Рішення

від 14.05.2020 по справі 408/370/20-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 408/370/20-ц

2/408/1266/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2020 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд у складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

при секретарі Ришковій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Біловодська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про визнання права на земельну частку /пай/, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з уточненою позовною заявою до відповідача з вимогою про визнання права на земельну частку /пай/, посилаючись на наступне.

Вона мала сертифікат серії ЛГ № 0027311 від 16 березня 1998 року на право на земельну частку /пай/ із земель колективної власності КСП Чугинське , що розташована на території Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області розміром 10,55 в умовних кадастрових гектарах. Цей сертифікат вона втратила. З метою його поновлення вона зверталась до Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області та на її звернення отримала письмову відмову, оскільки вирішення даного питання знаходиться поза межами компетенції і повноважень сільської ради. Далі вона звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області й отримала письмову відповідь про неможливість надати копію сертифікату, оскільки бланки сертифікатів на земельну частку (пай) знаходяться на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі (м. Луганськ).

Вказує, що її право на земельну частку (пай) наразі не може бути підтверджене жодним документом, тому з підстави втрати документу, що засвідчував таке право, вона звернулася до суду з метою його поновлення, адже наразі це єдиний шлях відновлення прав позивача.

У зв`язку з наведеним просила суд визнати за нею право на земельну частку /пай/ для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП Чугинське Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області розміром 10,55 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0027311 від 16 березня 1998 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, просила розглядати справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, заперечень не має.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист своїх цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа. Відповідно до частини 3 ст. 1 вказаного Закону, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач ОСОБА_1 зверталася до Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області з заявою про надання копії сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ЛГ в„– 0027311, що виданий 16.03.1998 року на ім`я ОСОБА_1 , але Чугинська сільська рада повідомила, що не може задовольнити таке прохання, оскільки його вирішення знаходиться поза межами компетенції і повноважень сільської ради, що підтверджується відповіддю №394/02-17 від 09.11.2017 року /а.с.7/.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № Н-23/-35/0/37-18 від 29.01.2018 року вбачається, що на звернення позивача ОСОБА_1 щодо видачі копії сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ЛГ в„– 0027311 їй було повідомлено, що згідно з пунктом 5 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідно районною державною адміністрацією. Відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему від 20.02.1996 № 11, відновлення втрачених сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадиться районними адміністраціями, які здійснювали їх видачу. Враховуючи вищезазначене Головне управління Держгеокадастру у Луганській області не має можливості надати копію сертифікату. Видачу бланків сертифікатів на право на земельну частку (пай) здійснювало Головне управління Держгеокадастру у Луганській області. На час проведення АТО в Луганській області Головне управління тимчасово розміщене за адресою: Луганська область, м . Сєвєродонецьк, проспект Центральний 17. Бланки сертифікатів на земельну частку (пай) знаходяться на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі (м. Луганськ), у зв`язку з чим на даний час немає можливості надати бланк сертифікату на земельну частку (пай) /а.с.8-9/.

КСП Чугинське , код за ЄДРПОУ 03739409, припинило свою діяльність, що підтверджується відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.24-25/.

Так, з наданих письмових доказів вбачається, що позивач лише звертався до Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області та до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з заявою про надання копії сертифікату на право на земельну частку (пай) та її заяви були залишені без задоволення.

Однак, жодних доказів на підтвердження того, що позивачу взагалі видався сертифікат серії ЛГ № 0027311 від 16 березня 1998 року на право на земельну частку /пай/ із земель колективної власності КСП Чугинське до суду надано не було.

Отже, всупереч ст. 81 ЦПК України позивачем не надано доказів на підтвердження існування права на земельну частку /пай/. Відсутність доказів є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Статтями 77 - 80 ЦПК України встановлено критерії доказів, а саме їх належність, допустимість, достовірність та достатність.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішуючи позов по суті, суд, також, звертає увагу, що відповідно до положень ст. ст.12,13,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До суду від позивача не надходило жодних заяв або клопотань про витребування будь-яких доказів на підтвердження своїх вимог.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, та те, що позивачем взагалі не надано жодного доказу на підтвердження існування у нього права на земельну частку /пай/, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , до територіальної громади в особі Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04337433, адреса: Луганська область, Станично-Луганський район, с. Чугинка, вул. Шкільна, 4А, про визнання права на земельну частку /пай/ - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема на апеляційне оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину (п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).

Суддя Г. В. Булгакова