Ухвала

від 14.05.2020 по справі 161/6917/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6917/20

Провадження № 1-кс/161/3403/20

У Х В А Л А

про тимчасовий доступ до речей і документів

м. Луцьк 14 травня 2020 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , розглянув клопотання директора ТОВ «МАКАМ» ОСОБА_5 про скасування арешту майна накладеного згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцькогоміськрайонного судунадійшло клопотання директора ТОВ «МАКАМ» ОСОБА_5 про скасування арешту майна накладеного згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2020 року.

Заявник своє клопотання мотивує тим, що 16.03.2020 року слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ухвалою наклав арешт на активи ТОВ «МАКАМ» - у виді заборони відчуження, розпорядження та користування на активи суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, суб`єктів господарської діяльності: ТОВ «МАКАМ» (код ЄДРПОУ 38514401), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміт ПДВ) по вказаним суб`єктам господарської діяльності, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважає, що підприємство не має права власності на ліміт ПДВ, оскільки за своєю суттю, ліміт це показник здійснення господарської операції, який не є грошовими коштами або електронними грошима. Вказані показники у базі даних не є об`єктом матеріального світу, не можуть вважатись власністю підприємства, а тому не є об`єктом права власності, яке може бути обмежене шляхом накладення арешту, тому відшкодування збитків завданих державі за рахунок ліміту ПДВ неможливе.

Крім того, на даний час органом досудового розслідування проводиться перевірка по факту кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.1 КК України, обґрунтована підозра будь-кому із посадових осіб ТОВ «МАКАМ» не повідомлена, також в розпорядженні сторони обвинувачення не існує ні жодного акту перевірки, а ні жодного податкового повідомлення-рішення, у відповідності до яких був би встановлений факт ухилення від сплати податків.

Також звертає увагу на те, що арешт майна, відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України, не повинен перешкоджати здійсненню нормальної господарської діяльності юридичної особи, а у зв`язку із накладеним арештом на суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість діяльності ТОВ «МАКАМ» господарська діяльність товариства фактично припинена і воно несе матеріальні та репутаційні збитки, а тому накладений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2020 року арешт необґрунтований.

Перевіривши матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку представника ТОВ «МАКАМ» адвоката ОСОБА_4 , який підтримав клопотання з підстав зазначених в ньому, думку слідчого, який заперечував щодо скасування арешту майна, приходжу до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення.

В судовомузасіданні встановлено,що станомна часрозгляду,так які намомент поданняклопотання дослідчого судді,в рамкахкримінального провадження№32019030000000030від 08.10.2019року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.212КК Українипідозра нікомуне повідомлена,в томучислі посадовимособам ТОВ«МАКАМ», тобто власник майна не входить до суб`єкту визначеного ст.170 КПК України.

Крім того, суми ліміту ПДВ не відповідають критеріям речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України, а є лише показником здійснення господарської операції в електронній системі і їх не слід ототожнювати з грошовими коштами чи майном в розумінні ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна з метою забезпечення доказів накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема критерію матеріального об`єкту. Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є саме матеріальні об`єкти.

Таким чином, арешт з метою збереження доказів накладається виключно на матеріальні об`єкти, а сума ліміту ПДВ є виключно записом в системі електронного адміністрування ПДВ, але у жодному разі не матеріальним об`єктом.

Суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не є речами, що визначені родовими ознаками і не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять і не можуть містити жодних слідів або інших відомостей кримінального правопорушення. Суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не є об`єктом кримінально-протиправних дій, чи набутими ТОВ «МАКАМ» протиправним шляхом або отриманими ними внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, під час накладання арешту на вказане майно порушено права товариства, оскільки воно є платником ПДВ і у зв`язку з блокуванням ліміту ПДВ на даний час воно не може здійснювати свою господарську діяльність. Тобто, не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Державним органом, який може встановити факт ухилення від сплати податків, є Державна податкова служба України. Зазначений факт встановлюється шляхом проведення документальної перевірки та винесення відповідних податкових повідомлень-рішень з визначення податкових зобов`язань та, за необхідності, штрафних санкцій.

Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно до ст.170 ч.2 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ст.170 ч.3, ч.4, ч.5, ч.6 КПК України передбачають, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту на майно накладене відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2020 року підлягає задоволенню в частині накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «МАКАМ».

Керуючись ст.ст.169, 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання директора ТОВ «МАКАМ» ОСОБА_5 про скасування арешту майна накладеного згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2020 року задовольнити.

Скасувати арешт на майно накладний згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2020 року у виді заборони відчуження, розпорядження та користування, на активи суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, суб`єктів господарської діяльності: ТОВ «МАКАМ» (код ЄДРПОУ 38514401), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміт ПДВ) по вказаним суб`єктам господарської діяльності, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1