Вирок

від 14.05.2020 по справі 474/215/20

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/215/20

Провадження №1-кп/474/71/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( на підставі угоди про визнання винуватості)

14.05.20 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючогосудді- ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянуши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020150200000020 від 21.01.2020 р. з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Катеринка, Врадіївського району, Миколаївської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої:

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 190 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України,-

учасники кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

представника потерпілої сторони Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА Миколаївської області ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

У жовтні2018року,в ОСОБА_3 виник умисел спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами Управління соціального захисту населення Врадіївської районної державної адміністрації, у вигляді державних коштів, - державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000, та Постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003 «Про затвердження порядку призначення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», з метою реалізації якого, вона, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання цієї допомоги, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 25.10.2018, перебуваючиу приміщенні Адамівського сільського клубу, в кабінеті соціального працівника, що розташований за адресою: Миколаївська область, Врадіївський район, с. Адамівка, вул. Центральна, 27, будучи підпідпис попередженою про надання повних і достовірних відомостей про доходи та майновий стан членів сім`ї, при поданні заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг у бланк «Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги», який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України №204 від 22.07.2003 року, який є офіційним документом, - у розділі ІІ «Доходи членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей) за період з 01.04.2018 р. до 30.09.2018 р.», ОСОБА_3 власноручно внесла завідомо недостовірні відомості.

А саме, вона, у розділіІІ бланкудекларації продоходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, вказала перелік доходів та власноручно виконала запис такого змісту: «Ми дійсно ніде не працюємо інших доходів не маємо», та після внесення доцієї декларації вказаних відомостей, ОСОБА_3 посвідчила їх своїм підписом, таким чином внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного документа, оскільки вона, крім зазначених у декларації доходів, з квітня місяця по вересень включно 2018 року мала дохід від здачі молока в сумі 3133,60 гривень, а її співмешканець ОСОБА_7 , в 2017році отримав дохід у вигляді орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 4822355000:03:000:0654, яка є його власністю з 23.04.2012 року, у розмірі 4735,10 гривень, що в подальшому призвело до безпідставного призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

У подальшому, діючи самостійно, умисно, розуміючи, що подання вказаних документів є підставою для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, 25.10.2018року використалазавідомо підробленийдокумент - декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, шляхом його подання до Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА, через соціального працівника, який знаходиться приміщенні Адамівського сільського клубу, що розташований за вищевказаною адресою.

За результатами розгляду поданих ОСОБА_3 документів, в тому числі заяви від 25.10.2018 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, із завідомо недостовірними відомостями, ОСОБА_3 призначена державна соціальна допомога як малозабезпеченій сім`ї з 01.10.2018 по 31.03.2018 в сумі 805,53 гривень, а з 01.12.2018 по 31.03.2019 року в сумі 1004,33 гривень, та за вказаний період була виплачена в сумі 5628,38 гривень, які вона отримала на особистий рахунок в акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» та використала на власний розсуд.

З урахуванням прихованих доходів, соціальна допомога малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_3 за період з 01.10.2018 по 31.03.2019 не підлягалапризначенню узв`язку зперевищенням середньомісячногодоходу сім`їрівня забезпеченняпрожиткового мінімумусім`ї.

За таких обставин, ОСОБА_3 , умисно, шляхом обману, приховавши факт наявності доходу від здачі молока та доходу від оренди земельної ділянки, незаконно заволоділа грошовими коштами, що належать державі, в особі Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА, які виплачені за рахунок субвенції з державного до місцевих бюджетів, у вигляді безпідставно нарахованої та виплаченої їй державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї 5628 грн. 38 коп, спричинивши державі,в особіУправління соціальногозахисту населенняВрадіївської РДА,матеріального збитку на вказану суму.

Органом досудовогорозслідування діїобвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), ч. 1 ст. 358 КК України, а саме підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права, з метою використання його підроблювачем, та ч 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

26.03.2020 року між прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 ,у присутностіїї захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачена визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень. При цьому сторони досягли згоди щодо призначення обвинуваченій покарання за ч.1ст.190 ККУраїни у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з визначеннямостаточного покарання,з застосуваннямч.1ст.70КК України,шляхом частковогоскладання призначенихпокарань,у видіштрафу врозмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 1360 грн. Також безпосередньо в самій угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначеніст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентованіст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначеніст. 476 КПК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимогиКПК УкраїнитаКК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення,підтвердила обставини,викладені вобвинувальному акті.Крім цього,обвинувачена стверджувала,що вищевказанаугода провизнання винуватостіукладена добровільно,без застосуваннябудь-якогонасильства,примусу,погроз абовнаслідок обіцянокчи діїбудь-якихінших обставин,ніж ті,що передбаченів угоді. Вона усвідомлює зміст угоди, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2ст.473КПК України (обмеження в оскарженні вироку), наслідки її невиконання, передбаченіст.476КПК України (можливість скасування вироку), розуміє права визначені ч. 4ст.474КПК України ( в т. ч. на судовий розгляд, під час якого прокурор повинен довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, на допит під час такого розгляду свідків, подання доказів), характер обвинувачення, вид покарання, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримав угоду, як таку що укладена в інтересах обвинуваченої.

Представник потерпілого юридичної особи Управління соціального захисту населення Врадіївської РДА Миколаївської області ОСОБА_6 , не заперечувала проти затвердження угоди, додавши, що матеріальна шкода завдана обвинуваченою ОСОБА_8 , відшкодована в повному обсязі, претензій будь якого характеру до неї не мають.

Сторони вказали, що вони повністю розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, згідно до ч.2ст. 473 КПК України, щодо обмеження в праві на оскарження вироку.

В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогамКПК України, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу погроз або наслідком обіцянок чи дії будь яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді, та що її умови відповідають вимогам ст.472КПК України тазакону, не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених положеннямист. 65 КК України.

Підстав для відмови у затверджені угоди, передбачених ч.7ст. 474 КПК України, не встановлено.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Згідно ч. 2 ст. 468 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора, або підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

З огляду на вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 26.03.2020 р. про визнання винуватості, укладеної між прокурором Врадіївського відділення Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 , обвинуваченою ОСОБА_3 , з участю її захисника ОСОБА_5 та призначення останній узгодженого сторонами покарання, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьомусуд враховуєступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами невеликої тяжкості.

Враховуючи приписи ст. 374 КПК України, оскільки обвинуваченій на стадії досудового розгляду не обирався запобіжний захід, відсутність відповідних клопотань зі сторони обвинувачення, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили не обирати щодо обвинуваченої запобіжного заходу.

На підставі п.7 ч.9ст. 100 КПК Україниречові докази: оригінал особової справи №601297 ОСОБА_3 , який знаходиться у спец-пакеті №INZ3023282, та зберігається при матеріалах кримінального провадження №12020150200000020 від 21.01.2020 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Угоду про визнання винуватості від 26 березня 2020 року укладену між прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_5 - затвердити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання:

- за ч.1ст.190 ККУкраїни у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України,шляхом частковогоскладання призначенихпокарань,остаточно призначити ОСОБА_3 ,покарання у видіштрафу врозмірі 80 неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян,що уеквіваленті становить1360(однатисяча тристашістдесят)грн.

Речові докази оригінал особової справи №601297 ОСОБА_3 , який знаходиться у спец-пакеті №INZ3023282 та зберігається при матеріалах кримінального провадження №12020150200000020 від 21.01.2020 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Згідно ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому, захиснику.

Суддя ОСОБА_1