Рішення

від 25.03.2020 по справі 160/13277/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Справа № 160/13277/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Лайф про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

26 грудня 2019 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Лайф , в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Лайф на користь держави в сумі 1 405 823,39 грн. шляхом стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ Аква-Лайф перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та в інтегрованих картках за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 1 405 823, 39 грн. з податку на додану вартість, який виник у зв`язку з несплатою підприємством самостійно нарахованих грошових зобов`язань, визначених у податкових деклараціях, а також на підставі нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень. У зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань платнику нарахована пеня. У добровільному порядку заборгованість не сплачена, а тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Ухвалою суду від 28 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 лютого 2020 року об 11:00 год. Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Вказану ухвалу разом із судовою повісткою було направлено на адресу відповідача, що вказана у позові та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Дніпровська, будинок 172 Б, офіс 411, однак до суду повернувся конверт із відміткою пошти за закінченням терміну зберігання .

При намаганні повідомити відповідача про дату та час слухання справи, за телефонним номером 0980362389 з`єднання було відсутнє, про що секретарем судового засідання складено довідку від 10.02.2020.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання 10.02.2020, слухання справи було відкладено на 26.02.2020 о 13:00 год.

Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся шляхом направлення повістки на адресу відповідача, однак, згідно з відомостями сайту Укрпошти, за результатом пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 4900079813503 поштове відправлення, направлене на адресу: 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Дніпровська, будинок 172 Б, офіс 411 не вручене під час доставки: інші причини.

Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання , адресат вибув , адресат відсутній тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в ухвалі від 01.04.2019 у справі №9901/811/18 (адміністративне провадження №П/9901/811/18).

Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи.

Сторони у судове засідання 26.02.2020 не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 26.02.2020 закрито підготовче провадження та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.

В силу приписів частини 3 статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Аква-Лайф (код ЄДРПОУ 38101526) зареєстровано у якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності відповідача є: Код КВЕД 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; Код КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 25.02.2019 року згідно інтегрованої картки платника та довідки про стан розрахунків з бюджетом за відповідачем рахується податковий борг у сумі 1 405 823, 39 грн. з податку на додану вартість.

З наданих суду доказів вбачається, що податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1 405 823, 39 грн. виник внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих самостійно платником податків, контролюючим органом та пені, нарахованої згідно статті 129 Податкового кодексу України (далі також ПКУ), а саме:

- 1 281 013, 00 грн. - нарахованих податкових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення № 0000182202 від 25.06.2015;

- 124 810,39 грн. - нарахованої пені;

Також, судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі п.п.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПКУ проведено позапланову виїзну документальну перевірку Аква-Лайф з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.01.2015 року по 20.04.2015 року. За наслідками перевірки складено та зареєстровано акт від 16.06.2015 № 67/04-10-22-02.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Аква-Лайф п.198.1, п. 198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198 ПКУ в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № 0000182202 від 25.06.2015 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 281 013, 00 грн., в т.ч. за основним платежем - 1024810,00 грн., (штрафні (фінансові) санкції - 256 203,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене рекомендованою поштою на адресу відповідача та згідно поштового повідомлення вручене уповноваженому представнику відповідача 07.07.2015 року.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ Аква - Лайф до Західно - Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000182202 від 25.06.2015 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 281 013, 00 грн., відмовлено.

Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано, в тому числі, оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення до апеляційної інстанції.

31 липня 2015 року контролюючим органом було сформовано вимогу № 53-23 про сплату боргу, яка була направлена за юридичною адресою ТОВ Аква-Лайф та згідно поштового повідомлення вручене уповноваженому представнику відповідача.

Також, матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку із несплатою грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні - рішенні № 0000182202 від 25.06.2015, відповідачу в автоматичному р6ежимфі нараховано пеню в порядку п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ в розмірі 124810,39 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем узгодженої суми грошових зобов`язань, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України(далі по тексту - ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Як передбачено п.49.2. ст.49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п.58.1., п. 58.2., 58.3. ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Доказів оскарження податкового повідомлення - рішення № 0000182202 від 25.06.2015 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 281 013, 00 грн. відповідачем до апеляційного суду не надано, а судом в порядку ст. 9 КАС України, не встановлено.

Згідно з п.14.1.175ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пп.129.1.1, пп.129.1.2пункту129.1ст.129 ПК України, в редакції, чинній на момент спірних відносин, нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

Згідно з пп.129.4. п.129.1ст.129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Довідкою про стан розрахунків з бюджетом та відомостями інтегрованої картки платника податків підтверджено, що станом на 25.02.2019 року узгоджені грошові зобов`язання відповідачем не сплачено, у зв`язку із чим, суд вважає, що контролюючим органом правомірно нараховано пеню у сумі 124810,39 грн.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що 31 липня 2015 року контролюючим органом було сформовано вимогу № 53-23 про сплату боргу, яка була направлена за юридичною адресою ТОВ Аква-Лайф та згідно поштового повідомлення вручене уповноваженому представнику відповідача 01.09.2015 року.

Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 9 КАС України, не встановлено.

Згідно з положенням п.41.1, п. 41.2 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп.20.1.34. п.20.1ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку та податковий борг не сплатив, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про його стягнення підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що позивачем помилково визначений спосіб погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, оскільки такий спосіб, відповідно до положень п. 95.5 ст. 95 ПКУ не передбачає звернення із позовом до суду, а здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу у випадку, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Оскільки, в ході розгляду справи було встановлено, що податковий борг виник у зв`язку із несплатою узгоджених грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні № 0000182202 від 25.06.2015 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 281 013, 00 грн., стягнення податкового боргу, у такому випадку, здійснюється на підставі пунктів 95.2 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

При цьому, суд не вважає, що уточнення способу погашення податкового боргу слід розглядати як вихід за межі позовних вимог у розумінні ч. 2 ст. 9 КАС України, у зв`язку із чим, не застосовує такий спосіб захисту прав та інтересів позивача.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 242-243, 245-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43145015) до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Лайф (вулиця Дніпровська, будинок 172 Б, офіс 411, м.Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400, код ЄДРПОУ 38101526) про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Лайф (вулиця Дніпровська, будинок 172 Б, офіс 411, м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400, код ЄДРПОУ 38101526) податковий борг на користь Державного бюджету в сумі 1 405 823,39 грн., (один мільйон чотириста п`ять тисяч вісімсот двадцять три гривні тридцять дев`ять копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева