Рішення

від 14.05.2020 по справі 640/23807/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2020 року місто Київ №640/23807/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 30.05.2019 №1178156/42066933 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна від 19.04.19 №34 на загальну суму 282 000,0 грн., у тому числі ПДВ 47 000,0 грн.; від 06.06.2019 №1185809/42066933 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна від 05.04.19 №8 на загальну суму 95 420,54 грн., у тому числі ПДВ 15 903,42 грн.; від 16.07.2019 №1224001/42066933 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна від 19.04.2019 №33 на загальну суму 119 880,0 грн., у тому числі ПДВ 19 980,0 грн.; від 16.07.2019 №1224002/42066933 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна від 03.01.2019 №3 на загальну суму 6 480,0 грн., у тому числі ПДВ 1 080,0 грн.;

- зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна датою їх фактичного отримання: від 19.04.2019 №34 на загальну суму 282 000,0 грн., у тому числі ПДВ 47 000,0 грн.; від 05.04.2019 №8 на загальну суму 95 420,54 грн., у тому числі ПДВ 15 903,42 грн.; від 19.04.2019 №33 на загальну суму 119 880,0 грн., у тому числі ПДВ 19 980,0 грн.; від 03.01.2019 №3 на загальну суму 6 480,0 грн., у тому числі ПДВ 1 080,0 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протиправно, не маючи належних правових підстав, прийнято рішення від 30.05.2019 №1178156/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.19 №34 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 06.06.2019 №1185809/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 16.07.2019 №1224001/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 16.07.2019 №1224002/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.01.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем наголошено на тому, що вказані рішення, не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальні підстави відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме ненадання платником податку копій документів. Позивачем наголошено, що оскаржувані рішення не містять чіткої вказівки на первинні документи, відсутність яких зумовила відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/23807/19 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачам у визначений судом строк надати відзив на позовну заяву.

Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві надано відзив на позовну заяву, в якому відповідачем зазначено, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, зазначивши, що за результатами розгляду наданих позивачем документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації правомірно було прийнято оскаржувані в даній адміністративній справі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Державною податковою службою України не надано відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна .

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за результатами фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з його контрагентами, складено податкові накладні від 19.04.19 №34 на загальну суму 282 000,0 грн., у тому числі ПДВ 47 000,0 грн., від 05.04.19 №8 на загальну суму 95 420,54 грн., у тому числі ПДВ 15 903,42 грн., від 19.04.2019 №33 на загальну суму 119 880,0 грн., у тому числі ПДВ 19 980,0 грн., від 03.01.2019 №3 на загальну суму 6 480,0 грн., у тому числі ПДВ 1 080,0 грн., та вказані податкові накладні направлено для реєстрації до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Як вбачається з позовної заяви, згідно з квитанцією від 21.01.2019 податкову накладну від 03.01.2019 №3, квитанцією від 17.04.2019 податкову накладну від 05.04.2019 №8, квитанцією від 02.05.2019 податкову накладні від 19.04.2019 №33 та квитанцією від 08.05.2019 податкову накладну від 19.04.19 №34 прийнято контролюючим органом, але реєстрація вказаних податкових накладних зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки вказані податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, у зазначених квитанціях контролюючий орган запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів від 27.05.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 19.04.19 №34 (кількість додатків 4), від 31.05.2019 №2 по відмовленій податковій накладній від 05.04.2019 №8 (кількість додатків 5), від 15.07.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 19.04.2019 №33 (кількість додатків 7), від 11.07.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 03.01.2019 №3 (кількість додатків 6).

Однак, Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 06.06.2019 №1185809/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 16.07.2019 №1224001/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 16.07.2019 №1224002/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.01.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Також, Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 30.05.2019 №1178156/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №34 в Єдиному реєстрі податкових накладних, в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання позивачем копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями від 30.05.2019 №1178156/42066933, від 06.06.2019 №1185809/42066933, від 16.07.2019 №1224001/42066933, від 16.07.2019 №1224002/42066933, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №117).

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 12 Порядку №117 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд встановив, що Критерії ризиковості платника податку затверджені Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна від 19.04.19 №34, від 05.04.2019 №8, від 19.04.2019 №33 та від 03.01.2019 №3 критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, контролюючим органом не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна , а відповідачами не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Крім того, матеріали справи містять лист Головного управління Державної фіскальної служби України від 13.08.2019 №153309/10/26-15-41-05-14, яким повідомлено позивача, що станом на дату надання відповіді, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна в переліку ризикових платників податку не значиться.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстру податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (підпункт 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Так, згідно пункту 20 Порядку №1246 у разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних, податкові накладні від 19.04.19 №34, від 05.04.2019 №8, від 19.04.2019 №33 та від 03.01.2019 №3, проте враховуючи те, що податкові накладні не були зареєстровані, позивачем до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів від 27.05.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 19.04.19 №34 (кількість додатків 4), від 31.05.2019 №2 по відмовленій податковій накладній від 05.04.2019 №8 (кількість додатків 5), від 15.07.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 19.04.2019 №33 (кількість додатків 7), від 11.07.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 03.01.2019 №3 (кількість додатків 6). Відповідачем жодним чином не спростовано направлення Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна вказаних повідомлень з додатками, на підтвердження здійснення операцій з контрагентами позивача по спірним податковим накладним.

Однак, Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення рішення від 06.06.2019 №1185809/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 16.07.2019 №1224001/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 16.07.2019 №1224002/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.01.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Також, Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 30.05.2019 №1178156/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №34 в Єдиному реєстрі податкових накладних, в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання позивачем копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку) та передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Так, при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкової накладної до реєстрації.

Слід наголосити на тому, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (вказана постанова набрала законної сили 10.12.2019), визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Суд наголошує на тому, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві в оскаржуваних рішеннях від 30.05.2019 №1178156/42066933, від 06.06.2019 №1185809/42066933, від 16.07.2019 №1224001/42066933, від 16.07.2019 №1224002/42066933 не зазначено, копії яких саме документів необхідно надати позивачу.

Посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що документи подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчать про протиправність таких рішень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на вимогу Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було виконано покладений на нього обов`язок щодо складання та направлення на реєстрацію податкових накладних та надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, відповідачем незважаючи на надання позивачем документів на підтвердження реальності здійснення операції з контрагентами позивача, відмовлено у реєстрації податкових накладних від 19.04.19 №34, від 05.04.2019 №8, від 19.04.2019 №33 та від 03.01.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення від 30.05.2019 №1178156/42066933, від 06.06.2019 №1185809/42066933, від 16.07.2019 №1224001/42066933, від 16.07.2019 №1224002/42066933 не відповідають приписам податкового законодавства, оскільки, як було зазначено вище, платником податків на підтвердження факту здійснення господарських операцій з його контрагентами за податковими накладними від 19.04.19 №34, від 05.04.2019 №8, від 19.04.2019 №33 та від 03.01.2019 №3, було надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів від 27.05.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 19.04.19 №34 (кількість додатків 4), від 31.05.2019 №2 по відмовленій податковій накладній від 05.04.2019 №8 (кількість додатків 5), від 15.07.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 19.04.2019 №33 (кількість додатків 7), від 11.07.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 03.01.2019 №3 (кількість додатків 6), у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Інше не доведено відповідачами під час розгляду даної адміністративної справи.

Слід зазначити, що суд не надає оцінку реальності виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.05.2019 №1178156/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.19 №34 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 06.06.2019 №1185809/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 16.07.2019 №1224001/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 16.07.2019 №1224002/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.01.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, суд приходить до висновку, що податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) і часом, коли вони були подані, що є підставою для зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19.04.19 №34, від 05.04.2019 №8, від 19.04.2019 №33 та від 03.01.2019 №3, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна за датою їх подання до реєстрації.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Також, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання професійної (правової) допомоги від 20.11.2019 №20/11 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна та Адвокатським бюро Романа Гончарова ; платіжних доручень від 22.11.2019 №688 на суму 5 250,00 грн. та від 26.11.2019 №694 на суму 5 250,00 (оплата за послуги згідно договору від 20.11.2019 №20/11); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги.

Так, відповідно до пункту 1.2 договору про надання професійної (правової) допомоги від 20.11.2019 №20/11 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна (Клієнт) та Адвокатським бюро Романа Гончарова , Адвокатське бюро надає правову допомогу Клієнту стосовно відновлення його прав та законних інтересів шляхом судового оскарження до Окружного адміністративного суду міста Києва рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.05.2019 №1178156/42066933, від 06.06.2019 №1185809/42066933, від 16.07.2019 №1224001/42066933, від 16.07.2019 №1224002/42066933.

Пунктом 2.2 договору про надання професійної (правової) допомоги від 20.11.2019 №20/11 визначено, що розмір гонорару за цим договором погоджений сторонами у сумі 10 500,00 грн.

Як було зазначено вище, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем, зокрема, надано платіжних доручень від 22.11.2019 №688 на суму 5 250,00 грн. та від 26.11.2019 №694 на суму 5 250,00 (оплата за послуги згідно договору від 20.11.2019 №20/11).

З огляду на вищевикладене та виходячи з обсягу задоволених позовних вимог на користь позивача слід стягнути судові витрати, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи в суді в розмірі 10 500,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати в рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.05.2019 №1178156/42066933 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №34 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна від 19.04.2019 №34 датою її направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати в рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.06.2019 №1185809/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна від 05.04.2019 №8 датою її направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати в рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.07.2019 №1224001/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна від 19.04.2019 №33 датою її направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати в рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.07.2019 №1224002/42066933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.01.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна від 03.01.2019 №3 датою її направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна (03148, м. Київ, вул. Володимира Покотила, 7/2, код ЄДРПОУ 42066933) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 368,00 грн. (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гутман Україна (03148, м. Київ, вул. Володимира Покотила, 7/2, код ЄДРПОУ 42066933) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500, 00 грн. (десять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.