Постанова

від 13.05.2020 по справі 320/6592/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6592/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаль М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року, суддя Балаклицький А.І., у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області, третя особа: Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області про застосування заходів реагування,-

У С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області, третя особа: Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 6, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.08.2019 року №43.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході проведення планової перевірки Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 6, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі його представника.

Щодо заявленого клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Славутицький ліцей Славутицької міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25931283, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, буд. 6) зареєстрований в якості юридичної особи 27.10.2000 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005849486.

26.03.2019 року Славутицьким міським сектором ГУ ДСНС України у Київській області видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №14, яким вимагалось від Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області до 20.05.2019 року вжити таких заходів:

- систему пожежної безпеки привести в працездатний стан;

- провести перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

- провести замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- не допускати експлуатацію електроустановок при відсутності електротехнічного працівника відповідної кваліфікації.

07.08.2019 року Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №840 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Славутицьким ліцеєм Славутицької міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 6.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 07.08.2019 року №7914 на проведення позапланової перевірки Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області на ім`я провідного інспектора Славутицького МС ГУ ДСНС України у Київській області майора служби цивільного захисту Литвиненка Іллі Васильовича .

У період з 14.08.2019 року по 15.08.2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Славутицьким ліцеєм Славутицької міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 15.08.2019 року №43.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Славутицьким ліцеєм Славутицької міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні" - система пожежної сигналізації знаходиться в непрацездатному стані;

2) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні" - не проведено перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

3) пункт 1.20 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні" - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Акт перевірки від 15.08.2019 року №43 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 15.08.2019 року, про що свідчить підпис в.о. директора на вказаному акті.

Також, 15.08.2019 року державним інспектором Славутицького МС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Литвиненком І.В. був складений протокол КХ №016043 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 КУпАП та постанову від 15.08.2019 року КХ №016011 про накладення адміністративного стягнення на в.о. директора Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області Леонову Л.М.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування до відповідача заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що Славутицьким ліцеєм Славутицької міської ради Київської області усунуто пункт 3 акту перевірки від 15.08.2019 року №43, що підтверджується відповідними доказами та сторонами не заперечується.

Проте, відповідачем не було усунуто порушення вимог пункту 1.1 глави 1 розділу V та пункту 1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні", а саме не обладнано приміщення автоматичною установкою пожежної сигналізації та не проведено перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач не заперечує, що вищезазначені порушення ним не усунуто, проте зазначає, що вирішення питання щодо приведення пожежної сигналізації в працездатний стан та проведення перевірки захисту будівлі від прямих попадань блискавки та второнних її проявів потребує значного часу. Також відповідач вважає, що контролюючим органом не доведено, що на даний час існує існує загроза життю та/або здоров`ю людей за умови не зупинення експлуатаії (роботи) об`єкта.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено в ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

З вищезначених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у суб`єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Як убачається із матеріалів справи, в ході перевірки контролюючим органом були виявлені порушення Славутицьким ліцеєм Славутицької міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні" - система пожежної сигналізації знаходиться в непрацездатному стані;

2) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні" - не проведено перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

3) пункт 1.20 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні" - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем усунуто одне порушення (3), зазначене в акті перевірки №43 від 15.08.2019 року.

Разом з тим, відповідачем не усунуто ще два порушення, а саме: не обладнано приміщення пожежною автоматичною сигналізацією, що кваліфіковано позивачем як порушення вимог пункту 1.1 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417, та не проведено перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, що кваліфіковано позивачем як порушення вимог пункту 1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні".

Щодо порушення відповідачем вимог пункту 1.21 глави 1 розділу IV Правил №1417.

У відповідності до пункту 1.21 Правил №1417 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно з пунктом 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" захист від прямих ударів блискавки зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Відповідно до з пунктом 4.2 розділу 4 ДСТУ щодо блискавкозахисту об`єкти поділяються на звичайні та спеціальні.

Звичайні об`єкти (промисловіпідприємства, тваринницькі і птахівничі будівлі і споруди, житлові і адміністративні будівлі, універмаги, банки, страхові компанії, дошкільні установи, школи, лікарні, притулки для старих, музеї і археологічні пам`ятники, спортивні споруди тощо).

Підпунктами 6.1.1-6.1.3 розділу 6 ДСТУ визначено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо - стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або встановленою на об`єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

Захист від ПУБ спеціальних об`єктів, у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленність блискавковідводів, що стоять окремовід об`єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначається галузевими нормативними документами.

Відповідно до підпункту 6.2.1 розділу 6 ДСТУ зовнішня БЗС у загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.

Згідно з абзацом 1 пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

18.11.2019 року Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області та ТОВ "Ел-Форт" склали Протокол про наміри, де висловили наміри провести спільні заходи щодо встановлення системи блискавкозахисту у закладах освіти міста Славутича, а також склали Калькуляцію очікуваної вартості матеріалів і робіт.

Також, 13.02.2020 року укладено договір №01/022020 на виконання робіт по об`єкту Капітальний ремонт системи блискавкозахисту в будівлі Славутицького ліцею Славутицької міської ради за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 6 .

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не додано до матеріалів справи доказів виконання відповідних заходів щодо здійснення вогнезахисту та блискавкозахисту. Вказані порушення на теперішній час не усунуто, що не заперечується апелянтом.

Щодо порушення відповідачем вимог пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

У відповідності до пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

З матеріалів справи вбачається, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації була встановлена позивачем ще під час проведення попередньої перевірки у період з 20.03.2019 року по 26.09.2019 року, що підтверджується приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №14 від 26.03.2019 року.

Вказаним приписом №14 від 26.03.2019 року директора Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області було зобов`язано у строк до 20.05.2019 привезти систему пожежної безпеки в працездатний стан.

Судом встановлено, що з метою усунення даного порушення 20.09.2017 року на ім`я міського голови було направлено лист від 20.09.2017 року № 01-19/908 з проханням розглянути можливість виділення додаткових коштів у розмірі 350000,00 грн. для виготовлення проектно-кошторисної документації на встановлення автоматичної пожежної сигналізації та мовного оповіщення про пожежу.

02.01.2018 року Управлінням освіти на ім`я міського голови направлено пропозицію від 02.01.2018 року №01-19/04 розробити міську програму та План дій щодо поетапного забезпечення закладів освіти міста пожежною сигналізацією, враховуючи великі обсяги фінансування.

10.04.2018 року за ініціативи Управління освіти розпорядженням міського голови створено робочу групу для проведення обстежень щодо забезпечення дотримання правил пожежної безпеки у закладах освіти, спорту, культури та соціального захисту, які розміщенні на території міста Славутич, про що складено Акт обстеження забезпечення пожежної безпеки Славутицького ліцею.

19.03.2019 року на ім`я міського голови направлено лист №01-19/394 про встановлення пожежної сигналізації в закладах освіти міста.

09.09.2019 року на ім`я міського голови направлено лист № 01-19/964 про встановлення пожежної сигналізації в закладах освіти міста Славутича.

08.10.2019 року заступнику міського голови Шинкаренко М.Б. направлено перелік закладів освіти м. Славутича, які потребують встановлення систем протипожежного захисту, що підтверджується листом від 08.10.2019 року №01-19/1066.

12.12.2019 року на ім`я міського голови направлено лист №01-19/1306 про зміни в бюджетний запит з проханням надати дозвіл на внесення змін в бюджетний запит управління освіти, наданий фінансовому управлінню Славутицької міської ради для формування проекту міського бюджету м. Славутича на 2020 рік та передбачити фінансові видатки на установку систем пожежної сигналізації, а саме: розробку проектної документації, монтаж та випробування обладнання, виведення на головний пульт централізованого спостереження у Славутицькому ліцеї, а також на установку блискавко захисту у Славутицькому ліцеї.

Виконавчий комітет Славутицької міської ради Київської області в своєму листі від 19.12.2019 року за №01-13/2739 зазначив, що управлінням інфраструктури та капітального будівництва Славутицької міської ради в перелік завдань та заходів проекту Програми будівництва, реконструкції, модернізації та капітального ремонту об`єктів інфраструктури м. Славутича на 2020 рік було включено улаштування систем пожежної сигналізації та блискавко захисту, з урахуванням видатків на розроблення проектно-кошторисної документації у Славутицькому ліцеї.

09.12.2019 року Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області та управління поліції охорони в Чернігівській області склали Протокол про наміри, де сторони висловили наміри провести спільні заходи щодо встановлення та обслуговування системи автоматичних пожежних сигналізацій у закладах освіти міста Славутича.

Також, 21.02.2020 року укладено договір №110/681 на виконання робіт по об`єкту Капітальний ремонт системи пожежної сигналізації в будівлі Славутицького ліцею Славутицької міської ради за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 6 .

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем та третьою особою вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявленого порушення, проте на теперішній час система пожежної сигналізації відповідачем не встановлена, а наміри щодо її встановлення не є доказом усунення порушення вимог пожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зазначає, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року справі №826/7292/.

Судова колегія зазначає, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Крім того, виявлені порушення не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Також, не усунені відповідачем порушення є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, оскільки відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.

Таким чином, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Отже, зважаючи, що відповідач не усунув всіх порушень, виявлених в ході проведення перевірки, які створює загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.08.2019 року №43.

Крім того, відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Колегія суддів зазначає, що таких документів сторонами ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, а надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

Окрім того, колегія суддів враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

При цьому, суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Також, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування до Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 6 до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.08.2019 року №43.

Щодо поданих до суду додаткових пояснень Управління освіти і науки Славутицької міської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до договору підряду від 08.04.2020 року на виконання робіт з Капітальний ремонт системи блискавозахисту в будівлі Славутицького ліцею , укладеного Управлінням інфрастуктури та капітального будівництва Славутицької міської ради та ТОВ Група компаній Альфа і Омега щодо капітального ремонту системи блискавозахисту в будівлі Славутицького ліцею, підрядник зобов`язався у 2020 році виконати зазначені роботи.

07.05.2020 року Управлінням освіти і науки Славутицької міської ради надано до суду апеляційної інстанції акт прийняття в експлуатацію робіт з монтажу пристроїв блискавозахисту від 05 травня 2020 року в будівлі Славутицького ліцею. Відповідно до висновку комісії роботи з монтажу пристроїв блискавозахисту виконані у відповідності до проектної документації та вважаються прийнятими з 05 травня 2020 року.

Проте, система пожежної сигналізації, яка знаходиться в непрацездатному стані, про що було зазначено в акті позапланової перевірки, не була запущена.

Сам факт укладення договору підряду від 17.04.2020 року на виконання робіт з капітального ремонту системи пожежної сигналізації в будівлі ліцею не може вважатись підтвердженням усунення відповідачем виявлених під час проведення перевірки порушень.

Крім того, Управління освіти і науки Славутицькоїх міської ради у поданому поясненні від 07.05.2020 року зазначив, що роботи зі встановлення системи пожежної сигналізації в будівлі Славутицького ліцею мають бути виконані до 17.06.2020 року.

Отже, доводи відповідача про те, що всі порушення фактично було усунуто не підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підстав вважати, що судом ухвалено помилкове рішення не має.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Славутицького ліцею Славутицької міської ради Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Постанову виготовлено: 13 травня 2020 року.