Ухвала

від 15.05.2020 по справі 912/1630/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15 травня 2020 рокуСправа № 912/1630/20

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали

за заявою Селянського (фермерського) господарства Плаксієнко Сергія Зіновийовича, 27041, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Новоглиняне , вул. Європейська , 25-А ,

про забезпечення позову (до подання позовної заяви)

ВСТАНОВИВ:

14.05.2020 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Селянського (фермерського) господарства Плаксієнко Сергія Зіновийовича про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої заявник просить:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 29,4722 га, кадастровий номер 3521781200:02:000:9040, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Глинянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, або її частини.

- заборонити державним кадастровим реєстраторам відділу у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництв з кадастровим номером 3521781200:02:000:9040, загальною площею 29,4722 га, яка розташована на території Глинянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником до заяви додано платіжне доручення № 48 від 13.05.2020, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

Заявником у порядку п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України повідомлено про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Також заявник вказує, що у порядку ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України зобов`язується пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Підставою позову буде матеріально-правова конструкція, передбачена ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Предметом позову будуть вимоги про визнання протиправної відмови у поновленні договору оренди землі, викладеної у листі від 29.04.2020 № С-4855/0-119/0/17-20 та про визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 29,4722 га із кадастровим номером 3521781200:02:000:9040 на змінених та узгоджених умовах.

В обґрунтування поданої заяви Селянське (фермерське) господарство Плаксієнка Сергія Зіновийовича зазначає, що з огляду на відмову Головного управління на підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на узгоджених умовах, Головне управління може у будь-який момент розпорядитися ділянкою на власний розсуд, що призведе у подальшому додаткові звернення господарства до суду за захистом своїх порушених прав.

Селянське (фермерське) господарство Плаксієнка Сергія Зіновийовича враховує те, що він буде оспорювати у судовому порядку відмову Головного управління у підписанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а тому можливі протиправні дії вказаного органу щодо розпорядження земельною ділянкою у формі надання наказів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, які можуть утруднити та/або унеможливити виконання судового рішення у справі, оскільки вказані накази нададуть право третім особам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, який після відповідного погодження подається на затвердження, наслідком чого є прийняття Головним управлінням рішення про передачу цим особам у власність відповідних земельних ділянок.

Разом з тим, заявник звертає увагу суду, на відповідну практику, підтверджену судовими рішеннями, які набрали законної сили, згідно з якою встановлено, що Головне управління систематично вчиняє протиправні та недобросовісні дії щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок, стосовно яких поновлено договори оренди у судовому порядку, або, стосовно яких триває судовий спір (справи №912/629/17, 912/630/17 та 912/2528/17). Вказані дії Головного управління є систематичними та продовжують мати місце, незважаючи на чинні окремі ухвали суду та судові рішення, які набрали законної сили (справа № 912/630/17).

Таким чином, Селянське (фермерське) господарство Плаксієнка Сергія Зіновийовича зазначає, що зважаючи на систематичні протиправні дії Головного управління, має обгрунтовані припущення щодо здійснення вищевказаних дій і щодо земельної ділянки 3521781200:02:000:9040. Як наслідок, Головне управління може вжити заходи щодо поділу земельної ділянки з метою умисного невиконання судового рішення.

Розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства Плаксієнка Сергія Зіновийовича про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, з урахуванням такого.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За умовами ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Як випливає зі змісту вимог ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача (відповідачів), а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 910/7708/17, від 23.07.2018 у справі № 910/1354/18, від 22.08.2018 у справі № 924/150/17 тощо.

Як було встановлено вище, заявником зазначено, що предметом майбутнього позову будуть вимоги немайнового характеру - визнання протиправної відмови у поновленні договору оренди землі, викладеної у листі від 29.04.2020 № С-4855/0-119/0/17-20 та про визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18.

При цьому Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kьbler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 25.03.2020 у справі № 910/9066/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Господарський суд враховує, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів статі 122 Земельного кодексу України, при наявності в суді спору щодо поновлення договору оренди землі, має всі можливості здійснювати будь-які дії по розпорядженню земельною ділянкою, у тому числі передавати земельну ділянку у власність або в користування для всіх потреб іншим особам, змінювати її межі, цільове призначення тощо.

Більш того, виходячи з положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, поділ земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі, чи вчинення інших дій, спрямованих на зміну меж такої земельної ділянки, призведе до формування нових земельних ділянок і як наслідок - припинення існування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, в попередньо визначених межах.

