Рішення

від 13.05.2020 по справі 409/265/20

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Пров. № 2/409/387/20

Справа №409/265/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Г.Третяка,

за участю секретаря: А.О.Солдатенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Білокуракинська селищна рада про визнання права власності, встановлення факту непроживання, встановлення факту проживання та визнання осіб такими, що не прийняли спадщину, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна матір ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю) розміром 15,12 умовних кадастрових гектар, змінена площа якої 6,45 в умовних кадастрових гектарах (сіножатей та пасовищ) по колишньому КСП Ювілейний Білокуракинського району; земельної ділянки кадастровий номер 4420988000:06:001:0007 площею 6,3657 га (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тимошинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області та майнового паю розміром 8145 грн., що знаходиться в Колективному сільськогосподарському підприємстві Ювілейний с. Тимошине, Білокуракинського району, Луганської області та належали на праві власності померлій, але оригінали правовстановлюючих документів з огляду на час та зміну місця проживання були втрачені. Незадовго до смерті, матір позивача переїхала на постійне місце мешкання до смт. Вовчоярівка Попаснянського району, де вже на той час мешкав позивач та після переїзду вона мешкала разом із ним, який доглядав та піклувався про неї. За останньою адресою свого проживання, померла задля прописки, зареєструвала відповідачів по справі, але за фактом вони не переїжджали й дня не мешкали разом. Позивач після переїзду матері мешкав разом із нею по день смерті, вів разом з нею спільне господарство, здійснював постійний догляд й піклування, а після її смерті здійснив її поховання. Позивач вказав, що відповідачі, які не лише не приймали участі в догляді та допомозі, а пізніше й в похованні матері, й які жодного дня з моменту реєстрації за останнім місцем мешкання матері та до самої смерті не мешкали разом, фактично спадщину не прийняли, а сама по собі їх реєстрація за адресою проживання померлої не є доказом того, що вони є належними спадкоємцями. Позивач являючись спадкоємцем за законом першої черги спадкування звернувся до органу нотаріату за місцем відкриття спадщини із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину після померлої матері. Проте, постановою нотаріуса у видачі свідоцтва відмовлено через пропущений позивачем строк подачі заяви про прийняття спадщини, наявністю зареєстрованих на момент смерті осіб із померлою та відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Унеможливлення реалізації своїх спадкових справ і спонукало його звернутися до суду з позовом, в якому позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідачі в призначений час в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не надали, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи - Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив розглянути справу без його участі, не заперечує щодо його задоволення.

13.05.2020 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, перевіривши наведені сторонами обставини, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області 10 жовтня 2006 року було зроблено актовий запис за № 1568 та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.17).

Відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого 20.04.1989р. Червоноармійською с/радою Білокуракинського району Луганської області позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Чабанове Білокуракинського району є рідним сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.38)

Згідно домової книги про прописку громадян померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка села Осикове Білокуракинського району Луганської області з 01.06.2005р. по день смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 та з цієї дати разом із нею за адресою її мешкання були зареєстровані відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець села Осикове Білокуракинського району Луганської області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець села Чабанове Білокуракинського району Луганської області (а.с.19-27).

Однак, відповідно до довідки виконкому Вовчоярівської селищної ради Попаснянського району Луганської області №556 від 15.10.2019 р. померла ОСОБА_4 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та мешкала в АДРЕСА_1 та разом із нею дійсно без реєстрації мешкав її син, позивач ОСОБА_1 (а.с.28).

Із акту обстеження від 27.01.2020р., складеного депутатом Вовчоярівської селищної ради Попаснянського району Луганської області також вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 разом із нею були зареєстровані відповідачі по справі: ОСОБА_3 , 1962 року народження та ОСОБА_2 , 1976 року народження, однак за фактом вони дійсно не мешкали разом із померлою з дня їх реєстрації за адресою реєстрації та мешкання померлої. Фактично разом із нею з дня реєстрації по день смерті мешкав разом та вів спільне господарство позивач ОСОБА_1 , який і здійснив її поховання та усі витрати, пов`язані із похованням матері взяв на себе (а.с.29).

Відповідно до відповіді Відділу у Білокуракинському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 586/102-19 від 05.11.2019р. вбачається, що померлій ОСОБА_4 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0112340 від 04.08.1997р., виданого згідно розпорядження Білокуракинської РДА №20 від 20.01.1997р. та зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів по колишньому КСП Ювілейний за №401 належала земельна частка (пай) розміром 15,12 умовних кадастрових гектар, змінена площа якої 6,45 в умовних кадастрових гектарах (сіножатей та пасовищ) по колишньому КСП Ювілейний Білокуракинського району; земельна ділянка площею 6,3657 га кадастровий номер 4420988000:06:001:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тимошинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку належало померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 025007 від 11.04.2003р., реєстраційний номер № 4 згідно розпорядження Білокуракинської РДА № 63 від 24.02.2002р., а також майновий пай розміром 8145 грн., що знаходиться в Колективному сільськогосподарському підприємстві Ювілейний с. Тимошине, Білокуракинського району, Луганської області, що належав померлій на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії НОМЕР_4 , виданого Тимошинською сільською радою Білокуракинського району Луганської області 13 серпня 2002 року (а.с.-а.с.30-31).

Із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 59093658 вбачається, що після померлої ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась (а.с.16).

Постановою державного нотаріуса Попаснянської державної нотаріальної контори від 22.01.2020р. при проведенні правової експертизи поданих позивачем документів було встановлено, що спадкова справа відносно майна померлої не заводилась та з будь-якими заявами відносно майна померлої будь-хто зі спадкоємців, крім позивача, ніхто не звертався, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено через пропущений шестимісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та зареєстрованими відповідачами за місцем відкриття спадщини, які за фактом не мешкали разом зі спадкодавцем взагалі (а.с.14).

В судовому засіданні було встановлено, що Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0112340 від 04.08.1997р., виданий згідно розпорядження Білокуракинської РДА №20 від 20.01.1997р. та зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів по колишньому КСП Ювілейний за №401, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 025007 від 11.04.2003р., реєстраційний № 4 згідно розпорядження Білокуракинської РДА № 63 від 24.02.2002р. та Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії НОМЕР_4 , видане Тимошинською сільською радою Білокуракинського району Луганської області 13.08.2002р. на ім`я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 було втрачено.

Згідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця ... .

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1 Протоколу до конвенції Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в судовому засіданні надано достатньо доказів які підтверджують факт того, що позивач дійсно постійно мешкав разом зі спадкодавцем на момент смерті та вів з нею спільне господарство, а також підтверджують факт не проживання відповідачів за зареєстрованим місцем свого проживання, та з огляду на те, що останні не звернулися протягом передбаченого законом строку до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , вони вважаються такими, що не прийняли спадщину.

Таким чином, позивач при винесенні окремого рішення про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті та факту неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, в будь-якому разі позбавлений можливості оформити свої спадкові права нотаріально. У зв`язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню та його цивільне право підлягає захисту, шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328,1218,1225,1258,1261, 1268,1269,1272 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,280-284,315,354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати встановленим факт не проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини та такими, що не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме:

- земельну частку (пай) розміром 15,12 умовних кадастрових гектар, змінена площа якої 6,45 в умовних кадастрових гектарах (сіножатей та пасовищ) по колишньому КСП Ювілейний Білокуракинського району, право на яку на підставі Сертифікату серії ЛГ № 0112340 від 04.08.1997р., виданого згідно розпорядження Білокуракинської РДА №20 від 20.01.1997р. та зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів по колишньому КСП Ювілейний за № 401 належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 4420988000:06:001:0007 площею 6,3657 га (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тимошинської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 025007 від 11.04.2003р., реєстраційний номер № 4 згідно розпорядження Білокуракинської РДА № 63 від 24.02.2002р. належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-майновий пай розміром 8145 грн., що знаходиться в Колективному сільськогосподарському підприємстві Ювілейний с. Тимошине, Білокуракинського району, Луганської області та на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серія НОМЕР_4 , виданого Тимошинською сільською радою Білокуракинського району Луганської області 13 серпня 2002 року належав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня його отримання.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Зазначені у рішенні суду строки згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) , продовжуються на строк дії карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS Cov-2 від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Білокуракинська селищна рада Луганської області, код ЄДРПОУ 04335447, адреса: площа Шевченко, будинок 4 смт. Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області Третяк О.Г.