Рішення

від 04.05.2020 по справі 340/645/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/645/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай ( 20144, Черкаська область, Маньківський район, с. Поминик, вул. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ - 05527278 ) до та Головного управління ДПС у Кіровоградській області ( 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, код ЄДРПОУ - 43142606 ) Голованівського управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Паркова, 11, код ЄДРПОУ - 43142606) провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Урожай (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач 1), Голованівського управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Голованівського управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області стосовно не вжиття заходів щодо передачі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомостей про відсутність у Товариства заборгованості зі сплати податків і зборів за формою 30-ОПП;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області та Голованівське управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області передати до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості про відсутність у Товариства заборгованості зі сплати податків і зборів за формою 30-ОПП.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.06.2018 року загальними зборами учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай було прийнято рішення про припинення товариства шляхом приєднання його до Агрофірми Хлібороб у формі Товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно було утворено комісію з припинення товариства, призначено голову комісії, встановлено строк пред`явлення кредиторами два місяці з дня оприлюднення повідомлення. Товариство звернулося до державного реєстратора для державної реєстрації припинення товариства шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, та вказує, що з 07.06.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис перебуває у стані припинення та встановлено строк для заявлення кредиторам своїх вимог до 06.08.2018 року. Вказує, що з метою завершення процедури припинення товариства державному реєстратору Голованівської РДА був поданий необхідний пакет документів для державної реєстрації припинення СТОВ Урожай . Водночас, державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голованівської РДА Кукурузою І.О. було надано повідомлення про залишення документів без розгляду від 27.11.2019 року, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - міститься заперечення органів державної податкової служби проти проведення державної реєстрації припинення СТОВ Урожай . З огляду на це СТОВ Урожай з відповідним листом звернулось до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області з вимогою розшифрувати та пояснити суть заперечення. Натомість, 12.12.2019 року отримало лист від Голованівського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області в якому з посиланням на Порядок обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року №1588, вказано, що процедура припинення передбачає проведення документальної позапланової перевірки платника податків за результатами якої встановлюється відсутність або наявність податкового боргу, тому було запропоновано самостійно звернутись до ГУ ДПС в Кіровоградській області для її проведення. Вважаючи такі дії податкового органу протиправними та вказуючи на прямий обов`язок податкових органів, а не товариства, щодо проведення перевірки, що передує процесу припинення, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник податкового органу, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, наполягає на безпідставності адміністративного позову та вказує, що процедура припинення платника податків передбачає проведення документальної позапланової перевірки такого платника та передбачає проведення документальної позапланової перевірки, за результатами якої встановлюється наявність або відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, після завершення якої тільки здійснюється передача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомостей про відсутність у платника податків заборгованості зі сплати податків і зборів за формою 30-ОПП.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

26.02.2020 року до суду надійшли матеріали позовної заяви (а.с.2-27).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами (а.с.1).

Вказана ухвала надіслана учасникам справи за правилами визначеними Кодексом адміністративного судочинства України та ними отримана, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення судової кореспонденції (а.с.29-33).

24.03.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.33-37).

Позивачем 30.03.2020 року на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України подано до суду відповідь на відзив (а.с.38-44).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Разом з тим, враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст. 120, ст.193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193, 263 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай від 04.06.2018 року було прийнято рішення про припинення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю (а.с.18-20).

07.06.2018 року позивачем було подано до державного реєстратора документи (рішення засновників (учасників) або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи (нотаріально засвідчена копія), документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи), що підтверджується відповідним описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації ) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (а.с.6).

В матеріалах справи міститься виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якої вбачається, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Урожай перебуває у стані припинення (а.с.25).

27.11.2019 року державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було винесено повідомлення про залишення документів СТОВ Урожай без розгляду на підставі того, що від органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України надійшло повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, і воно не відкликане (а.с.21).

У зв`язку із цим, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Кіровоградській області із листом від 02.12.2019 року в якому просив контролюючий орган надіслати на адресу товариства відомості за формою №30-ОПП разом із додатками (а.с.22).

В свою чергу, на таку заяву Голованівським управлінням ГУ ДПС у Кіровоградській області надано листом від 12.12.2019 року відповідь №5180/10/11-28, яким вказано про необхідність звернутись до Головного управління ДПС у Кіровоградській області для проведення документальної позапланової перевірки (а.с.23).

Не погодившись із такими діями, вважаючи її протиправними, вказуючи про обов`язок податкового органу внести відомості про відсутність заборгованості у товариства позивач, звернувся до суду з даним позовом для захисту, порушених на його думку, прав.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного спору є встановлення правомірності дій Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Голованівського управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо не вжиття заходів щодо передачі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомостей про відсутність у Товариства заборгованості зі сплати податків і зборів за формою 30-ОПП.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України; Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV, Податковим кодексом України, Порядком інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 18 березня 2016 року N759/5/371, Порядком обліку платників податків і зборів затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Також вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV.

Відповідно до пункту 75.1 пункту 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом пункту 76.1 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (пункт 77.1 статті 77 Податкового кодексу України).

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Суд зауважує, що вказаний перелік податкових перевірок та підстав для їх проведення, який має право проводити податковий орган є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина 1 статті 13 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Відповідно до підпункту 6 частини 6 статті 13 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей: про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - у день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації.

Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 18 березня 2016 року N 759/5/371 затверджено Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України.

Цей Порядок визначає механізм інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, у тому числі обміну документами в електронній формі (далі - Інформаційна взаємодія).

Інформаційна взаємодія здійснюється на центральному рівні в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

В пункт 9 цього Порядку зазначено, що підтвердження щодо отримання відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі з Реєстру формується Державною фіскальною службою України автоматично програмними засобами ведення реєстрів Державної фіскальної служби України та передається до Реєстру одночасно із завантаженням таких відомостей, документів до реєстрів Державної фіскальної служби України.

Поряд з цим, наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок №1588).

Відповідно до пп. 1.1 пункту 1 Порядку обліку платників податків і зборів від 09.12.2011 року №1588, такий розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.

Ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп.1.2. Порядку №1588).

За змістом пункту 10.13 розділу Х Порядку №1588, у разі зміни місцезнаходження суб`єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення звітного бюджетного періоду: 1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру прибуткових установ та організацій) або фізичної особи-підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VІІ цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14-10.21 цього розділу; 2) до закінчення року платника податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою такого, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

За приписами пункту 10.14 розділу Х Порядку №1588, після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до: закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов`язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата; повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі; закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

Відповідно до п. 11.1 розділу ХІ Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації). Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

У зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за формою N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2 - 11.4 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків. При отриманні першого з документів про ліквідацію або реорганізацію платників податків робиться запис у журналі за формою N 6-ОПП. Координацію заходів щодо зняття з обліку юридичної особи у зв`язку з припиненням, яка протягом року змінила місцезнаходження, що пов`язано зі зміною адміністративного району, у тому числі формування, видачу та направлення відомостей та довідок, передбачених цим розділом, проводить контролюючий орган, у якому платник податків перебуває на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей (документів), визначених цим пунктом (пункт 11.5 розділу ХІ Порядку №1588).

Пункт 11.6 розділу ХІ Порядку №1588 при проведенні заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

За результатами проведення відповідних заходів у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності/відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів (пункт 11.8 розділу ХІ Порядку №1588).

Відповідно 11.10 розділу ХІ до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості: про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП (додаток 14); про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою N 31-ОПП (додаток 15) - у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи.

Якщо до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, на запит суб`єкта державної реєстрації контролюючим органом надано відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, а також у разі виникнення у платника податків заборгованості зі сплати податків і зборів або визначення грошових зобов`язань, за якими не настав строк сплати, до проведення державної реєстрації припинення юридичної особи контролюючий орган формує та передає до Єдиного державного реєстру відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи.

Якщо контролюючим органом до Єдиного державного реєстру передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

За змістом пункту 11.13 розділу ХІ Порядку №1588 у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру:

-у разі відсутності грошових зобов`язань та/або податкового боргу - відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП;

-за наявності податкового боргу - відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою N 31-ОПП або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом).

Відповідно до пункту 11.15 розділу ХІ Порядку №1588, відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП: є єдиним документом, що підтверджує відсутність (наявність) заборгованості з податків, зборів у випадках припинення юридичних осіб, визначених Законом ; не може використовуватись у випадках, передбачених іншими нормативно-правовими актами, крім визначених у Законі та нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до Закону.

У випадках, передбачених іншими нормативно-правовими актами, відсутність заборгованості з платежів до бюджету, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, підтверджується відповідною довідкою.

Отже, з вказаних законодавчих приписів суд констатує, що законодавцем прописано чіткий алгоритм дій відповідних контролюючих органів, із внесення до єдиного реєстру відомостей щодо припинення юридичної особи, що в себе включають встановлення у такого суб`єкта господарювання на предмет відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків і зборів перед державою, наслідком якого є видача відповідної довідки за формою визначеною вищевказаним порядком.

Також, суд зауважує, що у платника податків, є обов`язок повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

Доказів такого повідомлення податкового органу позивачем з моменту прийняття рішення про припинення діяльності товариства, а ні позивачем, а ні відповідачами до суду не надано.

Суд зазначає, що в разі надходження до податкового органу повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників юридичної особи про її припинення, то в податкового органу виникає обов`язок вирішити питання про проведення документальної позапланової перевірки юридичної особи, стосовно якої засновниками прийнято рішення про припинення, протягом 10 днів з дня отримання таких відомостей державного реєстратора. Також контролюючий орган зобов`язаний надати до Єдиного державного реєстру відомості про наявність або про відсутність заборгованості із сплати податків та зборів або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Разом з тим, пунктом 11.15 розділу ХІ Порядку №1588, встановлено, що відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою N 30-ОПП: є єдиним документом, що підтверджує відсутність (наявність) заборгованості з податків, зборів у випадках припинення юридичних осіб, визначених Законом.

На виконання вимог вищевказаного законодавчого припису Порядку №1588, учасниками справи не надано суду довідку встановленої форми, із зазначенням відомостей про відсутність заборгованості у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай , що є основним для зобов`язання податкового органу передати до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомостей про відсутність заборгованості.

При цьому, суд зауважує, що перевірка заборгованості платника податків зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року № 1162

Відповідно до п. 2 та абз.1 п.4 Розділу IV Порядку №1162, після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з пунктом 1 цього розділу контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. До завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ.

При цьому, відповідно до абзаців 1 - 2 пункту 5.1 Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-6, у разі отримання від державного реєстратора повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи орган Пенсійного фонду в 10-денний термін проводить документальну перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. На основі акта перевірки платник здійснює остаточні розрахунки.

За наявності заборгованості у платника, державна реєстрація якого припиняється, орган Пенсійного фонду України заявляє вимоги як кредитор у строки, передбачені у повідомленні про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи шляхом направлення голові ліквідаційної комісії, уповноваженій ним особі або ліквідатору довідки про борг за всіма видами платежів, а також документів, що підтверджують суми недоїмки (звіти платника, картки особових рахунків платника, рішення про застосування фінансових санкцій, акт перевірки тощо).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, у взаємозв`язку із вищевказаними положеннями чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в разі ліквідації чи реорганізації платника податків, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії передбачені чинним законодавством, з метою встановлення наявності чи відсутності податкового боргу. У разі відсутності у платника заборгованості зі сплати податків і зборів, виникають підстави для внесення до відповідного реєстру відомостей про відсутність такої заборгованості.

Так, в матеріалах справи міститься лист ГУ ДПС у Кіровоградській області від 12.03.2020 року №4049/10/11-28-02-01-10, адресований голові комісії з припинення СГ ТОВ Урожай , в якому вказано, що Голованівське управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області є відокремленим підрозділом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (без права юридичної особи). У відповідності до вимог п. 11.5 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, СГ ТОВ Урожай буде перебувати на податковому обліку у Голованівському управлінні ГУ ДПС у Кіровоградській області до закінчення заходів щодо припинення. Згідно пп.8.7 п. 8 Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів ДФС з питань реєстрації та обліку податків, затвердженого наказом ДФС 15.10.2015 року №798, зі змінами, в разі реєстрації платником намірів про припинення одним із заходів є проведення документальної позапланової перевірки. Також вказано, що станом на 11.03.2020 року управлінням податкових перевірок трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Кіровоградській області не підтверджено інформацію про проведення документальної позапланової перевірки, а також відсутній запит органів державної реєстрації на отримання довідки про відсутність/наявність заборгованості, тому відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою 30-ОПП Голованівським управлінням Головного управління ДПС у Кіровоградській області не можуть бути надані. Тому пропонують надати документи для проведення перевірки та закінчення заходів щодо завершення процедури припинення (а.с.41).

Отже, з викладеного вбачається, що наразі відносно позивача податковим органом не було проведено перевірку у порядку визначеному вищевикладеними вимогами чинного законодавства щодо з`ясування наявності чи відсутності заборгованості, а відомості щодо відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів за формою №30-ОПП, що є необхідною передумовою для передачі до інформаційної системи Центрального контролюючого органу відомостей про відсутність у товариства заборгованості зі сплати податків і зборів за формою 30 ОПП, матеріали справи не містять.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд резюмує передчасність звернення позивача з даним адміністративним позовом.

Поряд з тим, суд звертає увагу позивача на те, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункту 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Положеннями частини 1 статті 5 КАС України, позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішеннях № 6-рп/1997 від 25.11.1997, № 9-рп/1997 від 25.12.1997 щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55, статей 64, 124 Конституції України, статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, право на звернення до адміністративного суду з позовом не є тотожним праву на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного позову ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист, адже для того, щоб він був наданий, необхідно встановити, що право особи, яка звернулась з позовом, були дійсно порушені в публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, за сукупністю встановлених фактичних обставин справи, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VI. Судові витрати.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Голованівського управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 травня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук