Рішення

від 05.05.2020 по справі 902/1128/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2020 р. Cправа № 902/1128/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Фізичної особи - підприємця Тихонюка Юрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

до: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

про визнання укладеною додаткової угоди,

В С Т А Н О В И В :

Фізичною особою-підприємцем Тихонюком Юрієм Вікторовичем подано позов до Вінницької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 02.01.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1128/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.01.2020.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого ухвалою суду від 26.02.2020 за усним клопотанням представника відповідача продовжено на 30 днів, учасники процесу скористалися правом на подання заяв по суті справи.

На позовну заяву відповідач надав відзив (а.с. 78-80), позивач - відповідь на відзив (а.с. 111-114), правом на подання заперечення на відповідь на відзив позивач не скористався.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 08.04.2020.

За результатами проведеного судового засідання 08.04.2020 у відсутності представників сторін на підставі відповідного клопотання позивача розгляд справи відкладено на 05.05.2020.

04.05.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи 05.05.2020 без участі Фізичної особи - підприємця Тихонюка Юрія Вікторовича та його представника, у зв`язку з продовженням карантинних обмежень, установлених Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами). При цьому позивач просить позовні вимоги задовольнити.

05.05.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про проведення судового засідання 05.05.2020 без участі представника Вінницької міської ради, з тих же підстав, що зазначено у клопотанні представника позивача.

Відповідно до ч.3 ст.196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів .

За приписами п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки .

Окрім того, суд зазначає, що неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду справи.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач вказує, що на підставі рішення Вінницької міської ради від 20.02.2006 за №1729 укладено договір оренди земельної ділянки від 11.04.2006, зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за №040600200084 від 30.06.2006, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. за №965 від 11.04.2006 (Договір), за яким Фізичній особі-підприємцю Тихонюку Юрію Вікторовичу було надано в оренду земельну ділянку площею 0,1000 га, в т.ч. площею 0,0150 га (кадастровий номер 0510100000:01:004:0032) та площею 0,0850 га (кадастровий номер 0510100000:01:004:0033), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Функціональне використання земельної ділянки: для комерційного використання (будівництва та обслуговування офісно-торгового комплексу) та для громадського призначення (благоустрою). Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє до 20.02.2016.

Як стверджує позивач, він звернувся у належний спосіб та строк (за два місяці до закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки) щодо поновлення терміну оренди земельної ділянки, однак Департаментом архітектури, містобудування і кадастру Вінницької міської ради вказане звернення розглянуто не було.

В подальшому на звернення позивача Департамент архітектури, містобудування та кадастру повідомив, що останнім було підготовлено та винесено на розгляд виконавчого комітету Вінницької міської ради відповідний проект рішення, однак в процесі розгляду клопотання на виконкомі міської ради питання було знято з розгляду.

В процесі переписки між позивачем та відповідачем Департамент архітектури, містобудування і кадастру Вінницької міської ради вказав на попередження позивачу №М-01-70018/5-05-8 щодо розміщення на земельній ділянці загального користування по АДРЕСА_4 самочинної тимчасової споруди. Однак, позивач зазначає, що всі погодження на таку споруду останнім було отримано та дозвіл на розміщення тимчасової споруди скасовано не було.

В подальшому позивач звернувся до Вінницької міської ради із заявою від 01.11.2019 про поновлення строку договору оренди земельної ділянки із проектом додаткової угоди до договору, на що отримав відповідь, що за наявною інформацією на звернення Фізичної особи-підприємця Тихонюка Юрія Вікторовича від 18.11.2016 та від 23.11.2016 вже надавалася відповідь та станом на 21.11.2019 до виконавчих органів міської ради не надходило звернення щодо усунення висвітлених у листі-відповіді зауважень.

Також позивач вказує на фактичне використання земельної ділянки, зазначає, що належно сплачує орендну плату, тобто на сьогоднішній день умови Договору виконуються, тому просить визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 у наданій позивачем редакції щодо пролонгації договору оренди до 20.02.2026.

Суть заперечень відповідача зводиться до того, що земельна ділянка, передавалася в оренду ФОП Тихонюку Ю.В. виключно для будівництва та обслуговування офісно-торгового комплексу, про що було зазначено в договорі оренди.

Після укладення договору відповідачу було погоджено розміщення МАФу (який розташований на вказаній земельній ділянці на період розроблення проектної документації на будівництво, тобто з моменту укладення договору до подачі декларації про початок виконання будівельних робіт (це період з 2007 по 2011 рік). Адже в декларації про початок виконання будівельних робіт уже зазначено про проектно-кошторисну документацію в п. 12 де вказано, що наказом №11 від 05.08.2011 року було затверджено проект документації по будівництву торгово-офісного комплексу по АДРЕСА_4. Тобто, на місці розташованого МАФу мало здійснюватися будівництво торгово-офісного комплексу.

Разом з тим, як вказує відповідач, жодного будівництва на орендованій земельній ділянці з 2011 року не здійснювалося і не здійснюється на даний час. Наразі на земельній ділянці продовжує розміщуватись МАФ, а комплексною схемою розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Вінниці, яка затверджена рішенням виконкому міської ради від 21.06.2012 №1524 не передбачено встановлення ТС в зазначеному місці.

Так, відповідач вказує, що в силу приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) має орендар, який належно виконував умови договору.

Також відповідач звертає увагу суду, що строк дії договору оренди закінчився 20.02.2016. При цьому рішення щодо продовження договору оренди земельної ділянки не було прийнято на пленарному засіданні міської ради та поновлення договору оренди земельної ділянки є правом, а не обов`язком сторони.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

В свою чергу, у відповіді на відзив позивач зазначає, що отримавши в оренду земельну ділянку розпочав дії щодо будівництва офісно-торгового комплексу. При цьому позивачем було виконано усі вимоги на той час чинного законодавства щодо встановлення на орендованій земельній ділянці тимчасової споруди, а також отримано необхідні дозволи, які на сьогодні є чинними. Дія комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Вінниці не має розповсюджуватись на діючі договірні правовідносини між ФОП Тихонюком Ю.В. та Вінницькою міською радою, оскільки погодження розміщення тимчасової споруди та її встановлення відбулося ще до затвердження такої комплексної схеми.

Окрім того, позивач вказує, що Вінницька міська рада з 2016 року фактично ігнорувала його заяви щодо поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки, по суті не розглянула жодної заяви.

Разом з тим Вінницька міська рада була обізнана про намір позивача і надалі користуватись орендованою земельною ділянкою та поновити договір оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, однак своїм правом заперечити у поновленні дії договору, передбаченим ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не скористалася.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем не було виконано вимоги законодавства, а саме не прийнято відповідного рішення на сесії міської ради у встановлений строк, ні надано листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

11.04.2006 між Суб`єктом підприємницької діяльності - Тихонюком Юрієм Вікторовичем (Орендар, позивач) та Вінницькою міською радою (Орендодавець, відповідач) укладено Договір оренди земельної ділянки (Договір), відповідно до пунктів 1, 3 якого Орендодавець на підставі рішення 46 сесії 4 скликання від 20.02.2006 за №1729 надає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. В оренду надається земельна ділянка площею 0,1000 га, в тому числі площею 0,0150 га (кадастровий номер 01:004:0032) для комерційного використання, площею 0,0850 га (кадастровий номер 01:004:0033) для громадського призначення у такому якісному стані без техногенної забрудненості.

Земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання, для комерційного використання (будівництво та обслуговування офісно-торгового комплексу) та для громадського призначення (благоустрою) (п.8 Договору).

Договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за №040600200084 від 30.06.2006.

Факт передачі в користування позивачу земельної ділянки за Договором підтверджується актом прийому-передачі від 30.06.2006.

Після укладення договору оренди затверджено Протокол №9 постійно діючої комісії по вибору земельних ділянок для розміщення об`єктів на території м. Вінниці від 27.12.2006, дозволено позивачу розміщення МАФ (по АДРЕСА_4) при умові погодження управлінням містобудування і архітектури паспорту прив`язки на період розроблення проектно-кошторисної документації та будівництва.

