Постанова

від 27.07.2007 по справі ас4/223-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС4/223-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.07           Справа №АС4/223-07.

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді ЛуговоїН.П., суддів Костенко Л.А., Моїсеєнко В.М., розглянувши матеріали справи, -  

За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Компаньон", м. Суми

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення нечинним

Представники:

від позивача:           Чайченко О.В., довіреність від 31.05.2007р.

від відповідача:           Устименко О.М., довіреність №388/9/10-009 від 09.01.2007р.,

Скуба Л.В.  

За участю секретаря судового засідання: Будко О.В

          У судовому засіданні, що відбулося 27.06.2007р. на підставі ст.150 КАС України було оголошено перерву до 09.07.2007р., 09.07.2007р. було оголошено перерву до 17.07.2007р., оголошено перерву до 27.07.2007р.

Суть спору: позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000921712/0/17-1208/31499398/33628 від 23.05.2007 р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на законність прийнятого рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних  представників сторін, оцінивши та дослідивши надані докази,  суд встановив:

ДПІ в м. Суми з 10.05.2007 р. по 28.04.2007 р. провела виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період  з 01.10.2004 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої  складено акт № 2748/235/31499398/49 від 10.05.2007 р..

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000921712/0/17-1208/31499398/33628 від 23.05.2007 р., яким позивачу визначене податкове зобов'язання в розмірі 71 212,86 грн. з яких 23 737,62 грн. сума основного платежу (податку з доходів фізичних осіб) та 47 475,25 сума штрафних санкцій. Позивач не погоджується з прийнятим повідомлення-рішення, посилаючись на те, що відповідачем при проведенні перевірки неправомірно застосований пп. 9.12.2. п.9.12. ст.9, п.8.1 ст.8, та п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р., із змінами та доповненнями.  

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2006 р. між позивачем та Фізичною особою – підприємцем Павленко Володимиром Вікторовичем був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів, на підставі якого позивач сплатив підприємцю Павленко В.В. грошові кошти в сумі 167 440,00 грн. в т.ч. ПДВ 27 906,65 грн. При виплаті підприємцю Павленко В.В. грошових коштів позивач не утримав у джерела виплати та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

В 2006 році позивач провів розрахунки, на загальну суму 43 063,63 грн., з фізичною особою – підприємцем  Платоновим Олександром Васильовичем. Розрахунки проведені згідно договору уступки вимоги від 15.04.2005 року укладеного між  суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Андрійченко Катериною Євгеніївною (ідентифікаційний номер 2687720689) та фізичною особою – підприємцем  Платоновим Олександром Васильовичем. На підставі зазначеного договору підприємець Андрійченко К.Є. передала, а підприємець Платонов О.В. прийняв вимоги кредитора на суму 43063,63 грн. по договору постачання продуктів нафтопереробки від 06.01.2005 року за № 101, укладеного між підприємцем Андрійченко К.Е. ( продавець) і ПВКП «Компаньйон» ( покупець). Слід зазначити, що при виплаті підприємцю Платонову  О.В. грошових коштів позивач не утримав у джерела виплати та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Відповідач  вважає правомірним визначення позивачу податкових зобов'язань  в розмірі 71 212,86 грн. з яких 23 737,62 грн. сума основного платежу (податку з доходів фізичних осіб) та 47 475,25 сума штрафних санкцій. При цьому,  відповідач посилається на те, що при продажу паливо-мастильних матеріалів підприємець не може бути платником єдиного податку і дохід від продажу паливо-мастильних матеріалів не може бути доходом, отриманим в межах підприємницької діяльності, враховуючи сплату єдиного податку. В цьому випадку, на думку відповідача, дохід, отриманий від продажу паливо-мастильних матеріалів буде вважаться "іншим доходом" – не від здійснення підприємницької діяльності, з якого податок утримується за ставкою 13% податковим агентом.

З врахуванням вимог п.п. 8.1.1. п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-1У від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Але, як свідчать матеріали справи та пояснення свідка Андрійченко К.Є.,   зазначене твердження відповідача, щодо обов'язку позивача утримати  податок від суми такого доходу за рахунок підприємця, є помилковим, оскільки після  набрання  чинності  Законом  України  від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб", втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з  громадян",  крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

              Відповідно до підпункту 9.12.1. пункту 9.12. статті 9 зазначеного Закону оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування, чинна відповідно до розділу IV Декрету, крім фіксованого податку.

              Оподатковуваним доходом від провадження підприємницької діяльності є чистий дохід, який визначається як різниця між валовим доходом та витратами, понесеними у зв'язку з його одержанням, на підставі поданих підприємцем до податкового органу податкових декларацій.

              Таким чином, відповідно до положень пункту 1.6 статті 1, підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”, статті 2 та 6 Указу, статті 14 Декрету податкові агенти не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності. Але при цьому податковий агент має отримати та пред'явити (під час його документальної перевірки контролюючими органами) факт того, що договір укладено і дохід виплачено саме підприємцю. Відповідачем, при проведенні перевірки було зазначено в акті, що дохід виплачено саме підприємцю.

          Слід також зазначити, що за клопотанням відповідача, в судовому засіданні допитана свідок Андрійченко К.Є., яка зазначила, що з ПВКП “Компаньон” вона перебувала у господарських відносинах в 2005 році та відповідно до договору по уступці вимоги від 15.04.2005р. передала, а Платонов О.В. прийняв вимоги кредитора на суму 43 063,63 грн. по договору постачання продуктів навтопереробки від 06.01.2005р. за №101, укладеного між нею та ПВКП “Компаньон”    

          Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, обов”язок доведення правомірності спірного рішення покладена на відповідача по справі. Але, відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача.

          Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення- рішення ДПІ в м. Суми   № 0000921712/0/17-1208/31499398/33628 від 23.05.2007 р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб визнанню нечинним.

          Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. покладаються на відповідача.            

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми №0000921712/0/17-1208/31499398/33628 від 23.05.2007 р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 71 212,86 грн.,  в т.ч. 23 737,62 грн. сума основного платежу та 47 475,25 сума штрафних санкцій.

3.          Стягнути з Державної податкової інспекції в м.Суми (м.Суми, Червона площа, 2,  код 21102740) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Компаньон" (м.Суми, вул.Машинобудівників, 4, код 31499398) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.          Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

5.    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

        Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ                                                            Н.П. ЛУГОВА

СУДДІ                                                                                          Л.А. КОСТЕНКО

                                                                                                    В.М. МОЇСЕЄНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 02.08.2007р.