Рішення

від 13.05.2020 по справі 140/3192/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3192/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь Лом до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Волинь Лом (далі - ТзОВ Волинь Лом , позивач) звернулося з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 07 жовтня 2019 року №157123 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірною постановою адміністративно-господарський штраф застосовано до перевізника ТзОВ Волинь Лом за перевищення габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Позивач не погоджується з таким рішенням. З цього приводу вказав, що ТзОВ Волинь Лом є власником транспортного засобу DAF FT XF 95.430, державний номер НОМЕР_1 , але не здійснювало перевезення вантажу (не є автомобільним перевізником), оскільки транспортний засіб переданий в тимчасове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю Фердинанд Групп (далі - ТзОВ Фердинанд Групп ) на підставі договору оренди транспортного засобу від 01 серпня 2019 року. Також стверджує, що водій ОСОБА_1 , який керував цим транспортним засобом, не перебуває із ТзОВ Волинь Лом ні в трудових, ні в цивільних правовідносинах. Ці обставини не перевірені відповідачем під час розгляду справи про порушення суб`єктом господарювання законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач також зауважив, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07 жовтня 2019 року за відсутності відомостей про справність ваг та їх повірку не може вказувати на факт перевищення вагових параметрів. Більше того, посадовими особами Уктрансбезпеки при фіксації факту перевищення вагового нормативного параметру дозволено подальший рух транспортного засобу, що суперечить пункту 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі - Порядок №879), оскільки у такому випадку такий транспортний засіб мав би бути тимчасово затриманий відповідно до статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб мав би бути спрямований для здійснення повторного габаритно-вагового контролю.

Також зазначив, що відповідач порушив вимоги пунктів 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1576 (далі - Порядок №1567): не повідомив у встановленому порядку про час і місце розгляду справи позивача, що мало наслідком прийняття необ`єктивного та протиправного рішення.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав (а.с.37-45). В обґрунтування цієї позиції вказав, що 07 жовтня 2019 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на 286 км+274 м автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422, був зупинений транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, наданого водієм, транспортний засіб належить ТзОВ Волинь Лом ; згідно з пред`явленою товарно-транспортною накладною від 07 жовтня 2019 року №171 автомобільним перевізником, замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем в одній особі є Товариство з обмеженою відповідальністю Індустрія Енергії (далі - ТзОВ Індустрія Енергії ); інших документів (тимчасового реєстраційного талону, договору оренди) водієм надано не було. Водночас, при складанні матеріалів перевірки водій ОСОБА_1 не заперечував, що перевізником є ТзОВ Волинь Лом .

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь автомобіля становило 20,8 т при нормі 18 т (для контейнеровоза). На підставі квитанції про зважування від 07 жовтня 2019 року №461, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 07 жовтня 2019 року №030134 та складено акт №029634 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. За проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів позивачу нарахована плата у розмірі 61,56 євро.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт обумовлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. У даному випадку відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксовано актом проведення перевірки. Водночас, затримання транспортного засобу відповідно до статті 265-2 КУпАП, на що у позовній заяві вказував позивач, не належить до компетенції та повноважень органів автомобільного транспорту - Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Оскільки у розрахунку плати за проїзд виведені у відсотковому співвідношенні перевищення параметрів над нормативом, зокрема, по здвоєній осі автомобіля, становило 13,3%, то допущене автомобільним перевізником ТзОВ Волинь Лом порушення законодавства про автомобільний транспорт підпадає під дію абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт та має наслідком застосування штрафу у розмірі - однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач також вказав, що ТзОВ Волинь Лом запрошено на розгляд справи завчасно повідомленням від 23 жовтня 2019 року №63194/21-1/24-19, однак його представник 11 листопада 2019 року на розгляд не прибув, що відповідно до пункту 27 Порядку №1567 не є перешкодою для розгляду справи; письмові пояснення, заперечення чи документи для спростування акта перевірки позивач не подав. Також зауважив, що листом від 05 грудня 2019 року №05/12-01 ТзОВ Волинь Лом повідомило Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про оплату розрахунку від 07 жовтня 2019 року №029634 з наданням платіжного документа на суму 1708,91 грн, що еквівалентно 61,56 євро. З наведених підстав відповідач вважає, що спірна постанова прийнята ним як суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Інші заяви по суті від сторін не надходили.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від сторін не надходили клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Дослідивши письмові докази та перевіривши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

На підставі направлення на рейдову перевірку від 07 жовтня 2019 року №002013 (а.с.47), виданого згідно із наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 04 жовтня 2019 року №26780/20/18-19, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на 286 км + 274 м автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Зокрема, під час перевірки транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТзОВ Волинь Лом , водій ОСОБА_1 пред`явив посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; товарно-транспортну накладну від 07 жовтня 2019 року №171. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 26,7 т при нормі 44 т (для контейнеровоза); навантаження на одиночну вісь автомобіля становило 6,3 т при нормі 11 т; навантаження на здвоєну вісь автомобіля становило 20,8 т при нормі 18 т (для контейнеровоза), про що вказано в квитанції про зважування від 07 жовтня 2019 року №461 (а.с.50). На підставі цієї квитанції про зважування контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 07 жовтня 2019 року №030134 (а.с.53). За проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів ТзОВ Волинь Лом нарахована плата у розмірі 61,56 євро, що відображено у розрахунку плати за проїзд від 07 жовтня 2019 року №029634 (а.с.55).

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07 жовтня 2019 року №029634 (а.с.54).

Актом від 07 жовтня 2019 року №167542 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.48) зафіксовано, що транспортним засобом марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТзОВ Волинь Лом , здійснювалося перевезення вантажу (лому чорних металів) з перевищенням на 13,3% встановлених вагових норм без відповідного дозволу. Водій ОСОБА_1 підписав акт перевірки без зауважень, лише вказав, що не знав про завантаження транспортного засобу більше нормативних параметрів.

11 листопада 2019 року начальник Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончук В.А., розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, встановив, що перевізник ТзОВ Волинь Лом 07 жовтня 2019 року на 286 км +274 м автомобільної дороги М-21 допустив перевищення габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу та на підставі абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосував адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн (а.с.80).

Незгода ТзОВ Волинь Лом із цією постановою стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII Про дорожній рух державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-ІII Про автомобільний транспорт (далі - Закон №2344-ІII) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та ін.

Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Абзацом третім пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3 (зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).

Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону №2344-ІII передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. За змістом підпункту 4 пункту 1 цього Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, встановлено, що транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Результати габаритно-вагового контролю належного ТзОВ Волинь Лом транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 відображено у квитанції про зважування від 07 жовтня 2019 року №461 (а.с.50), згідно з якою загальна маса транспортного засобу становила 26,7 т при нормі 44 т (для контейнеровоза); навантаження на одиночну вісь автомобіля становило 6,3 т при нормі 11 т; навантаження на здвоєну вісь автомобіля становило 20,8 т при нормі 18 т (для контейнеровоза).

Суд зауважує, що сумніви позивача у результатах габаритно-вагового контролю 07 жовтня 2019 року є безпідставними, оскільки зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №17-448, що відображено у квитанції про зважування від 07 жовтня 2019 року №461. Матеріали справи містять копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 24 квітня 2019 року №35-02/5393 на вказаний прилад для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, видане ДП Укрметртестстандарт на строк до 24 квітня 2020 року (а.с.51-52). При цьому зважування проводилось на 286 км + 274 м автомобільної дороги М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський , де розміщена діюча площадка для проведення габаритно-вагового контролю, яка відповідає розділу II Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28 липня 2016 року №255, про що свідчить графік здійснення габаритно-вагового контролю на жовтень 2019 року, погоджений та затверджений відповідними службами (а.с.46).

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок №1007/1207). Згідно з пунктом 4 цього Порядку посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт , застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Отже, вказаними нормативно-правовими актами чітко визначені повноваження посадових осіб Укртрансбезпеки та її територіальних органів на здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування під час проведення рейдової перевірки.

З урахуванням зазначених положень Порядку №1007/1207 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на підставі квитанції про зважування від 07 жовтня 2019 року №461 було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 07 жовтня 2019 року №030134, а відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422 (Порядок №422) - акт за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку (акт від 07 жовтня 2019 року №167542, а.с.48).

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України, а з врахуванням пункту 31-1 Порядку №879 така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати.

За проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, позивачу нарахована плата у розмірі 61,56 євро, що відображено у розрахунку плати за проїзд від 07 жовтня 2019 року №029634 (а.с.55). Правильність розрахунку не є предметом даного спору.

Статтею 33 Закону України 08 вересня 2005 року №2862-IV Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30). Так у пункті 4 Правил №30 вказано, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Статтею 48 Закону №2344-ІII обумовлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, під час здійснення вантажних перевезень понад встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху нормативи габаритно-вагових параметрів спеціальними умовами для таких перевезень є отримання відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У даному випадку факт відсутності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксований в акті проведення перевірки від 07 жовтня 2019 року №167542 (а.с.48). Отже, матеріалами справи підтверджується той факт, що 07 жовтня 2019 року належний позивачу транспортний засіб рухався автомобільними дорогами з перевищенням встановлених вагових обмежень, при цьому у водія даного транспортного засобу був відсутній дозвіл, який дає право на рух вказаним автомобілем.

У свою чергу, стосовно аргументів позивача про недотримання під час габаритно-вагового контролю порядку затримання транспортного засобу, суд зазначає, що відповідно до пункту 22 Порядку №879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення повноваження щодо складання протоколів та розгляду справ за статтею 265-2 цього Кодексу належать до компетенції та повноважень органів Національної поліції.

Зазначені норми узгоджуються з пунктом 5 Порядку №1007/1207, відповідно до якого працівники відповідних підрозділів Національної поліції здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.

Згідно зі статтею 265-2 Кодексом України про адміністративні правопорушення затримання транспортного засобу дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

З наведеного слідує, що тимчасове затримання транспортних засобів згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є лише можливим наслідком порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів. Саме по собі незатримання транспортного засобу працівниками Національної поліції не спростовує факт відсутності дозволу на рух автомобільними дорогами України під час перевезення вантажу з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

Перевіряючи доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, стосовно дотримання відповідачем процедури прийняття рішення та наявність підстав для притягнення до відповідальності позивача, суд враховує, що за приписами абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначенням статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з главою 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Міністерством транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, далі - Правила перевезень), наведені у цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні: перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.15-16) ТзОВ Волинь Лом є власником транспортного засобу - спеціалізований контейнеровоз марки DAF FT XF 95.430, державний номер НОМЕР_1 .

Суд наголошує, що ні в акті проведення перевірки від 07 жовтня 2019 року №167542, ні в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №029634, а ні в розрахунку плати за проїзд № НОМЕР_4 відсутні зауваження чи заперечення водія про те, що перевізником є інша особа, а не ТзОВ Волинь Лом .

Позивач, заперечуючи правильність визначення відповідачем автомобільного перевізника під час здійснення 07 жовтня 2019 року перевезення вантажу, посилається на договір оренди від 01 серпня 2019 року, акт приймання-передачі транспортного засобу (додаток 1 до цього договору оренди) - а.с.20-21. З аналізу змісту цього договору слідує, що ТзОВ Волинь Лом передає в оренду на 5 місяців ТзОВ Фердинанд Групп спеціалізований контейнеровоз марки DAF FT XF 95.430, державний номер НОМЕР_1 .

Разом з тим, сам по собі договір лише засвідчує намір сторін, що його уклали, щодо використання транспортного засобу. Докази того, що такий договір був дійсно спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, позивач не надав. З цього приводу варто зауважити, що пунктом 5 договору обумовлено, що орендна плата визначається у актах виконаних робіт (наданих послуг) та сплачується попередньо до 05 числа місяця в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря. Однак позивач не надав документів, які б підтверджували виконання умов договору (актів виконаних робіт (надання послуг), доказів орендної плати відповідно до пункту 5.2 договору). При цьому відповідно до положень частини другої статті 79 КАС України докази надаються позивачем разом із поданням позовної заяви.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок №1388), за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 16 Порядку №1388 тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром МВС за бажанням користувача чи розпорядника транспортним засобом та за зверненням власника, що передав транспортний засіб у користування і/або розпорядження фізичній або юридичній особі на строк, зазначений у його заяві або документах, які підтверджують право користування і/або розпорядження транспортним засобом.

Згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року №379 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за №123/18861, далі - Інструкція №379), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції №379 та пункту 16 Порядку №1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу і не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж пряма вимога щодо наявності у водія тимчасового реєстраційного талону міститься у статті 39 Закону №2344-ІІІ.

Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі №804/8740/16.

Тому з огляду на наведене правове регулювання та в аспекті спірних правовідносин суд вважає, що надана позивачем суду копія договору оренди від 01 серпня 2019 року транспортного засобу DAF FT XF 95.430, державний номер НОМЕР_1 , укладеного між ТзОВ Волинь Лом та ТзОВ Фердинанд Групп , яка до того ж не надавалася під час рейдової перевірки посадовим особам Укртрансінспекції, не є достовірним та допустимим доказом того, що позивач не є автомобільним перевізником під час перевезення вантажу 07 жовтня 2019 року. Під час рейдової перевірки водій ОСОБА_1 крім свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ТзОВ Волинь Лом , не надав документів, які б підтверджували законність перебування у володінні та користуванні інших осіб транспортного засобу, належного ТзОВ Волинь Лом : ні договору оренди транспортного засобу, ні тимчасового реєстраційного талону.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.64-65), основний вид діяльності ТзОВ Волинь Лом - оптова торгівля відходами та брухтом (КВЕД 46.77). Під час проведення рейдової перевірки транспортним засобом DAF FT XF 95.430, державний номер НОМЕР_1 , здійснювалося перевезення брухту чорних металів, що зафіксовано як в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07 жовтня 2019 року №029634, так і в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 07 жовтня 2019 року №167542.

Відповідно до пункту 11.1 глави 11 Правил перевезень основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах (пункт 1). При цьому, як вбачається із пункту 1 вказаного Переліку, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, необхідно мати товарно-транспортну накладну.

На суперечливість доводів позивача про те, що він не є у спірних правовідносинах автомобільним перевізником, вказує й зміст товарно-транспортної накладної від 07 жовтня 2019 року №171, наданої водієм ОСОБА_1 під час рейдової перевірки (а.с.49). Так у ній вказано, що автомобільним перевізником, замовником, вантажовідправником, вантажоодержувачем є ТзОВ Індустрія Енергії .

У главі 1 Правил перевезень терміни та поняття вживаються в такому значенні: замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів; вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку; договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Матеріали справи не містять доказів, які б давали пояснення про законність підстав перебування 07 жовтня 2019 року у володінні та користуванні третьої особи, яка зазначена у товарно-транспортній накладній - ТзОВ Індустрія Енергії - не сторони за договором оренди від 01 серпня 2019 року, належного ТзОВ Волинь Лом транспортного засобу. Відповідно до пункту 7.2 договору оренди орендарю не надано право передавати транспортний засіб у суборенду без згоди орендодавця. Наведені обставини викликають сумнів у достовірності поданих позивачем доказів, які суд не може вважати належними та допустимими з урахуванням наведених вище нормативних актів, які визначають порядок передачі транспортного засобу у користування іншій особі та документального оформлення перевезення вантажів.

Також суд вважає, що відсутність у звіті ТзОВ Волинь Лом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсацій) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2019 року (а.с.9-14) виплат ОСОБА_1 не є беззаперечним доказом того, що така особа не могла здійснювати перевезення в інтересах позивача 07 жовтня 2019 року. Загалом із наданого звіту слідує, що ТзОВ Волинь Лом дохід виплачується лише одній особі - директору ОСОБА_2 , праця найманих працівників не використовується. Разом з тим, ОСОБА_1 пред`явив посадовим особам Укртрансбезпеки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане ТзОВ Волинь Лом .

Не знаходить логічного пояснення в аспекті доводів позивача і та обставина, що заперечуючи в позові факт здійснення перевезення вантажу 07 жовтня 2019 року та достовірність результатів габаритно-вагового контролю, він 13 листопада 2019 року (після розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт) сплатив в дохід держави 1708,91 грн, про що свідчить копія платіжного доручення від 13 листопада 2019 року №211 (а.с.58), де вказано призначення платежу плата за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні , а у супровідному листі від 05 грудня 2019 року, адресованому Управлінню Укртрансбезпеки у Вінницькій області, посадові особи якого проводили 07 жовтня 2019 року рейдову перевірку і стосовно транспортного засобу DAF FT XF 95.430, державний номер НОМЕР_1 , роз`яснено, що цим платіжним дорученням оплачено розрахунок від 07 жовтня 2019 року №029634 (а.с.57).

Суд також не погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до вимог пунктів 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

З матеріалів справи слідує, що ТзОВ Волинь Лом завчасно було повідомлене відповідачем про розгляд справи 11 листопада 2019 року (з 09 по 13 годину) листом №63194/21-1/24-19 від 23 жовтня 2019 року, надісланим за місцезнаходженням юридичної особи, що відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.59). Однак на вказану у повідомленні дату розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт представник позивача не прибув, товариство також жодних доказів на спростування установлених під час перевірки обставин не надало. Тому розгляд справи відбувся без участі перевізника на підставі наявних матеріалів.

Отже, оскільки ТзОВ Волинь Лом було обізнане про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, однак на розгляд справи представник позивача не прибув, тому відповідач правомірно розглянув справу за його відсутності. При цьому суд зауважує, що відсутність особи на час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу права спростовувати вину в суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17.

У даному випадку відповідач лише порушив приписи пункту 26 Порядку №1567, оскільки про час і місце розгляду справи про порушення повідомив позивача шляхом направлення письмового повідомлення простою кореспонденцією, а не під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням, як того вимагає пункт 26 вказаного Порядку. Разом з тим, на думку суду, порушення вимог пункту 26 Порядку №1567 не може бути самостійною підставою для скасування спірної постанови, оскільки під час судового розгляду справи виявлене перевіркою порушення не спростоване.

Суперечливими видаються доводи позивача про те, що йому не було відомо про розгляд справи, ще й тому, що до позову він долучив документи, які були складені під час рейдової перевірки та які були отримані водієм Білецьким В.О. під підпис, хоч у позові позивач стверджував, що про спірну постанову дізнався під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження ВП №61050198 в органі державної виконавчої служби. При цьому матеріали виконавчого провадження містять лише постанову від 11 листопада 2019 року №157638, а не акт №029634 та довідку №030134, копії яких товариство долучило до позовної заяви.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз наведених норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлені судом обставини у сукупності вказують на те, що постанова від 11 листопада 2019 року №157638 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлені чинним законодавством; факт порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачем унаслідок здійснення перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу підтверджуються належними та достатніми письмовими доказами, складеними та зібраними під час рейдової перевірки. Натомість, суд відзначає, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, належним чином не доведені, оскільки позивач не спростував відсутність законодавчих підстав для його відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-ІII достовірними та допустимими доказами, а сплатою коштів згідно з розрахунком від 07 жовтня 2019 року №029634 він фактично визнав факт відсутності дозволу за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування під час здійснення ним перевезення вантажу автомобілем марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 .

Відтак, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування позивачу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь Лом (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 15, квартира 5, ідентифікаційний код юридичної особи 38009722) до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кільцева, будинок 1) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Ж.В. Каленюк