Рішення

від 06.05.2020 по справі 379/118/20

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/118/20

2/379/200/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

06.05.2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Штельмах А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області про тлумачення заповіту,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 24.01.2020 звернулася до суду з даним позовом. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , який за життя 26.06.2008 склав заповіт, посвідчений секретарем Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 568. Проте, при зверненні до нотаріуса, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як у заповіті вона як спадкоємиця вказана ОСОБА_3 замість ОСОБА_3 . Крім того, нотаріус звертає увагу на невідповідність посвідчувального напису на заповіті, що не відповідає формі напису передбаченого законодавством. В зв`язку з чим, в силу ст.ст. 213, 1256 ЦК України звернулася до суду з даним позовом.

У судове засідання позивачка та її представник адвокат Якименко О.В. не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно, в позові просить розглядати справу без її участі та без участі її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача у підготовче судове засідання та двічі у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи позицію позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сквира Київської області помер батько позивачки - ОСОБА_2 (а.с.13). За життя, а саме 26.06.2008 батько позивачки склав заповіт, посвідчений секретарем Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області та зареєстровано в реєстрі за № 568, яким заповів позивачці земельну ділянку площею 1,5995 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 098326, кадастровий номер земельної ділянки 3224482800:03:003:0070 та земельну ділянку площею 0,3961 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 098301, кадастровий номер земельної ділянки 3224482800:02:006:0170 (а.с.7). Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно.

31.07.2018 Сквирським районним судом Київської області винесено заочне рішення, яке набрало законної сили 31.08.2018, про визначення позивачці додаткового строку у два місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Крім того, у зв`язку з неможливістю реалізувати своє право на прийняття спадщини у визначений строк, позивачка повторно звернулася до суду з аналогічним позовом.

17.12.2019 Таращанським районним судом Київської області винесено рішення, яке набрало законної сили 17.01.2020, яким визначено позивачці додатковий строк тривалістю два місяці, після набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.8-9).

23.01.2020 у визначений рішенням суду строк, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Сквирського районного нотаріального округу Київської області Климчук Л.П. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.30).

Нотаріусом цього ж дня було заведено спадкову справу, зареєстровано у Спадковому реєстрі за № 65391417, номер у нотаріуса 5/2020 (а.с.10, 35). Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачці було відмовлено. У наданому на усний запит позивачки поясненні, нотаріус звертає увагу, що відсутність заповіту на ім`я ОСОБА_1 є у майбутньому причиною відмови у видачі спадщини на спадкове майно на ім`я позивачки; посвідчувальний напис на заповіті не відповідає формі посвідчу вального напису, передбаченого законодавством (відсутнє зазначення місця посвідчення заповіту с. район область Україна та дата посвідчення заповіту має бути зазначена словами ) (а.с.6).

Отже, при складенні та посвідченні заповіту було допущено описку в написанні прізвища спадкоємця, зазначено ОСОБА_3 , коли вірно ОСОБА_3 .

Так, відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 22.02.1997 Крутогорбівською сільською радою Таращанського району Київської області, запис за № 1, прізвище дружини зазначено ОСОБА_3 (а.с.16), в паспорті серії НОМЕР_2 , виданого 08.04.1997 міським відділом № 1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області українською мовою зазначено прізвище ОСОБА_3 , російською - ОСОБА_4 (а.с.14).

Спадкоємством визнається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємцю у порядку передбаченому за конодавством. Спадкоємець може прийняти спадщину за заповітом або за законом. У випадку, коли спадкодавець склав заповіт, - до спадщини закликаються спадкоємці за заповітом.

Відповідно до абз. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами справ про спадкування , часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Статтею 67 Закону України Про нотаріат встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Тлумачення заповіту являє собою інтелектуально-розумовий процес, спрямований на з`ясування змісту заповіту як одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача. Тлумачення полягає в усуненні нечітких, подвійних формулювань у заповіті і подоланні таким чином прогалин у реалізації волі заповідача.

Слід зауважити, що тлумачення заповіту судом не повинно змінювати суть волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може приймати на себе права власника щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті (оголошення померлим). Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не виходить за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту. Останнє має наслідком спотворення волі заповідача.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що заповіт ОСОБА_2 , посвідчений 26.06.2008 секретарем Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 568, слід розуміти як розпорядження ОСОБА_2 на випадок своєї смерті про передачу у спадок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельної ділянки площею 1,5995 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 098326, кадастровий номер земельної ділянки 3224482800:03:003:0070 та земельної ділянки площею 0,3961 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 098301, кадастровий номер земельної ділянки 3224482800:02:006:0170.

Враховуючи те, що таке тлумачення заповіту не виходить за межі розпорядження зробленого ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд задовольняє позов в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 213, 1256 ЦК України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Витлумачити зміст заповіту, посвідченого в селі Круті Горби, Таращанський район, Київська область, Україна, двадцять шостого червня дві тисячі восьмого року, Маценко Ольгою Всеволодівною , секретарем Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області о 11.00 год, зареєстрованого в реєстрі за № 568, зазначивши про те, що ОСОБА_2 , який народився в селі Круті Горби Таращанського району Київської області ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 15.06.1996 Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій, діючи добровільно та попередньо ознайомлений з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , земельну ділянку площею 1,5995 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 098326, кадастровий номер земельної ділянки 3224482800:03:003:0070 та земельну ділянку площею 0,3961 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Крутогорбівської сільської ради Таращанського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 098301, кадастровий номер земельної ділянки 3224482800:02:006:0170.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтями 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін