Рішення

від 18.03.2020 по справі 240/5353/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/5353/18

категорія 11103600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД ЕНЕРДЖІ" до Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД ЕНЕРДЖІ" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації головного управління ДФС у Житомирській області:

- № 941970/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018;

- № 945696/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.10.2018;

- № 941946/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018;

- № 941966/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018,

- № 941988/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018;

- № 941979/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018;

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії з питань розгляду скарг про відмову у задоволенні скарг:

- №37910/41633536/2 від 22.10.2018;

- № 37911/41633536/2 від 22.10.2018;

- № 37908/41633536/2 від 22.10.2018;

- № 37913/41633536/2 від 22.10.2018;

- № 37914/41633536/2 від 22.10 2018;

- № 37909/41633536/2 від 22.10.2018.

- зобов`язати ДФС України зареєструвати наступні податкові накладні: № 2 від 04.09.2018, № 3 від 05.09.2018 по контрагенту ТОВ «БУДТОРГ ЛТД» ; № 4 від 04.09.2018, № 5 від 04.09.2018, № 6 від 05.09.2018 по контрагенту ПП «АБЗ» , № 1 від 11.09.2018 по контрагенту ПП «Рубін» .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації розрахунку коригування були винесені в порушення вимог постанови КМУ "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №117 від 21 лютого 2018 року, адже на розгляд комісії направлялися усі документи, що стосуються кожного з контрагентів про отримання яких ДФС була направлена квитанція позивачу.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 13.02.2019 о 10:00.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області в строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі, направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач зазначив, що Податковим кодексом України, постановою КМУ №117 від 21.02.2018 встановлене виключне право саме Комісії контролюючих органів на прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації на підставі отриманих пояснень та/або копій документів. Підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №2 від 04.09.2018, №3 від 05.09.2018, №4 від 04.09.2018, №5 від 04.09.2018, №6 від 05.09.2018, №1 від 11.09.2018 стало неподання платником повного пакету документів, а саме: ТТН, банківських документів, довіреності на отримання товару, сертифікатів якості, подання яких передбачено п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що в свою чергу, відповідно до п.21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН є підставами для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

ДФС України подано до суду відзив, з проханням відмовити ТОВ КПД Енерджі у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач указував, що позивач під час подачі скарг на рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації головного управління ДФС у Житомирській області № 941970/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018; № 945696/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.10.2018; № 941946/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018; № 941966/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018, № 941988/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018; № 941979/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2018 подав пояснення та пакет документів, який є ідентичний з документами поданими на комісії ГУ ДФС у Житомирській області, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Відтак, за результатами розгляду скарг, враховуючи надані позивачем пояснення та проаналізувавши надані документи ДФС України прийнято рішення №37910/41633536/2 від 22.10.2018; № 37911/41633536/2 від 22.10.2018; № 37908/41633536/2 від 22.10.2018; № 37913/41633536/2 від 22.10.2018; № 37914/41633536/2 від 22.10 2018; № 37909/41633536/2 від 22.10.2018 про відмову у задоволенні скарг.

13.02.2019 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Нове засідання призначено на 25.02.2019 о 10:00.

25.02.2019 справа в засіданні не слухалась, у зв`язку з неявкою, належним чином повідомленого, позивача. Нове судове засідання призначено на 11.03.2019 о 12:00.

11.03.2019 оголошено перерву у розгляді справи до 15.00 14.03.2019.

14.03.2019 за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті розпочато 14.03.2019.

Представник позивача до суду не прибув, надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнала, просила суд позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на міркування наведені у відзивах.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 14.03.2019.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзиви, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД ЕНЕРДЖІ" зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача є: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; добування піску, гравію, глин і каоліну (основний); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; виробництво іншої продукції, н. в. і. у., тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.08.2018 між ТОВ "КПД Енерджі" (Постачальник) та ТОВ "Будт Торг ЛТД" (Покупець) укладено договір поставки № 08/08-18, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець прийняти та оплатити отриманий товар відповідно до умов даного договору. Кількість, асортимент, вартість товару, що передається, вказується у видаткових накладних специфікаціях (додатках) до договору на кожну партію поставки товару окремо, які становлять невід`ємну частину даного Договору.

Згідно із положеннями пп. 2.1-2.4, 2.6 договору поставки № 08/08-18, загальна вартість даного договору остаточно визначається шляхом підсумку вартості поставленого товару за цим договором відповідно до підписаних сторонами специфікацій (додатків) та видаткових накладних. Оплата за товар здійснюється Покупцем на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у договорі. Днем оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця на користь Постачальника. Покупець має право не здійснювати постачальнику оплату за вже поставлений товар у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до надання Постачальником Покупцю податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Постачальником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 3.4 договору визначено, що датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, факт чого підтверджується підписанням Покупцем або його уповноваженою особою видаткової накладної. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту отримання товару Покупцем на підставі видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.5 договору, при передачі товару Постачальник зобов`язаний передати: видаткову накладну; товарно - транспорту накладну; документ, що підтверджує якість товару.

08.08.2018 Постачальник і Покупець уклали Додаток № 2 до договору - Специфікація № 2, в якій погодили поставку - відсів 4695,238 т. вартістю 410833,33 грн без ПДВ; щебінь фракція 40/70 2686,428 т. вартістю 414166,67 грн без ПДВ.

На виконання умов зазначеного договору та специфікації, позивачем складено рахунки на оплату № 5 від 04.09.2018, № 6 від 05.09.2018, виписано видаткову накладну № 5 від 04.09.2018 на поставку відсіву 4695,238 т. вартістю 410833,33 грн без ПДВ, сума ПДВ - 82166,67 грн, та видаткову накладну № 6 від 05.09.2018 на поставку товару - щебінь фракція 40/70 2686,428 т. вартістю 414166,67 грн без ПДВ, сума ПДВ - 82833,33 грн. 04.09.2018 сторонами договору підписано акт № 1 прийому - передачі відсіву у вказаному розмірі та акт № 2 прийому - передачі щебеню фракції 40/70 вартістю 497000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 82833,33 грн.

04.09.2018 щодо поставки контрагенту відсіву позивачем складено податкову накладну №2 на загальну суму 493000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 82166,67 грн.

05.09.2018 щодо поставки щебеню фракції 40/70 позивачем складено податкову накладну № 3 на загальну суму 497000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 82833,33 грн.

Податкові накладні від 04 і 05 вересня 2018 р. було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із квитанцій від 14.09.2018 слідує, що вказані податкові накладні прийнято під час подачі до Єдиного реєстру податкових накладних, однак реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. При цьому вказано, що обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством направлено комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації документи по придбанню та відвантаженню по даних операціях: договора, специфікації, рахунки, видаткові накладні, акти прийому - передачі товару, зокрема договір про оренду обладнання № 13/07/8 від 13.07.2018.

Проте, 04.10.2018 Комісією ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 941946/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та № 941966/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, 02.09.2018 між ТОВ "КПД Енерджі" (Постачальник) та ПП "АБЗ" (Покупець) укладено договір поставки № 2/09/18, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець прийняти та оплатити отриманий товар відповідно до умов даного договору. Кількість, асортимент, вартість товару, що передається, вказується у видаткових накладних, специфікаціях (додатках) до договору на кожну партію поставки товару окремо, які становлять невід`ємну частину даного Договору.

Згідно із положеннями пп. 2.1-2.4, 2.6 договору поставки № 2/09/18, загальна вартість даного договору остаточно визначається шляхом підсумку вартості поставленого товару за цим договором відповідно до підписаних сторонами специфікацій (додатків) та видаткових накладних. Оплата за товар здійснюється Покупцем на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у договорі. Днем оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця на користь Постачальника. Покупець має право не здійснювати постачальнику оплату за вже поставлений товар у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до надання Постачальником Покупцю податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Постачальником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 3.4 договору визначено, що датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, факт чого підтверджується підписанням Покупцем або його уповноваженою особою видаткової накладної. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту отримання товару Покупцем на підставі видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.5 договору, при передачі товару Постачальник зобов`язаний передати: видаткову накладну; товарно - транспорту накладну; документ, що підтверджує якість товару.

На виконання умов договору, сторони погодили кількість, асортимент, вартість товару шляхом підписання Специфікації № 1 від 03.09.2018 як додатку № 1 до договору поставки.

Відповідно до вказаної Специфікації № 1, за вказаним договором поставляється товар: щебінь фракції 10-20, кількістю 1864,66 т., вартістю 458333,43 грн без ПДВ; щебінь фракції 10-20, кількістю 5593,978 т., вартістю 1374999,90 грн без ПДВ; щебінь фракції 20/40, кількістю 6102,522 т., вартістю 1500000,00 грн без ПДВ; загальна вартість товару по Специфікації № 1 склала 4000000 грн, з ПДВ.

На виконання умов зазначеного договору щодо поставки щебеню фракції 10-20, кількістю 7458,638 т., вартістю 2200000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 366666,67 грн позивачем виписано контрагенту рахунок на оплату № 7 від 04.09.2018, видаткові накладні № 7 від 04.09.2018 на поставку щебеню вартістю 550000,12 грн, у т.ч. ПДВ - 91666,69 грн та № 8 від 04.09.2018 на поставку щебеню вартістю 1649999,88 грн, у т.ч. ПДВ - 274999,98 грн, складено податкові накладні від 04.09.2018 № 4 на загальну суму 550000,12 грн, у т.ч. ПДВ - 91666,69 грн, № 5 на загальну суму 1649999,88 грн, у т.ч. ПДВ - 274999,98 грн.

Також сторонами договору підписано акти прийому - передачі щебеню фракції 10-20 від 04.09.2018 за №№ 1, 2.

На виконання умов зазначеного договору щодо поставки щебеню фракції 20/40, кількістю 6102,522 т., вартістю 1800000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 300000,00 грн позивачем виписано контрагенту рахунок на оплату № 8 від 05.09.2018, видаткову накладну № 9 від 05.09.2018 на поставку щебеню вартістю 1800000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 300000,00 грн, сторонами підписано акт прийому - передачі № 3 від 05.09.2018, позивачем складено податкову накладну від 05.09.2018 № 6 на загальну суму 1500000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 300000,00 грн.

Податкові накладні від 04 і 05 вересня 2018 р. Були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із квитанцій від 18.09.2018 слідує, що вказані податкові накладні прийнято під час подачі до Єдиного реєстру податкових накладних, однак реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. При цьому вказано, що обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації документи по придбанню та відвантаженню по даних операціях: договору, специфікації, рахунки, видаткові накладні, акти прийому - передачі товару, зокрема договір про оренду обладнання № 13/07/8 від 13.07.2018.

Проте, 04.10.2018 Комісією ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 941970/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 04.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 941979/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 04.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 941988/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 05.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, 05 вересня 2018 року між ТОВ "КПД Енерджі" (Постачальник) та Приватним підприємством "Рубін" (Покупець) укладено договір поставки № 05/09-Щ, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець прийняти та оплатити отриманий товар відповідно до умов даного договору. Кількість, асортимент, вартість товару, що передається, вказується у видаткових накладних специфікаціях (додатках) до договору на кожну партію поставки товару окремо, які становлять невід`ємну частину даного Договору.

За змістом положень пп. 2.1-2.4, 2.6 вказаного договору поставки, загальна вартість даного договору остаточно визначається шляхом підсумку вартості поставленого товару за цим договором відповідно до підписаних сторонами специфікацій (додатків) та видаткових накладних. Оплата за товар здійснюється Покупцем на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у договорі. Днем оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця на користь Постачальника. Покупець має право не здійснювати постачальнику оплату за вже поставлений товар у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до надання Постачальником Покупцю податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Постачальником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 3.4 договору визначено, що датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, факт чого підтверджується підписанням Покупцем або його уповноваженою особою видаткової накладної. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту отримання товару Покупцем на підставі видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.5 договору, при передачі товару Постачальник зобов`язаний передати: видаткову накладну; товарно - транспорту накладну; документ, що підтверджує якість товару.

До договору поставки № 05/09-Щ від 05.09.2018 Постачальник і Покупець уклали Додаток № 2 - Специфікація № 1 від 11.09.2018, в якій погодили поставку товару: щебінь фракції 20/40, кількістю 556 т., вартістю 136664,80 грн без ПДВ; щебінь фракції 2-5 мм, кількістю 137 т., вартістю 24660,00 грн без ПДВ; щебінь фр 0,5-2,5, кількістю 527 т., вартістю 88709,91 грн без ПДВ; загальна вартість товару по Специфікації № 1 склала 300041,65 грн, з ПДВ.