Фізичною особою-підприємцем Тихонюком Юрієм Вікторовичем здійснено дії щодо погодження Паспорту прив`язки Торгового павільйону по АДРЕСА_4 від 2007 року та щодо оформлення Містобудівного паспорту на проектування офісно-торгового комплексу по АДРЕСА_4 від 2007 року. Також, отримано Архітектурно-планувальне завдання №269 на проектування об`єкта архітектури, затверджене начальником управління містобудування і архітектури від 20.09.2007.

31.10.2011 року Інспекцією ДАБК у Вінницькій області зареєстровано в реєстрі за №ВН08211067046 подану позивачем Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 28.10.2011 року по будівництву торгово-офісного комплексу по АДРЕСА_4.

Згідно штемпеля вхідної кореспонденції Вінницької міської ради 04.01.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.12.2015 про поновлення дії Договору оренди земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_4 площею 150 кв.м - для комерційного використання та 850 кв.м - для громадського використання терміном на 10 років (вх. № звернення 01-22-259 від 04.01.2016). Додатком до заяви вказано відповідний перелік документів на 19 аркушах.

Відповідно до талону про реєстрацію адміністративної процедури термін виконання вказаної заяви визначено - 13.02.2016. При цьому відповідно до листа Департаменту архітектури, містобудування та кадастру вих. №05-00-010-3458 від 18.02.2016 позивача повідомлено, що вказаним Департаментом було підготовлено та винесено на розгляд виконавчого комітету Вінницької міської ради відповідний проект рішення. В процесі розгляду клопотання Фізичної особи - підприємця Тихонюка Юрія Вікторовича на виконкомі міської ради питання було знято з розгляду.

Згодом, за результатами поданого звернення (вх. №Т-05-29660 від 23.03.2016) під час особистого прийому заступника директора Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Кушнірчука С.А. щодо продовження договору оренди земельної ділянки біля будинку по АДРЕСА_4 Департаментом архітектури, містобудування та кадастру (лист вих. №Т-05-29660/5-05-8 від 22.04.2016) повторно повідомлено про зняття з розгляду виконкомом міської ради відповідного питання позивача.

Окрім того, в зазначеному листі повідомлено, що на розгляді виконавчих органів перебуває скарга мешканців будинку АДРЕСА_4 щодо встановлення паркану та заборони будівництва за вказаною адресою на земельній ділянці загального користування. При цьому за результатами візуального обстеження зазначеної території встановлено самочинне встановлення огородження (здійснено захват земельної ділянки) та розміщено тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності. Зазначено, що відповідно до п.5 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", надані позивачу Управлінням містобудування і архітектури вихідні дані на проектування офісно-торгового комплексу по АДРЕСА_4 №269 від 20.09.2007 - архітектурно-планувальне завдання зі змінами від 20.09.2010 втратили чинність. Здійснення будівництва, а відтак і використання земельної ділянки без відповідних дозволів є порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Вінниці, яка затверджена рішенням виконкому міської ради від 21.06.2012 №1524 та Правил благоустрою території міста Вінниці, затверджених рішенням Вінницької міської ради від 01.03.2011 №104 зі змінами.

В подальшому, 25.04.2016 позивач звернувся із клопотанням (вх.№01-22-28882 від 25.04.2020) на ім`я міського голови Моргунова С.А. щодо вирішення питання продовження договору оренди земельної ділянки, у відповідь на яке отримав лист №05-00-010-12667 від 25.05.2016 щодо зняття з розгляду клопотання позивача на виконкомі міської ради.

31.05.2016 Фізична особа-підприємець Тихонюк Юрій Вікторович повторно звернувся до Вінницької міської ради із заявою вх. №01-22-38219 про поновлення терміну дії договору оренди із відповідним пакетом доданих документів.

На таке звернення позивач отримав відповідь вих. №05-00-010-29399 від 15.09.2015, що в процесі візування проекту рішення питання було знято з розгляду.

18.11.2016 позивач звернувся із заявою (вх. №01-22-72865 від 18.11.2016) на ім`я міського голови відповідно до ст.7 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо надання дозволу на продовження договору оренди об`єкта комунальної власності (земельної ділянки по АДРЕСА_4).

У відповідь на вказане звернення листом вих. №05-00-010-74257 від 12.12.2016 позивача повідомлено, що порушене питання потребує додаткового опрацювання з виїздом на місцевість, про результати розгляду якого буде повідомлено додатково.

23.11.2016 позивач вкотре звернувся із заявою до Вінницької міської ради про поновлення Договору оренди (вх. №01-22-74063 від 23.11.2016).

Згодом, Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради Тихонюку Юрію Вікторовичу адресовано лист вих. №37-00-010-79 від 03.01.2017 у відповідь на звернення останнього від 18.11.2016 №01-22-72865 та від 23.11.2016 №01-22-74063, відповідно до змісту якого для розгляду порушеного у зверненнях питання по суті необхідно надати підтвердження щодо виконання вимог попередження від 22.08.2016 №М-01-70018/-05-8. Вказане попередження стосується демонтажу самочинно розміщеної тимчасової споруди, приведення земельної ділянки у первинний стан та її звільнення.

Наступним позивач звернувся до Вінницької міської ради 01.11.2019 щодо продовження дії договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" з примірниками проекту додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006.

У відповідь на звернення Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради позивачу надано відповідь вих. 37-00-010-59764 від 25.11.2019, зокрема, зазначено, що станом на 21.11.2019 до виконавчих органів міської ради не надходили звернення щодо усунення недоліків, на які вказувалося позивачу у 2016 році. Окрім того, наголошено, що Комплексною схемою розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Вінниці, яка затверджена рішенням виконкому міської ради від 21.06.2012 №1524 не передбачено встановлення тимчасових споруд у зазначеному місці.

У матеріалах справи також містяться докази щодо відсутності у відповідача заборгованості щодо податків та зборів як станом на час звернень до Вінницької міської ради у 2016 році, так і щодо відсутності заборгованості зі сплати орендних платежів станом на 05.11.2019, тобто напередодні подання позову до суду.

Отже, спір у справі виник у зв`язку з тим, що на думку позивача, наявні всі умови для поновлення терміну дії Договору оренди на новий строк, однак дане право документально не оформлено, оскільки відповідач перешкоджає позивачу в реалізації його прав землекористувача.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного кодексу України.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору .

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Як слідує з матеріалів справи позивач вперше звернувся до Вінницької міської ради 04.01.2016 із заявою від 30.12.2015 про поновлення дії Договору оренди земельної ділянки, з додатком відповідного переліку документів.

Відповідь відповідача на вказану заяву датована 18.02.2016, відповідно до якої позивача повідомлено, що Департаментом архітектури, містобудування та кадастру було підготовлено та винесено на розгляд виконавчого комітету Вінницької міської ради відповідний проект рішення. В процесі розгляду клопотання Фізичної особи - підприємця Тихонюка Юрія Вікторовича на виконкомі міської ради питання було знято з розгляду.

Дані обставини сторонами не заперечуються, відтак в силу приписів ч.1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Позивач вважає, що він звернувся до відповідача у строк, встановлений Законом України "Про оренду землі" та Договором оренди, а відтак дія спірного договору продовжилася, у зв`язку з чим просить суд визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки щодо продовження дії Договору на той самий строк та на тих самих умовах з визначенням строку дії Договору оренди земельної ділянки до 20.02.2026.

Як вже зазначалося судом, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди. При цьому у першому випадку, за яким орендар, який має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, і який має намір скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. І у цьому випадку поновлення договору оренди землі здійснюється на підставі додаткової угоди, проект якої орендар додає до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі. При цьому при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, що слідує із приписів частин 1-4 вказаної статті.

У другому ж випадку не встановлюється обов`язку для орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, а визначається, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, згідно з яким орендодавець після отримання листа-повідомлення орендаря зобов`язаний:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені погодження слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Так, позивач звернувся до відповідача в коротший термін ніж за два місяці до закінчення Договору, як то передбачено п.9.1. Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006. При цьому позивач не порушив терміну, встановленого ч. 2 ст. 33 статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі .

Окремо слід зазначити, що відповідач жодним чином не вказував позивачу щодо недотримання термінів звернення із відповідною заявою.

Разом з тим відповідачем порушено місячний термін розгляду звернення позивача, позаяк останнє надійшло 04.01.2016, відповідь відповідача датована 18.02.2016.

Таким чином, відповідач як орендодавець, всупереч приписам ч.5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порушив місячний термін на надання відповіді.

Не зважаючи на таке порушення у листі Департаменту архітектури, містобудування та кадастру вих. №05-00-010-3458 від 18.02.2016 взагалі не вказано про будь-які невідповідності щодо змісту повідомлення позивача про поновлення Договору та умов проекту додаткової угоди вимогам закону, не запропоновано своєї редакції істотних умов Договору оренди землі.

Отже, відповідач не дотримався алгоритму дій, встановлених ч.5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" .

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі , що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди щодо поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк реалізував обов`язок щодо повідомлення про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі.

Не отримавши реагування відповідача з урахуванням приписів ч.5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Фізична особа - підприємець Тихонюк Юрій Вікторович неодноразово звертався із заявами про поновлення дії Договору оренди земельної ділянки до Вінницької міської ради. При цьому рішення по суті таких звернень (у вигляді рішення про відмову або задоволення звернення про поновлення дії Договору оренди) матеріали справи не містять, відповідачем у відзиві на позовну заяву та під час розгляду справи про наявність такого рішення не повідомлялося.

Заявлене позивачем на розгляд відповідачу питання то знімалося з розгляду з невідомих підстав, то слідували відповіді, які ставили у залежність такому розгляду необхідність виконання припису щодо демонтажу самочинно розміщеної тимчасової споруди, приведення земельної ділянки у первинний стан та її звільнення.

Разом з тим такі відповіді не можуть вважатися рішенням орендодавця про відмову в поновленні Договору.

Суд враховує висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 29.01.2020 у справі №915/491/19, відповідно до якого слідує, що суди не можуть посилатися на відмову орендодавця в поновленні договору без фактичної наявності такого рішення про відмову в матеріалах справи .

Не отримавши від відповідача рішення про відмову у поновленні дії Договору оренди земельної ділянки, позивач продовжував користуватися відповідною земельною ділянкою та сплачувати орендні платежі за таке користування.

Строк дії договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за №040600200084 від 30.06.2006 відповідно до п.9 Договору закінчився 20.02.2016.

Доказів направлення на адресу позивача (орендаря) заперечень щодо поновлення спірного договору оренди землі протягом одного місяця після його закінчення, як передбачено ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (а саме у період з 20.02.2016 до 20.03.2016) відповідачем суду не надано. При цьому матеріалами справи підтверджується, що вже після закінчення Договору позивач звертався до відповідача з проектом Додаткової угоди про поновлення Договору на тих самих умовах і на той самий строк.

Як встановлено судом, у відповідь на звернення Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради позивачу надано відповідь вих. 37-00-010-59764 від 25.11.2019, в якій, зокрема, зазначено, що станом на 21.11.2019 до виконавчих органів міської ради не надходили звернення щодо усунення недоліків, на які вказувалося позивачу у 2016 році. Окрім того, наголошено, що Комплексною схемою розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Вінниці, яка затверджена рішенням виконкому міської ради від 21.06.2012 №1524 не передбачено встановлення тимчасових споруд у зазначеному місці.

Щодо твердження відповідача про неналежне виконання умов Договору оренди земельної ділянки, позаяк позивач не здійснив будівництво офісно-торгового комплексу на орендованій земельній ділянці, як було передбачено умовами Договору, то на противагу вказаній обставині є належне виконання позивачем зобов`язання зі сплати орендних платежів, що підтверджується відповідними довідками, які наявні в матеріалах справи.

Разом з тим відповідач мав можливість саме протягом одного місяця після закінчення дії Договору оренди землі заперечити щодо поновлення, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті та чого зроблено не було.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч.3 ст.509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У розумінні приписів ст. 15, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає закону, змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Як встановлено судом вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами частин 6-11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (зокрема користування земельною ділянкою поза межами строку договору за відсутності заперечень орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Отже, у такому випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу приписів частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 по справі №904/3392/18, від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17 .

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушених, на думку суду, прав в даному випадку є ефективним та відповідає приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б . В. проти Нідерландів" від 27.10.1993).

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі. При цьому суд враховує, що за умови фактичного користування позивачем спірною земельною ділянкою вже понад чотири роки після закінчення строку Договору зі сплатою орендних платежів за таке користування та за відсутності рішення Вінницької міської ради про відмову у поновленні Договору оренди земельної ділянки є підстави вважати такий Договір фактично поновленим на тих самих умовах і на той самий строк в силу вимог ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Тому прийняття судом рішення про задоволення позову є лише оформленням такого факту користування в межах правового поля шляхом визнання укладеною Додаткової угоди до Договору.

Разом із тим при дослідженні змісту Додаткової угоди, яка міститься у прохальній частині позову, судом встановлено деякі незначні невідповідності з Договором оренди земельної ділянки від 11.04.2006 щодо місця укладення.

Так, Договір оренди укладено у м.Вінниця, в Додатковій угоді зазначено: місто Маріуполь, Донецька область, відтак очевидно має місце технічна описка.

Тому, враховуючи, що зазначені невідповідності є надто формальними і по своїй суті жодним чином не впливають на проведену судом оцінку доказів та зміст порушеного права, суд з метою захисту прав позивача та виконання завдань господарського судочинства, вважає за доцільне привести їх у відповідність до умов Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006.

Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався таким.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998).

З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи усіх учасників процесу та не залишено поза увагою жодний їхній аргумент, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст.2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.

Щодо розподілу судових витрат, то в силу положень ст.129 ГПК України, у зв`язку із задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006р., зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за № 040600200084 від 30.06.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. за №965 від 11.04.2006р., згідно з яким Вінницька міська рада надає Фізичній особі-підприємцю Тихонюку Юрію Вікторовичу в оренду земельну ділянку площею 0,1000 га, в тому числі площею 0,0150 га (кадастровий номер 0510100000:01:004:0032) та площею 0,0850 га (кадастровий номер 0510100000:01:004:0033), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4., на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 11.04.2006 р., зареєстрованим у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за № 040600200084 від 30.06.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. за №965 від 11.04.2006р. та викласти її у такій редакції:

"Додаткова угода

до Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 р., зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за № 040600200084 від 30.06.2006р., посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. за №965 від 11.04.2006р.

місто Вінниця

---

року

Ми, що нижче підписалися: Вінницька міська рада , (код ЄДРПОУ 25512617), місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59, іменована далі "Орендодавець", в особі

---

, що діє на підставі

---

,

та

Фізична особа-підприємець Тихонюк Юрій Вікторович (РНОКПП НОМЕР_1 ) , місце проживання: АДРЕСА_1 , що діє на підставі Свідоцтва НОМЕР_2 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 17 вересня 2002 року, номер запису 21740170000010526, іменований далі "Орендар", з другого боку,

уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 р., зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за № 040600200084 від 30.06.2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. за №965 від 11.04.2006р. (далі за текстом - Додаткова угода), на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" про нижченаведене:

1. Абзац 2 пункту 9 розділу 3. ТЕРМІН ДОГОВОРУ в Договорі оренди земельної ділянки від 11.04.2006 р., зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за № 040600200084 від 30.06.2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. за №965 від 11.04.2006р. (далі за текстом - Договір), викласти у наступній редакції:

"9. Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє до 20.02.2026 (двадцятого лютого дві тисячі двадцять шостого року)".

2. Усі інші пункти Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються без змін.

3. Ця додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря.

4. Зміст ст.ст. 12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5. Ця додаткова угода набуває чинності відповідно до ст. 3, 4, 5 Закону України "Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після її підписання сторонами та Державної реєстрації.

ПІДПИСИ СТОРІН

Орендодавець Орендар

Вінницька міська рада Фізична особа-підприємець

код ЄДРПОУ 25512617 Тихонюк Юрій Вікторович

87555, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59 РНОКПП НОМЕР_1

АДРЕСА_1

---

---

".

Підпис М.П. Підпис

3. Стягнути з Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 25512617) на користь Фізичної особи - підприємця Тихонюка Юрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - 1921 грн витрат на сплату судового збору.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (із доповненнями, внесеними відповідно до Закону України від 30.03.2020 N 540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 15 травня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - АДРЕСА_1 ;

3 - відповідачу - вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050.