Суд враховує, що із доданих до заяви про забезпечення позову доказів, зокрема копії листа від 29.04.2020 № С-4855/0-119/0/17-20, яким Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило заявнику у поновленні Договору оренди землі, зареєстрованого від 26.05.2010 за № 041036900007, свідчить, що між сторонами дійсно виник спір.

Разом з тим, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, вбачається, що Селянське (фермерське) господарство Плаксієнка Сергія Зіновийовича володіє земельною ділянкою з кадастровим номером 3521781200:02:000:9040 державної форми власності земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на праві оренди вказаної земельної ділянки.

Зазначені обставини свідчать про те, що зважаючи на наявність у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в силу приписів статті 122 Земельного кодексу України повноважень щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність чи надання у користування, в разі невжиття запропонованих позивачем в заяві про забезпечення позову заходів існує реальна загроза подальшої передачі, зокрема у разі поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3521781200:02:000:9040, новосформованих ділянок у власність або в користування третім особам, що унеможливить реальне виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову, який в подальшому буде поданий.

На підставі викладеного, господарський суд вважає, що у випадку передачі новостворених земельних ділянок у власність чи користування третім особам, позивач буде змушений захищати своє порушене право шляхом подання інших позовів до судів різних юрисдикцій, а тому невжиття заходів до забезпечення позову не забезпечить реального захисту прав позивача на оренду спірної земельної ділянки.

Оскільки, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області систематично здійснює заходи щодо поділу та передачі земельних ділянок на земельні торги, що підтверджується, зокрема у рішеннях по справі № 912/1083/19, № 912/1198/16 та у справі №912/1545/17, які набрали законної сили, вжиття заходів забезпечення позову є необхідним заходом, спрямованим на запобігання порушенню прав заявника та на забезпечення можливості реального судового захисту - у разі задоволення позову у справі.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 29,4722 га, кадастровий номер 3521781200:02:000:9040, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Глинянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, або її частини, у випадку прийняття рішення на користь заявника не забезпечить реального захисту прав останнього на оренду земельною ділянкою, що є головною метою судочинства. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

Крім того, згідно із усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.10.1979 у справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32)).

Отже, вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 29,4722 га, кадастровий номер 3521781200:02:000:9040, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Глинянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, або її частини сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

Стосовно вимоги щодо заборони державним кадастровим реєстраторам відділу у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництв з кадастровим номером 3521781200:02:000:9040, загальною площею 29,4722 га, яка розташована на території Глинянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, суд вирішив, що остання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Повноваження державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів регламентовано частиною 6 Загальної частини вказаного Порядку.

За частиною 6 такого Порядку, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належать:

3) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;

4) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання;

5) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.

Так, пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Пунктом 114 даного Порядку встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, поділу чи об`єднання земельних ділянок.

Пунктом 136 Порядку передбачено, що відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором, зокрема, дій щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та здійснений державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку.

У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер (п. 29 Порядку).

Таким чином, у разі скасування Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3521781200:02:000:9040 (як об`єкта права), яка є предметом спору, заявник буде позбавлений можливості користуватись цією земельною ділянкою.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вказану вимогу позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Крім того, господарський суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, так як спір у даній справі немайновий, тому можливі збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, відсутні.

Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу Селянського (фермерського) господарства Плаксієнко Сергія Зіновійовича , що відповідно до ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

У разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються (п. 1 ч. 13 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 76, 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Селянського (фермерського) господарства Плаксієнко Сергія Зіновійовича від 14.05.2020 (вх. 1630/20 від 14.05.2020) про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задовольнити повністю.

Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 29,4722 га, кадастровий номер 3521781200:02:000:9040, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Глинянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, або її частини.

Заборонити Державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Козацька, будинок 59) здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3521781200:02:000:9040, загальною площею 29,4722 га, яка розташована на території Глинянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

Стягувачем є Селянське (фермерське) господарство Плаксієнко Сергія Зіновійовича (27041, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Новоглиняне, вул. Європейська, 25-А, ідентифікаційний код 20647005).

Боржником є Головне управління Держгеокдастру в Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636).

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Оригінал ухвали направити Селянському (фермерському) господарству Плаксієнко Сергія Зіновійовича за адресою: 27041, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Новоглиняне, вул. Європейська, 25-А .

Належним чином засвідчені копії ухвали направити на адресу представника СФГ Плаксієнко Сергія Зіновійовича Боруша А.О. за адресою: АДРЕСА_4 та на електронну адресу lc.nb-partners@outlook.com, Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26 та на електронну адресу kirovohrad@land.gov.ua та Відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за адресою: 27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Козацька, будинок 59 та на електронну адресу dobrovelychkivka.kr@land.gov.ua.

Ухвалу підписано 15.05.2020.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.