Ухвала

від 12.05.2020 по справі 700/1076/19

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/1076/19

Провадження № 2/700/69/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/1076/19 провадження № 2/700 / 69/20 за позовом Державного підприємства Лисянське лісове господарство до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної лісу ,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Лисянське лісове господарство звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної лісу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 06 вересня 2019 року працівниками державної лісової охорони державного підприємства Лисянське лісове господарство в кв. АДРЕСА_1 вид АДРЕСА_2 при вчиненні незаконної рубки одного дерева акації (сухостою) діаметром 38 см був затриманий ОСОБА_1 . За даним фактом незаконної рубки дерев відносно ОСОБА_1 лісничим Лисянського лісництва державного підприємства Лисянське лісове господарство Козаком ОСОБА_2 . 06.09.2019 року складений протокол №19-010 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.65 КУпАП. За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 лісничим Лисянського лісництва Козаком ОСОБА_3 винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення від 10.06.2019 року, згідно з якою останній притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн 00 коп. Постанова відповідачем отримана в день винесення -10.09.2019 року, не оскаржувалася і набрала законної сили. Розрахунок завданої ОСОБА_1 шкоди лісу проведений на підставі Постанови КМ України від 23.07.2008 року № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяну лісу та склала 3649 грн.50 коп. У добровільному порядку відповідач не відшкодував завдану лісу шкоду. За таких обставин змушені звернутися до суду про стягнення з відповідача, заподіяної лісу шкоду в сумі 3649,50 грн., а також 1921,00 грн. судового збору.

У судове засідання позивач не з`явився, просив про розгляд справи без його участі. На задоволенні позову наполягає з підстав, що викладені у позові.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що відповідач частково заперечує обставини, викладені у позовній заяві та не погоджується із обрахунком шкоди, оскільки відповідно до Постанови КМУ від 23.07.2008 року № 665, додаток 1 - такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту діаметром 34,1-38 см. становить 1845 грн., а якщо мова йде про сухостій, то розмір шкоди фактично становить 1845грн/2=922,50 грн. Крім того, зазначила, що така сума для відповідача є непосильною до оплати. Так як він має на утриманні безробітну дружину, двох неповнолітніх дітей та сплачує комунальні послуги, на підтвердження чого додала відповідні документи. Більше того, відповідач сплатив суму штрафу відповідно до винесеної відносно нього постанови у повному обсязі. Тому через важкі матеріально-побутові умови та скрутне фінансове становище ОСОБА_1 просить зменшити розмір шкоди на 90%, що становить 92,25 грн. Оскільки судові витрати стягуються судом пропорційно до задоволених вимог, то сума судового збору, який має бути стягнутий із відповідача складає 192,10 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослiдивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних пiдстав.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 кв. 34 вид. 26 Лисянського лісництва ОСОБА_1 було вчинено незаконну самовільну порубку сухостійного дерева акації білої в кількості 1 шт. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 65 КУпАП, чим завдав лісовому господарству матеріальних збитків на суму 3649,50 грн. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 19-010 від 06.09.2019 року складеним лісничим Лисянського лісництва ОСОБА_4 у присутності майстра лісу ОСОБА_5 (а.с.5-6).

На підставі вказаного вище протоколу лісничим Лисянського лісництва ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 19-010 від 10.09.2019 року, згідно з якою дану особу було визнано винною та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 65 КУпАП. (а.с. 7-8).

Крім того, факт вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення підтверджується також письмовим поясненням останнього (а.с.9), рапортами майстра лісу ОСОБА_5 та лісничого Лисянського лісництва ОСОБА_4 (а.с. 10-11), розрахунком розміру шкоди, заподіяної гр. ОСОБА_1 незаконною рубкою дерев в кварталі 34 виділ 26 Лисянського лісництва ДП Лисянський лісгосп від 06.09.2019 року (а.с.12) та польовою переліковою відомістю самовільно зрізаних дерев до ступеня припинення росту у кварталі 34, виділ 26 Урочищі Громова вода Лисянського лісництва ДП Лисянський лісгосп від 06.09.2019 року. (а.с.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Лісового кодексу України , ліс - це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч. 3 ст. 1 ЛК України ).

Відповідно до ст. 4 ЛК України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно зі статтею 65 Лісового Кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Статтею 66 Лісового Кодексу України передбачене загальне використання лісових ресурсів, тобто громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав`яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з вимогами статті 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

Відповідно до ч. 1ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Вирубка дерев без відповідних дозволів та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, негативно впливає на збереження природної різноманітності об`єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використанню природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об`єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу, регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров`я населення. У відповідності до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

За положеннями пункту 1 частини 2 статті 105 , ст. 107 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, та вони зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 , відповідно до Додатку № 1 до якої визначено, що за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту діаметром біля шийки кореня від 34,1 см до 38 см розмір шкоди складає 1845,00 грн., що з урахуванням індексу інфляції складає 3649,50 грн.

Частина 1 статті 1166 ЦК України регламентує, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статей 68 , 69 цього ж Закону , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягають зарахуванню до бюджетів місцевого самоврядування (сільського, селищного, міського).

Згідно з ч.4 ст.1193 ЦК України , - суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Із доданих до матеріалів справи документів також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має на утриманні дружину ОСОБА_6 , яка є безробітною, (про що свідчить свідоцтво про одруження та копія трудової книги) та двох дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 4-го класу Лисянської ЗОШ № 2 та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є студентом. (а.с. 55-63).

Відповідно до копії постанови про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_1 сплатив штраф, накладений на нього згідно з постановою № 19-010 від 10.09.2019 року у сумі 1020 грн. тобто у повному обсязі. (а.с. 64).

Дослідивши матеріали справи, в судовому засіданні, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що судом встановлено факт заподіяння шкоди, шляхом вирубки одного сухостійного дерева акації білої відповідачем, між діями відповідача та наслідками цих дій є прямий причинний зв`язок, внаслідок чого суд вважає, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди, що завдана самовільною порубкою лісу. При цьому суд вважає, що необхідно зменшити розмір відшкодування шкоди на 60%, оскільки відповідач ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі. На його утриманні знаходиться дружина, яка не працює та двоє неповнолітніх дітей, один з яких є студентом. Внаслідок цього відповідач несе щомісячно витрати на проїзд, харчування, оплату гуртожитку для студента, забезпечення сезонним одягом, канцтоварами, підручниками, зошитами своїх дітей. Крім цього відповідач щомісячно витрачає значний відсоток від своїх доходів на оплату житлово-комунальних послуг.

Вказані обставини підтверджуються також довідкою про доходи відповідача, відповідно до якої його середньомісячний дохід становить 4840 грн., а з урахуванням сплати всіх необхідних податків відповідач отримує близько 3000-4000 грн.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої лісовому господарству та стягнути її з відповідача у розмірі 1459,80 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому із відповідача до стягнення підлягає сума судового збору, що становить 768,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.105 Лісового Кодексу України , ст.69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 11 , 15-16 , 1166 , 1193 ЦК України , 4,18-19, 81,95,265,354-355 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Державного підприємства Лисянське лісове господарство до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної лісу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , 1459,80 грн. (одна тисяча чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 80 копійок) відшкодування заподіяної лісу шкоди на користь Лисянської селищної ради на рахунок НОМЕР_2 УК у Лисянському районі смт. Лисянка, код 24062100, ЄДРПОУ 36777814, МФО 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) судового збору на користь державного підприємства Лисянське лісове господарство , розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в КБ ПриватБанк м. Звенигородка, МФО 354347 код ЄДРПОУ 00993417.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити позивачу та відповідачу, що у відповідності до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України , на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. В. Бесараб