Дата документу 04.05.2020
ЄУ № 942/210/20
Провадження №2/942/304/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.
за участю секретаря судового засідання Сіренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Павленківської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сочі Адлерського району Краснодарського краю, Росія, померла його рідна мати - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки № 89 площею 7,4000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населеного пункту на території Павленківської сільської ради.
Звернувшись з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу Луганської області Кулікової Я.В., позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач зазначає, що не звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини у передбачений законом строк, оскільки тяжко переживав втрату матері, суттєві особисті сімейні складнощі, не міг вільно пересуватися на далекі відстані та здійснювати поїздки до Росії, щоб отримати (поновити) необхідні довідки для оформлення документів про смерть матері, що повністю унеможливлювало перейматися реалізацією своїх спадкових прав після померлої матері.
Позивач вказує, що крім нього, спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є його рідна сестра - ОСОБА_3 , яка тривалий час проживає на території РФ, на час смерті зі спадкодавицею не проживала, з заявою до нотаріуса не зверталася та взагалі не претендує на спадщину після смерті матері. Інших спадкоємців першої черги за законом та (або) за заповітом, що претендують на спадщину після смерті матері позивача немає.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 13.02.2020 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 10.04.2020 року.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 10.04.2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на 04.05.2020 року.
Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові просив суд розглянути справу без його участі
Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив провести судове засідання, призначене на 04.05.2020 року без його участі, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача Павленківської сільської ради Новопсковського району Луганської областідо судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника сільської ради, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 14.11.2019 року у справі № 638/15636/16.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, необхідність звернення до нотаріуса та ін., то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сочі Адлерського району Краснодарського краю, Росія, померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 20.02.2015 року відділом ЗАГС Адлерського району міста-курорту Сочі управління ЗАГС Краснодарського краю Російської Федерації.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №045539 ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 7,4000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населеного пункту на території Павленківської сільської ради.
З довідки від 28.01.2020 року №61, виданою Павленківською сільською радою Новопсковського району Луганської області вбачається, що ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Знята з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю з 08.05.2015 року. На час смерті разом з нею був зареєстрований колишній чоловік - ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 13.08.2019 року Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Луганської області.
З копії спадкової справи №79/2019 вбачається, що 29.01.2020 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 звернувся син - ОСОБА_1 . Крім того, в матеріалах спадкової справи є заява від 20.09.2019 року про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з якою звернулась її рідна сестра - ОСОБА_5 . Відомостей про інших спадкоємців спадкова справа не містить, інформація щодо видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 - відсутня.
Постановою приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу Луганської області Кулікової Я.В від 29.01.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки спадкоємець заяву про прийняття спадщини не подав в строк встановлений законом, разом з спадкодавцем на день смерті не проживав.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплинув 16.08.2015 року, а з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори позивач ОСОБА_1 звернувся лише 29.01.2020 року, тобто майже через п`ять років після смерті матері.
Посилаючись на поважність пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини позивач зазначив, що тяжко переживав втрату матері, суттєві особисті сімейні складнощі, не міг вільно пересуватися на далекі відстані та здійснювати поїздки до Росії, щоб отримати (поновити) необхідні довідки для оформлення документів про смерть матері, проте, жодних доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.
Щодо належності відповідачів у справі, суд зазначає наступне.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та ухвалення рішення судом першої інстанції).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Такі правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №697/2052/17-ц.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивачем пред`явлено позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до Павленківської сільської ради Новопсковського району Луганської області.
Натомість із матеріалів спадкової справи, витребуваної за клопотанням представника позивача вбачається, що після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 зверталась рідна сестра померлої ОСОБА_5 .
Крім того, позивач у позовній заяві зазначає про наявність інших спадкоємців за законом.
Тобто Павленківська сільська рада Новопсковського району Луганської області є неналежним відповідачем у даній справі.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Підготовче провадження проводилось без участі сторін, які подали заяви про проведення підготовчого засідання без їх участі. До закінчення підготовчого провадження позивач не подав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача.
В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надав суду заяву, в якій просив провести судове засідання, призначене на 04.05.2020 року без його участі, позовні вимоги, що були заявлені до неналежного відповідачапідтримує.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, надавши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Павленківської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 15.10.2019 року, орган, що видав 4452, зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: ОСОБА_6 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001465 від 30.10.2017 року, адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Павленківська сільська рада Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336607, адреса: вул. Центральна, 1, с. Павленкове, Новопсковський район, Луганська область.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України зазначений рішенням строк продовжується на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).
Суддя Новопсковського районного суду
Луганської області А.В. Чалий
Суд | Новопсковський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2020 |
Оприлюднено | 15.05.2020 |
Номер документу | 89235727 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новопсковський районний суд Луганської області
Чалий А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні