Вирок

від 14.05.2020 по справі 474/216/20

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/216/20

Провадження №1-кп/474/72/20

В И Р О К

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

( на підставі угоди про визнання винуватості)

14.05.20 року смт. Врадіївка

ВрадіївськийрайоннийсудМиколаївськоїобластів складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянушиу підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020150200000021 від 21.01.2020 р. з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ;

обвинувачена ОСОБА_3 ;

захисник ОСОБА_5

представника потерпілого юридичної особи Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА Миколаївської області ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

У червні2017року,точної датита часупід часдосудового розслідуванняне виявилосьможливим,у ОСОБА_3 винник злочиннийумисел,спрямований нанезаконне заволодіннячужим майномшляхом обману,а самегрошовими коштамиУправління соціальногозахисту населенняВрадіївської районноїдержавної адміністраціїу виглядідержaвнoiсоціальної допомогималозабезпеченій сім`ї,передбаченої ЗакономУкраїни «Продержавну соціальнудопомогу малозабезпеченимсім`ям» від01.06.2000р.,та ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни №250від 24.02.2003р.,«Про затвердженняпорядку призначеннявиплати державноїсоціальної допомогималозабезпеченим сім`ям».Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА, у вигляді державних коштів - державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 06.06.2017 р., точного часу під час проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи у приміщенні Адамівського сільського клубу, в кабінеті соціального працівника, що розташований за адресою: Миколаївська область, Врадіївський район, с. Адамівка, вул. Центральна, 27, будучи під підпис попередженою про надання повних і достовірних відомостей про доходи та майновий стан членів сім`ї, при заповненні офіційного документу, а саме бланку «Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги», яка затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №204 від 22.07.2003 року, у зв`язку з чим є офіційним документом, у розділі II «Доходи членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей) за період з 01.12.2016 р. до 31.05.2017 р., власноручно внесла завідомо недостовірні відомості до вказаного документу.

За результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви від 06.06.2017 р., про призначення державної соціальної допомога малозабезпеченім сім`ям, декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомога, рішенням Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА від 22.06.2017 року ОСОБА_3 призначена державна соціальна допомога як малозабезпеченій сім`ї з 01.06.2017 р., по 28.08.2017 р., в сумі 2862,18 грн., аз 29.08.2017 р., по 30.11.2017 року в сумі 3112,18 грн. Відповідно ОСОБА_3 було виплачено за вказаний період 17947,27 грн., які вона отримала на особистий рахунок в акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» та використала на власний розсуд. Оскільки ОСОБА_3 , умисно, приховала інформацію про те, що в травні 2017 року вона отримана дохід від здачі молока в сумі 860 грн., що в подальшому вплинуло на розмір призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, та після перелічених доходів у розділі II вказаного бланку декларації, власноручно у розділі II декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернyлиcя за призначенням усіх видів соціальної допомоги зазначила про те, що інших доходів у неї немає, таким, чином підробила вказаний документ та посвідчила його своїм підписом.

Сума надмірно нарахованих та виплачених ОСОБА_3 , коштів державної соціальної допомоги, як малозабезпеченій сім`ї за період з 01.06.2017 р., по 30.11.2017 р., складає 860 грн. 03 коп., якими остання заволоділа умисно, шляхом обману.

У подальшому, діючи самостійно, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на

заволодіння чужиммайном шляхомобману,розуміючи,що відсум доходу, зазначених в

декларації, залежить сума соціальної допомоги, використала завідомо підроблений

документ, шляхом подання його до Управління соціального захисту населення

Врадіївської РДА.

За таких обставин ОСОБА_3 , умисно, шляхом обману, приховавши факт

наявності доходу від здачі молока, незаконно заволоділа грошовими коштами, що

належать державі, в особі Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА,

які виплачені за рахунок субвенції з державного до місцевих бюджетів, у вигляді

надмірно нарахованої та виплаченої їй державної соціальної допомоги як

малозабезпеченій сім`ї у сумі 860 грн. 03 коп.

Крім цього у грудні 2017 року, у ОСОБА_3 , повторно, виник

злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом

обману, а саме грошовими коштами Управління соціального захисту населення

Врадіївської районної державної адміністрації у вигляді державної соціальної допомоги

малозабезпеченій сім`ї, передбаченої Законом України «Про державну соціальну

допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000 р., та Постановою Кабінету Міністрів

України №250 від 24.02.2003 р., «Про затвердження порядку призначення виплати

держaвнoi соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим

майном, а саме грошовими коштами Управління соціального захисту населення

Врадіївської РДА, у вигляді державних коштів, у вигляді державної соціальної допомоги

малозабезпеченій сім`ї. ОСОБА_3 , діючи повторно, шляхом обману, умисно, з

корисливих мотивів, 11.12.2017 р., точного часу під час проведення досудового

розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи у приміщенні

Адамівського сільського клубу в кабінеті соціального працівника, що розташований за

адресою: Миколаївська область, Врадіївський район, с. Адамівка, вул. Центральна, 27, будучи під підпис попередженою про надання повних і достовірних відомостей про доходи та майновий стан членів сім`ї, при заповненні бланку «Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги», яка затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №204 від 22.07.2003 року у розділі II «Доходи членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей) за період з 01.06.2017 р. до 30.11.2017 р., власноручно, зазначила відомості, які не в повній мірі відповідають дійсності.

За результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви від 11.12.2017 року, про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, додатком до якої є декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, рішенням Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА від 13.12.2017 року ОСОБА_3 призначена державна соціальна допомога як малозабезпеченій сім`ї з 01.12.2017 р. по 25.04.2018 р. в сумі 3189,49 грн., щомісяця, аз 26.04.2018 р., по 31.05.2018 року в сумі 2689,49 грн. щомісяця. Відповідно ОСОБА_3 було виплачено за вказаний період 18553 грн. 61 коп., які вона отримала на особистий рахунок в акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» та використала на власний розсуд.

ОСОБА_3 приховала інформацію про те, що з червня по грудень 2017 року вона отримала дохід від здачі молока в сумі 4003 грн., що в подальшому вплинуло на розмір призначеної їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Суми прихованого доходу, сума надмірно нарахованих та виплачених ОСОБА_3 коштів держaвнoi соціальної допомоги, як малозабезпеченій сім`ї за період з 01.12.2017 р., по 31.05.2018 р., складає 4003 грн. 62 коп.

За таких обставин, ОСОБА_3 , умисно, повторно, шляхом обману, приховавши факт наявності доходу від здачі молока, незаконно заволоділа грошовими коштами, що належать державі в особі Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА, які виплачені за рахунок субвенції з державного до місцевих бюджетів, у вигляді надмірно нарахованої та виплаченої їй державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї у сумі 4003 грн. 62 коп.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч.1ст.190КК України, заволодіння чужим майном шляхом

обману (шахрайство); ч.2ст.190КК України- заволодіння чужим майном шляхом

обману (шахрайство) вчинене повторно; ч. 1 ст. 358 КК України - підроблення офіційного

документу, який видається чи посвідчується іншою особою, яка має право видавати

чи посвідчувати такі документи і який надає права, з метою використання його

підроблювачем; ч.4ст.358КК України- використання завідомо підробленого

документа.

27 березня 2020 року між прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачена визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень. При цьому сторони досягли згоди щодо призначення обвинуваченій покарання:

за ч. 1ст. 190 КК України у виді штрафу розміром 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу розміром 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу розміром 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу розміром 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 , покарання у виді штрафу розміром 80 (вісімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. Також безпосередньо в самій угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.

Прокурор вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

ОСОБА_3 , беззастережно визнала свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті. Крім цього, обвинувачена стверджувала, що вищевказана угода про визнання винуватості укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також підтвердила, що усвідомлює зміст угоди, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України(обмеження в оскарженні вироку), наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України(можливість скасування вироку), розуміє права визначені ч. 4 ст. 474КПК України( в т. ч. на судовий розгляд, під час якого прокурор повинен довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, на допит під час такого розгляду свідків, подання доказів), характер обвинувачення, вид покарання, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 , підтримав угоду, як таку що укладена в інтересах обвинуваченої.

Представник потерпілого юридичної особи Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА Миколаївської області ОСОБА_6 , не заперечувала проти затвердження угоди, додавши, що матеріальна шкода завдана обвинуваченою ОСОБА_3 , відшкодована в повному обсязі, претензій будь якого характеру до неї не мають.

Сторони вказали, що вони повністю розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, згідно до ч.2 ст. 473 КПК України, щодо обмеження в праві на оскарження вироку.

В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогам КПК України, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу погроз або наслідком обіцянок чи дії будьяких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді, та що її умови відповідають вимогамст. 472 КПК Українита закону, не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб,фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених положеннями ст. 65 КК України.

Підстав для відмови у затверджені угоди, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Згідно ч. 2ст. 468 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора, або підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 4ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

З огляду на вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 27.03.2020 р. про визнання винуватості, укладеної між прокурором Врадіївського відділення Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 , обвинуваченою ОСОБА_3 , захисником ОСОБА_5 , та призначення останній узгодженого сторонами покарання, яке буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи приписист. 374 КПК України, оскільки обвинуваченій на стадії досудового розгляду не обирався запобіжний захід, відсутність відповідних клопотань зі сторони обвинувачення, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили не обирати щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , запобіжного заходу.

На підставі ч. 9ст. 100 КПК України речові докази: оригінал особової справи №603618, ОСОБА_3 , яка після огляду поміщена до спец-пакету №4345568 та яка зберігається при матеріалах кримінального провадження 12020150200000021 від 21.01.2020 р.,, підлягає поверненню Управлінню соціального захисту населення Врадіївської РДА Миколаївської області як власнику (законному володільцю).

Керуючись ст.ст.314,373,374,475 КПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Угоду про визнання винуватості від 27 березня 2020 року укладену між прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_3 , -затвердити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1ст. 190, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання:

- за ч.1ст.190 ККУкраїни у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.2ст.190 ККУкраїни у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України,шляхом частковогоскладання призначенихпокарань,остаточно призначити ОСОБА_3 ,покарання у видіштрафу врозмірі 80 неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян,що уеквіваленті становить1360(однатисяча тристашістдесят)грн.

Речові докази оригінал особовоїсправи №603618, ОСОБА_3 ,що поміщенадо спец-пакету№4345568та зберігається приматеріалах кримінальногопровадження 12020150200000021від 21.01.2020р. підлягає поверненню Управлінню соціального захисту населення Врадіївської РДА Миколаївської області як власнику (законному володільцю).

Згідно ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому, захиснику.

Суддя ОСОБА_1