Ухвала

від 08.05.2020 по справі 766/7439/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/7439/20

н/п 1-кс/766/4534/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2020 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про накладення арешту,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню з огляду на таке.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Слідчим суддею встановлено, що подане слідчим за погодженням з прокурором клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а саме слідчим не встановлено, на підставі яких документів відбулося відчуження нерухомого майна вказаного у клопотанні.

В клопотанні не зазначено, чи проводилися збори засновників товариства, якщо так, то хто був на них присутній, які документи надавалися нотаріусу на підтвердження повноважень для укладання договору.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, клопотання слідчого, не має відповідного обґрунтування необхідності накладення такого арешту, у зв`язку із чим підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1