На виконання умов зазначеного договору щодо поставки щебеню позивачем виписано контрагенту рахунок на оплату № 4 від 11.09.2018, видаткову накладну № 4 від 11.09.2018 на поставку щебеню вартістю 300041,65 грн, у т.ч. ПДВ - 50006,94 грн, підписано 11.09.2018 акт № 1 прийому - передачі товару до договору поставки № 05/09-Щ від 05.09.2018, складено Постачальником податкову накладну від 11.09.2018 № 1 на загальну суму 300041,65 грн, у т.ч. ПДВ - 50006,94 грн.

У свою чергу, Покупцем - ПП Рубін здійснено оплату товару в розмірі 300041,65 грн, про що свідчить платіжне доручення № 1304 від 11.09.2018.

Податкова накладна від 11.09.2018 була направлена позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, із квитанції від 12.09.2018 вбачається, що податкова накладна була прийнята під час подачі до Єдиного реєстру податкових накладних, проте її реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Пр цьому вказано, що обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ КПД Енерджі направлено комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації документи по придбанню та відвантаженню по даних операціях: договору, специфікації, рахунки, видаткові накладні, акти прийому - передачі товару, зокрема договір про оренду обладнання № 13/07/8 від 13.07.2018.

Проте, 08.10.2018 Комісією ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 945696/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 11.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту вищевказаних рішень Комісії ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації слідує, що підставою їх прийняття визначено ненадання платником податку копій документів, а саме:

- договорів, довіреностей, актів керівного органу, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків;

- документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

При цьому в додатках до витягів з протоколів Комісії ГУ ДФС у Житомирській області вказано на не надання платником повного пакету документів, а саме відсутні: ТТН, банківські документи, довіреності на отримання товару, сертифікати якості.

Не погодившись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до Комісії ДФС з розгляду скарг зі скаргою, проте рішеннями від 22.10.2018 №37910/41633536/2; № 37911/41633536/2; № 37908/41633536/2; № 37913/41633536/2; № 37914/41633536/2 та № 37909/41633536/2 відмовлено у задоволенні скарг ТОВ "КПД Енерджі".

Вважаючи рішення відповідачів є необґрунтованими та такими, що винесені в порушення вимог чинного законодавства, натомість ними подано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій за податковими накладними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи, з урахуванням наведеного, спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно із абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у реакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно із пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 341, надалі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 117 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до положень пункту 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій визначені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. У пунктах 2.1-2.4 вказаного листа визначені критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, за змістом п. 2.1 п. 2 Критерій податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Суд зазначає, що чітке визначення контролюючим органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

В контексті наведеного суд зазначає, що квитанції від 12.09.2018, 14.09.2018, 18.09.2018 не містить конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної, що свідчить на користь висновку про не дотримання контролюючим органом норм пункту 13 Порядку № 117.

У згаданих квитанціях відповідачем зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, - обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку .

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Контролюючий орган не пояснив обставини, на підставі яких останній дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: - відсутній аналіз регуляторного впливу; - проект регуляторного акта не був оприлюднений; - проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; - щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних з підстав наявності Критеріїв ризиковості платника податку є незаконним.

Крім того, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Таким чином, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

В той же час, згідно із пунктами 14, 15 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у спосіб, визначений Порядком № 117, було направлено відповідачу копії документів, що стали підставою для складання податкових накладних.

Також позивачем, з метою підтвердження наявності необхідної кількості щебеню для реалізації, направлено до контролюючого органу договір оренди обладнання № 13/07/18 від 13.07.2018 та акт приймання - передачі до даного договору. За умовами вказаного договору позивач орендує обладнання на кар`єрі, яким здійснює дробіння гравію та виробництво щебеню, продаж якого в подальшому здійснює.

До матеріалів справи долучено копію договору поставки № 23/07 від 23.07.2018, укладеного між ТОВ Бізнес Саунд (Постачальник) та ТОВ КПД Енерджі , відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець прийняти та оплатити отриманий товар відповідно до умов даного договору. Кількість, асортимент, вартість товару, що передається, вказується у видаткових накладних специфікаціях (додатках) до договору на кожну партію поставки товару окремо, які становлять невід`ємну частину даного Договору.

08.08.2018 Постачальник і Покупець уклали Додаток № 2 до договору - Специфікація № 2, в якій погодили поставку - відсів 4695,238 т. вартістю 410833,33 грн без ПДВ; щебінь фракція 40/70 2686,428 т. вартістю 414166,67 грн без ПДВ.

На виконання умов зазначеного договору у липні - серпні 2018 року складено специфікації №№2,3,4, рахунки на оплату, виписано Постачальником позивачу видаткові накладні, підписано акти прийому - передачі товару (щебеню різних фракції).

При цьому суд звертає увагу на те, що в оспорюваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючий орган зазначив підставу для відмови в реєстрації податкових накладних іншу ніж у квитанціях, якими ДФС України зупинило реєстрацію вищевказаних податкових накладних. Розбіжність в обсягах постачання та залишків придбання товару була підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Після надання Товариством додаткових доказів, які підтверджують поставку щебеню та відсіву, у податкового органу не виникало сумнівів щодо невідповідності обсягу постачання товару. Зазначене підтверджується спірними рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних і додатками до протоколу Комісії, відповідно до яких підставою для відмови слугувала відсутність ТТН, банківських документів, довіреностей на отримання товару, сертифікатів якості.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено податкові накладні від 04.09.2018 № 2, № 4, № 5, від 05.09.2018 № 3, 6 та від 11.09.2018 № 1 мали реальний характер. Господарські операції між ТОВ "КПД Енерджі" та контрагентами оформлені з чітким дотримання умов, визначених договорами.

Аргументи представника відповідачів про те, що під час подання податкових накладних до контролюючого органу для її реєстрації позивачем не було надано повного пакету документів, які підтверджують здійснення господарської операції, а тому надані під час судового розгляду справи документи не повинні враховуватися судом, суд до уваги не приймає, оскільки право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженими поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час подання податкової накладної контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами (ТОВ Будторг ЛТД , ПП АБЗ , ПП Рубін ), та на те, що такі документи (договори, видаткові накладні, акти) були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 04.10.2018 № 941970/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 04.09.2018; № 941946/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.09.2018; № 941966/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.09.2018, № 941988/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 05.09.2018; № 941979/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 04.09.2018; від 08.10.2018 № 945696/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 11.09.2018, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, суд враховує, що оскаржувані рішення ГУ ДФС у Житомирській області у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є індивідуальним актом.

Так, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у ГУ ДФС в Житомирській області правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРНП податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД Енерджі" № 2 від 04.09.2018, № 3 від 05.09.2018 по контрагенту ТОВ «БУДТОРГ ЛТД» ; № 4 від 04.09.2018, № 5 від 04.09.2018, № 6 від 05.09.2018 по контрагенту ПП «АБЗ» , № 1 від 11.09.2018 по контрагенту ПП «Рубін» датою її фактичного надходження.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для скасування рішень комісії Державної фіскальної служби з питань розгляду скарг від 22.10.2018 №37910/41633536/2; № 37911/41633536/2; № 37908/41633536/2; № 37913/41633536/2; № 37914/41633536/2 та № 37909/41633536/2, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що рішення про результати розгляду скарги не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків, оскільки за своєю суттю лише підтверджує підстави прийняття спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд ураховує таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ч. 3 ст. 139 вказаного Кодексу, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Матеріалами справи підтверджено, що за звернення до суду з даним позовом немайнового характеру, в якому фактично пред`явлено вісімнадцять позовних вимог, шість з яких є похідними, Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД Енерджі" сплачено судовий збір у загальній сумі 21144 грн (1762,00 грн х 12 позовних вимог).

Зважаючи на висновок суду про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір у сумі 10572,00 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД ЕНЕРДЖІ" (вул. Степана Бандери, 7, м.Житомир, 10029; код ЄДРПОУ: 41633536) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ: 39459195), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації головного управління ДФС у Житомирській області від 04.10.2018 № 941970/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 04.09.2018; № 941946/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.09.2018; № 941966/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.09.2018, № 941988/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 05.09.2018; № 941979/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 04.09.2018; від 08.10.2018 № 945696/41633536 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 11.09.2018.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД Енерджі" № 2 від 04.09.2018, № 3 від 05.09.2018 по контрагенту ТОВ «БУДТОРГ ЛТД» ; № 4 від 04.09.2018, № 5 від 04.09.2018, № 6 від 05.09.2018 по контрагенту ПП «АБЗ» , № 1 від 11.09.2018 по контрагенту ПП «Рубін» датою її фактичного надходження.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД ЕНЕРДЖІ" понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 10572,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко