Ухвала

від 14.05.2020 по справі 400/1798/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

14 травня 2020 р. № 400/1798/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю Нікспецтранс про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Нікспецтранс до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати вжиті державним виконавцем до ТОВ НВП Нікспецтранс (ідентифікаційний код 38694693) заходи щодо виконання виконавчого листа №814/2015/17 від 17.08.2018р., в тому числі зняти арешт з майна та коштів товариства, а також виключити відомості про ТОВ НВП Нікспецтранс (ідентифікаційний код 38694693) за виконавчим провадженням №57296876 з Єдиного реєстру боржників.

07 травня 2020 року через канцелярію суду позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 814/2015/17 від 17.08.2018 року.

Ухвалою від 07.05.2020 року суд заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" про забезпечення позову повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Нікспецтранс залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Станом на 14.05.2020 року провадження у справі № 400/1798/20 не відкрито.

Разом з тим, 14 травня 2020 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 814/2015/17 від 17.08.2018 року.

В обґрунтування цієї заяви зазначено, що 06.05.2020 року в рамках виконавчого провадження №57296876 державним виконавцем Центрального ВДВС Юдіною І.М. прийнято постанову про опис та арешт майна ТОВ НВП Нікспецтранс , а саме транспортних засобів марок DAF CF 85.340 д/н НОМЕР_1 та напівпричепу цистерни SCHMITZ, д/нНОМЕР_2. Цього ж дня представнику ТОВ НВП Нікспецтранс було вручено постанову про арешт коштів боржника від 04.05.2020 року, постанови про звернення стягнення на майно, накладення арешту та розшук майна боржника в рамках цього ж виконавчого провадження №57296876 від 05.05.2020 року, якими накладено арешт та оголошено в розшук усі наявні та зареєстровані за ТОВ НВП Нікспецтранс транспортні засоби. Відомості про ТОВ НВП Нікспецтранс як про боржника містяться в реєстрі боржників. Завник зазначає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до ускладнення чи унеможливить виконання судового рішення, а захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за якими він звернувся до суду, не буде вже ефективним. З огляду на наведене заявник вважає, що існують підстави для забезпечення позову.

Відповідно до частин першої - третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Відповідно, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні є правом суду, яким він може скористатись у випадку, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви без повідомлення учасників справи.

Оскільки суд дійшов висновку про достатність наданих Товариством пояснень та доказів для розгляду заяви та про відсутність, у зв`язку з цим, необхідності виклику Товариства, розгляд заяви відбувся без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, вважає, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року у справі №814/2015/17 позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" про стягнення коштів в сумі 155451,93 грн. задоволено.

За вказаним судовим рішенням Миколаївський окружний адміністративний суд 17.08.2018 року видав виконавчий лист № 814/2015/17.

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 57296876 із примусового виконання виконавчого листа № 814/2015/17, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 17.08.2018 року.

В рамках виконавчого провадження №57296876 державним виконавцем Центрального ВДВС прийнято постанову про опис та арешт майна ТОВ НВП Нікспецтранс , постанову про арешт коштів боржника, постанову про звернення стягнення на майно боржника, постанову про накладення арешту та розшук майна боржника.

Оцінивши наведені доводи заявника, суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що заявник не надав належних і достатніх доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) її прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів.

Крім того, суд наголошує, що у цьому звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Водночас, суд звертає увагу на те, що, звертаючись до суду із клопотанням про вжиття заходів із забезпечення адміністративного позову, наведені позивачем доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені ст.150 КАС України, оскільки позивачем на час звернення з такою заявою не надано суду достатніх доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Із змісту заяви про забезпечення позову на стадії розгляду заяви суд не встановив очевидних ознак протиправності дій Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), оскільки оцінку спірним діям Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) може буде надано лише за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Тобто, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Суд вважає за необхідне наголосити, що порушене право заявника/позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення у справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю Нікспецтранс про забезпечення адміністративного позову є недоведеною та непідтвердженою достатніми доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 120, 150, 151, 154, 241, 243, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Нікспецтранс від 14.05.2020 року про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 814/2015/17 від 17.08.2018 року до набрання чинності рішення по справі - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набрала законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом пятнадцяти днів з дня її складання.

При цьому, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, який доповнений цим пунктом Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-ІХ, визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Г. В. Лебедєва