/19 позов Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" заборгованість за кредитним договором №00140.12-CBD від 27.12.2012 в сумі 380 965 доларів США 40 центів США та 68 900,00 гривень. Стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" третейський збір у сумі 25 500,00 гривень.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" 14.01.2020 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою №1 від 08.01.2020, в якій просило скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2019 у третейській справі №30/19.

Заява обґрунтована тим, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою. При цьому дія третейської угоди, яка включена до кредитного договору №00140.12-СВD від 27.12.2012, укладеного між Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське", та дія третейської угоди, яка включена до договору поруки, укладеного між Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк" та ОСОБА_1 , не охоплюють трьохсторонні правовідносини із солідарного зобов`язання за участю останнього, отже, на думку заявника, спори, що випливають із солідарної вимоги до СТОВ "Лук`янівське" та громадянина ОСОБА_1 , не охоплюються жодною із зазначених третейських угод.

Також 03.02.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2019, обґрунтована тим, що рішення третейського суду винесено у спорі, що виходить за межі третейської угоди, посилаючись на те, що спори, що випливають із солідарної вимоги до СТОВ "Лук`янівське" та ОСОБА_1 , не охоплюються третейськими угодами, викладеними в кредитному договорі та договорі поруки. Також заявник зазначив про те, що ним не отримувались повідомлення про дату та час проведення засідання третейського суду; при цьому вказував про відсутність доказів доставлення поштового відправлення ОСОБА_1 , зокрема, про вручення поштового відправлення чи причини його повернення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 873/4/20 (суддя Коробенко Г.П.) відмовлено у задоволенні заяв про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2019 у третейській справі №30/19, і залишено вказане рішення без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій просить її та рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2019 скасувати.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність неналежного повідомлення третейським судом про дату та час проведення засідання третейського суду. Так, за твердженням заявника, з роздруківки "Укрпошти" щодо відстеження поштових відправлень, рекомендований лист № 0214704693664 слідує, що він був направлений у м. Бар, Вінницької області та після повернення видано у відділенні 02002, а не 01024 за місцем проживання ОСОБА_1 , тобто не був вручений йому та не направлявся на його адресу. При цьому станом на час винесення рішення третейського суду ОСОБА_1 не уповноважував СТОВ "Лук`янівське" чи Ужакіна Ю.А. представляти його саме у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків. Також висновок суду про те, що ст. 350 ГПК України не містить умови скасування рішення третейського суду у зв`язку із не отриманням стороною повідомлення про час і місце розгляду справи сторони не може обґрунтовувати законність оскаржуваної ухвали та зводиться до того, що відсутність повідомлення про час та місце розгляду справи у третейському суді взагалі не має юридичного значення, однак таке тлумачення законодавства позбавляє особу, яку не було повідомлено про час та місце розгляду справи третейським судом будь-яких засобів захисту прав та інтересів. До того ж солідарні вимоги до СТОВ "Лук`янівське" та ОСОБА_1 , не охоплюються третейськими угодами, викладеними в кредитному договорі та договорі поруки, оскільки матеріально-правова вимога не може ототожнюватися з відповідною третейською угодою, що включено до договору поруки.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31.03.2020 та надано строк на подання відзивів на апеляційну скаргу до 24.03.2020.

Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", ухвалою Верховного Суду від 17.03.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 31.03.2020, не відбудеться.

До Верховного Суду 25.03.2020 надійшов відзив від Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який не приймається судом до розгляду, оскільки поданий поза межами строку, встановленого ухвалою від 05.03.2020, без обґрунтування причин неможливості своєчасного його подання.

Також до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, у якій скаржник просить рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2019 скасувати, посилаючись на те, що ухвала винесена з істотним порушенням вимог процесуального права. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що жодне розглянуте третейське застереження не містить у своєму тексті положень щодо передачі на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків солідарних вимог. Згода на третейський розгляд є виключенням із загального порядку розгляду спорів та не може презюмуватися. Крім цього, матеріально-правова вимога (вимога сплати грошових коштів) не може ототожнюватися з відповідною третейською угодою, а кредитний договір не є правовою підставою для виникнення солідарного зобов`язання із множинністю осіб на боці боржника.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 873/4/20 без зазначення дати проведення судового засідання. Розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" об`єднано в одне апеляційне провадження. Надано строк на подання відзивів на апеляційну скаргу до 24.04.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2020 призначено розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" на 12.05.2020.

До Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" у встановлений в ухвалі від 31.03.2020 строк, у якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу зашпилити в силі, в обґрунтування чого вказує на помилковість доводів скаржника та правильність висновків Північного апеляційного господарського суду. Також звертає увагу на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 873/5/20.

Переглянувши в апеляційному порядку ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, дослідивши матеріали справи № 873/4/20 та матеріали третейської справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, з огляду на таке.

Стосовно роздруківки з веб-сайту "Укрпошта", доданої до касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про її прийняття з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Частиною 2 ст. 24 ГПК України передбачено, що справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Так ОСОБА_1 в якості причин неможливості подання роздруківки з веб-сайту "Укрпошта" за номером рекомендованого листа № 0214704693664 (за якою йому направлялася ухвала про відкриття провадження у третейській справі) під час розгляду заяви у Північному апеляційному господарському суді вказує на те, що останнім не ставилось на обговорення питання щодо рекомендованого листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частина ж 2 зазначеної статті передбачає, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи викладене, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, Суд вважає за можливе прийняти вказаний доказ.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

В кредитному договорі №00140.12-СВD від 27.12.2012 міститься третейське застереження, відповідно до якого сторони, погодили, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди; умови даного договору, які містять відомості про найменування сторін цього договору та їх місцезнаходження (проживання), є складовими частинами даної третейської угоди; місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього договору (п.10.1 кредитного договору).

В договорі поруки №00140.12-СВD/SUR від 27.12.2012, за яким поручитель - ОСОБА_1 поручився перед банком - Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк" за виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" зобов`язань у повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати процентів (плати за користування кредитом), неустойки та інших платежів, також міститься третейське застереження, у відповідності до якого сторони, погодили, що всі вимоги, які виникають при виконанні договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди; умови договору, які містять відомості про найменування сторін цього договору та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди; місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору (розділ 4 договору поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, третейський розгляд вимог Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до позичальника - СТОВ "Лук`янівське" та поручителя - ОСОБА_1 , як солідарних боржників, передбачено третейськими угодами, укладеними у вигляді третейських застережень до кредитного договору та договору поруки, тобто повністю охоплюються умовами третейських угод, відповідає умовам вказаних договорів та узгоджується з нормами ст.ст. 541, 543, 554 ЦК України, якими встановлено підстави для солідарної відповідальності боржників у солідарному зобов`язанні.

Доводи скаржників про те, що солідарні вимоги до СТОВ "Лук`янівське" та ОСОБА_1 , не охоплюються третейськими угодами, викладеними в кредитному договорі та договорі поруки, оскільки матеріально-правова вимога не може ототожнюватися з відповідною третейською угодою, що включено до договору поруки колегією суддів відхиляються, позаяк є власним тлумаченням скаржників положень ЦК України та третейських застережень, які суд вважає помилковими - в даному випадку звернення до третейського суду до боржника за кредитним договором (за наявності третейського застереження в кредитному договорі) та поручителя (за наявності третейського застереження в договорі поруки) як до солідарних боржників не суперечить ні положенням ЦК України, ні самим третейським застереженням.

Що ж до тверджень ОСОБА_3 , що з роздруківки "Укрпошти" щодо відстеження поштових відправлень, рекомендований лист № 0214704693664 слідує, що він був направлений у м. Бар, Вінницької області та після повернення видано у відділенні 02002, а не 01024 за місцем проживання ОСОБА_1 , тобто не був вручений йому та не направлявся на його адресу, колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи ст. 51 Закону України "Про третейські суди" і ст. 350 ГПК України не передбачено такої підстави для оскарження та скасування рішення третейського суду, як неповідомлення ним належним чином особи, яка брала участь у справі, про місце та час третейського розгляду. Пункт 5 ч. 3 ст. 51 названого Закону (та, відповідно п. 5 ч. 2 ст. 350 ГПК України) визначають як підставу для таких оскарження та скасування вирішення третейським судом питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі, тим часом як ОСОБА_1 і товариство були учасниками справи № 30/19, тому положення вказаних норм права до спірних правовідносин не застосовуються. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 873/5/20.

Разом з цим, відповідний лист був направлений 14.11.2019 у м. Бар, Україна. Як слідує з цієї ж роздруківки, 19.11.2019 вказаний лист було повернуто за зворотною адресою, а 25.11.2019 відправлення було отримано за довіреністю у м. Києві, індекс відділення 02002. В матеріалах справи наявна копія довіреності від 19.11.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважив Ужакіна Ю.А. бути представником з питань захисту прав та законних інтересів в усіх державних, комунальних, колективних, приватних та громадських підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форми власності, їх підпорядкування і галузевої належності, для чого надавав представнику право, зокрема, отримувати поштову кореспонденцію. Довіреностей на ім`я інших представників, окрім Ужакіна Ю.А. , від імені ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

При цьому доводи ОСОБА_1 про те, що станом на час винесення рішення третейського суду (03.12.2019) ОСОБА_1 не уповноважував СТОВ "Лук`янівське" чи Ужакіна Ю.А. представляти його саме у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків спростовуються наявною у матеріалах справи копією довіреності від 19.11.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважив Ужакіна Ю.А. бути представником з питань захисту прав та законних інтересів у Третейському суді.

До того ж як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником відповідача-1.

Оскільки судом встановлено, що рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейськими угодами, цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейських угод, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону, доказів вирішення третейським судом питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі - до матеріалів справи не надано, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження визнання в судовому порядку недійсними третейських угод, укладених у вигляді третейських застережень до кредитного договору та договору поруки - колегія суддів погоджується з висновком Північного апеляційного господарського суду про відсутність підстав для скасування рішення третейського суду відповідно до положень ст. 350 ГПК України, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні апеляційних скарг та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявників апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст 253, 269, 270, 275, 276, 350, 351 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лук`янівське" залишити без задоволення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 873/4/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Мачульський Г.М.

Случ О.В.