Ухвала

від 13.05.2020 по справі 133/1219/20

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України справа №133/1219/20

13.05.20 року

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суддя Козятинського міськрайсуду Воронюк В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, встановлення порядку користування майном, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2020 позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту прийняти в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 0510500000:00:002:0092, забудовником якого є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно декларації про готовність даногог об"єкта до експлуатації, зареєстрованої 18.10.2013р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області за №ВП142132910023.

Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, поновлення її порушених прав, за захистом яких вона звернулася, так як відповідач позбавив її можливостіс доступу до спірного житлового будинку та вчиняє дії щодо викрадення та пошкодження іншого спірного майна, у звязку з чим вона неодноразово зверталась до поліції.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, вважаю, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

П. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв прозабезпечення позову від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовнихвимог, дані про особу відповідача ,а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно зазначених норм закону завданням забезпечення позову є застосування судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання у майбутньому прийнятого судового рішення за її позовом.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі вжиття таких заходів без наміру власника відчужити майно та заборона його відчуження жодним чином не впливає на правовий статус прав і законних інтересів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заявлених позовних вимог, між сторонами існує спір щодо поділу спільного майна подружжя, зокрема: житлового будинку АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач вказував на те, що підставою забезпечення позову є те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду.

З аналізу викладених заявником фактів, вважаю, що в заяві відсутнє обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Даних в підтвердження того, що відповідач здійснює намір та має реальну можливість відчужити майно на користь третіх осіб, в матеріалах справи відсутні, як і відсутні дані про те , що відповідач здійснює будь-які дії , які зазвичай передують та необхідні при укладенні угоди по відчуженню майна ( наявність потенційних покупців , огляд майна покупцями тощо).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду відсутні, тому заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.149-154,260, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпечені позову при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, встановлення порядку користування майном.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з моменту проголошення.

Суддя: В.А. Воронюк