Рішення

від 27.07.2007 по справі 3/149-07-4581

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/149-07-4581

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2007 р.Справа  № 3/149-07-4581

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТРАНС-ЮГ"

До відповідача: Приватного підприємства "ДОРЛІДЕР"

Про: стягнення 23118,10 грн.

                                                                                                              Суддя  Д'яченко Т.Г.

                                                           Представники:

Від позивача: Остяк В.Р., за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТРАНС-ЮГ" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою та уточненнями до неї, в яких просив суд стягнути з відповідача - Приватного підприємства "ДОРЛІДЕР" основну заборгованість в розмірі 21127,50 грн., суму пені в розмірі 1676,30 грн., 3% річних у розмірі 314,30 грн. посилаючись при цьому на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №ЦТ-021 від 18.08.2006р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

18 серпня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТРАНС-ЮГ" (Продавець) та Приватним підприємствов "ДОРЛІДЕР"  (Покупець) було укладено Договір №ЦТ-021 (далі за текстом –Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити нафтопродукти узгодженими партіями, а Покупець оплатити їх та прийняти. Покупець здійснює оплату Товару попередніми платежами у повному обсязі. Підставою для здійснення передплати є рахунок-фактура Постачальника. У рахунку-фактурі вказується, вартість Товару. Перерахунок коштів згідно рахунку - фактури Покупець зобов'язаний здійснити в строк не більше двох днів з моменту його виписки.

На виконання умов договору Постачальником було поставлено Товар трьома поставками на загальну суму 53078 грн., відповідно до товарно транспортних накладних та видаткових накладних (а.с. 13-18), видаткові накладні підписані представниками сторін, підписи завірені печатками позивача та відповідача. Відповідач частково розрахувався, внісши у якості передплати за проведені перші дві поставки  31950грн.

Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем склала 21128 грн., відповідач не виконав свої договірні зобов'язання належним чином, не розрахувавшись з позивачем на протязі двох днів з дати отримання рахунку фактури за фактично поставлений Товар, що і обумовило дії останнього по зверненню до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

                    Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.1 Договору, у разі несплати Покупцем  поставленого Товару  Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за увесь час прострочення з моменту поставки Товару.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем штрафних санкцій за Договором поставки №ЦТ-021 від 18.08.2006 р., вважає його вірним., обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача загальної суми основного боргу в розмірі 21127,50 грн., суму пені в розмірі 1676,30 грн. та 3% річних у розмірі 314,30 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 231,17грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ДОРЛІДЕР" (Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижановка, 3-й пер. Косовського, д.4), р/р 26007242721 в АКБ „МТБ” м. Іллічівська, МФО 328168, код ЄДРПОУ 32863396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТРАНС-ЮГ" (Одеська область, Березівський район, смт. Рауховка, вул. Гвардєйська, 58/31) р/р 26000229871 в ОКБ „МТБ”  м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 30192899) суму основної заборгованості в розмірі 21127 (двадцять одна тисяча сто двадцять сім) грн. 50 коп., 1676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 30 коп. пені, 314 (триста чотирнадцять) грн. 30 коп. 3% річних, 231 (двісті тридцять одна) грн. 17 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

            Суддя