Рішення

від 06.05.2020 по справі 175/2774/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2774/2017

Провадження №175/1100/17

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретарі Ратушної Л.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представників відповідача - Петрикова В.А ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Позивачка 22.03.2020 року звернулася до суду із вищевказаним неодноразово уточненим позовом, зазначивши, що, з 04.12.1998 року по 17.06.2016 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем, від даного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час перебування сторін у шлюбі, ними було набуто майно, а саме: 3-кімнатну квартиру, житловий будинок та земельну ділянку, автомобіль Volkswagen Passat 2011 державний номер НОМЕР_1 , автомобіль Volkswagen Polo 2007 державний номер НОМЕР_2 .

Після припинення шлюбних відносини сторони не змогли дійти згоди щодо поділу зазначеного майна, у зв`язку з чим просить суд в порядку поділу спільного майна подружжя просить: визнати недійсною заяву серії НМО № 243600 від 09.012017р.. посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хаткіною О.Л. за № 855 та акт прийому-передачі № 1 від 09.08.2017р. про передачу до статутного капіталу та у власність Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) квартири за адресою АДРЕСА_1 житлового будинку за адрес АДРЕСА_2 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:11:004:0237 за адресою АДРЕСА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) на квартиру за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 584608812101 (запис про право власності № 21816723 від 09.08.2017) житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976516612214 (запис про право власності 21798833 від 09.08.2017) та земельну ділянку кадастровий номер 1221486200:11:004:0231 за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636263612214 (запис про право власності 21799824 від 09.08.2017).

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 квартиру за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 584608812101, житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976516612214, земельну ділянку кадастрі номер 1221486200:11:004:0237 за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636263612214, автомобіль Volkswagen Polo 2007р. державний номер НОМЕР_2 , автомобіль Volkswagen Passat 2011р.. державний номер НОМЕР_1 .

Здійснити поділ спільного майна подружжя наступним чином (із відступом від рівності часток, присудивши їй 3/5 від загальної вартості майна подружжя, а відповідачу 2/5 від загальної вартості майна). Просить визнати за нею право власності на:

- квартиру за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 584608812101, загальною площею 65.5 кв.м, житловою площею 41,3 кв.м:

- автомобіль Volkswagen Polo 2007р. ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_2 ;

- 52/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 236 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976516612214:

- 52/100 частини земельної ділянки площею 0.08 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636263612214:

За відповідачем визнати право власності на:

- автомобіль Volkswagen Passat 2011р.. державний номер НОМЕР_4 :

- 48/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 236 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976516612214;

- 48/100 частини земельної ділянки площею 0.08 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636263612214.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги , вказуючи, що надані докази підтверджують факти набуття майна за спільні кошти подружжя в період шлюбу та не спростовують посилання відповідача на набуття майна за особисті кошти. Зазначив, що відповідач одноособово, без узгодження з позивачем розпорядився майном, що було власністю подружжя. .

Відповідач та його представники визнали позов частково та надали відзив в якому вказували, що не підлягає поділу земельна ділянка кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, площею 0.08 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вона придбана за власні кошти, які не були спільною власністю подружжя, а були надані йому з боку іншої особи ( ОСОБА_8 ) з конкретною метою. Житловий будинок, що розташований за адресою : АДРЕСА_2 , також не підлягає поділу як спільне сумісне майна подружжя, оскільки виходячи з вимог ст.331 ЦК України щодо реєстрації права власності та введення його в експлуатацію, а також виходячи з вимог ст.60 СК України, справо спільної сумісної власності подружжя на цей об`єкт новоствореного нерухомого майна - не презюмують.

Просили: залишити у власності ОСОБА_5 транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Polo 2007р. ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_2 ; залишити у власності ОСОБА_2 транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Passat 2011р., державний номер НОМЕР_4 ; визначити суму грошової компенсації дійсності вартості Ѕ частки трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65.5 кв.м, житловою площею 41,3 кв.м, стягнувши її на користь ОСОБА_5 ; відмовити у визнанні спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976516612214 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, площею 0.08 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636263612214.

В іншій частині заявлені позовні вимоги також залишити без задоволення, оскільки є безпідставними, необґрунтованими, а тому відповідачем не визнаються.

ОСОБА_2 як засновник ТОВ СНВ-АКТИВ , раніше 25.09.2017 року надав заперечення проти позову, в якому просить позовні вимоги ОСОБА_5 залишити без задоволення, оскільки на час внеску до статутного капіталу відповідне майно не було зареєстрованим, як спільна сумісна власність кількох осіб, право спільної сумісної власності на нього до теперішнього часу також не є визнаним, у зв`язку з чим, як дії наявного права власності, були здійсненні з дотриманням вимог діючого законодавства. З огляду на це, ТОВ СНВ-АКТИВ , яке є відповідачем за позовом, не визнає зокрема і твердження позивачки про наявність ознак фіктивності правочину, який може бути визнаний судом недійсним відповідно до ст.234 ЦК України, так як не доведено жодних подібних обставин, які б давали підстави для висновку про недійсність правочину. Таким чином, наявність претензій щодо певних часток майна, залученого до участі у статутному капіталі господарського товариства, не є пов`язаною з будь-якою неправомірністю формування статутного капіталу.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що сторони з 04.12.1998 року по 29.06.2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі (рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська про розірвання шлюбу від 17.06.2016 року, яке набрало законної сили 29.06.2016 року)(Т.1, а.с.8).

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_6 , 1999 року народження та ОСОБА_7 , 2005 року народження, що вбачається з довідки про склад сім`ї(Т.1, а.с.81).

Згідно договору купівлі-продажу від 01.12.2000 року, посвідченого того ж дня приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №057982, відповідач придбав квартиру по АДРЕСА_1 .

Крім того, сторонами не заперечувалося, що у шлюбі було придбано рухоме майно, а саме: автомобіль Volkswagen Polo 2007 державний номер НОМЕР_2 , право власності якого зареєстровано за ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 547509 від 21.10.2015 року (Т.1,а.с.13) та автомобіль Volkswagen Passat 2011 державний номер НОМЕР_1 , право власності якого зареєстровано за ОСОБА_2 , дата реєстрації 05.04.2016 року(Т.1, а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно до ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності; у разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною 3 ст.368 ЦК України визначено, що майно набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до п.п.22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року №11 , вирішуючи спір між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу й залишає майно у їх спільній частковій власності.

Відповідно до ч.1 ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз положень статей 57 та 62 СК України дає підстави для висновку про те, що стаття 57 цього Кодексу визначає правила віднесення майна до об`єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 цього Кодексу встановлює спеціальні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об`єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Головним критерієм поділу майна як об`єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками і припинення відносин спільної власності взагалі (частина третя статті 372 ЦК України ); в разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.

Відповідно до ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1)майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2)майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3)майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4)житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду ; 5)земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України .

Вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено частиною першою статті 63 , частиною першою статті 65 СК України .

Судом встановлено, що відповідачем та його представником не оспорюється та обставина, що спірна квартира та автомобілі придбано у шлюбі, та те, що вони є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є його особистою власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, так як була придбана ним за рахунок грошових коштів, отриманих ним в дарунок від ОСОБА_8 .

Згідно договору фінансової допомоги від 18.05.2015 року вбачається, що ОСОБА_8 передає ОСОБА_2 у власність грошові кошти в сумі 150 000 грн. Відповідно п.3 цього договору, цільове використання допомоги: оплата на придбання у ОСОБА_9 земельної ділянки, площею 0,0800 га, кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п.4.1 в день укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки повернути частину Допомоги, що не була витрачена ОСОБА_2 згідно п.3 цього договору. При цьому сума Допомоги, витрачена ОСОБА_2 згідно п.3 цього договору (на придбання земельної ділянки), є дарунком ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 . У такому випадку сторони зобов`язанні укласти договір дарування грошових коштів згідно ч.5 ст.719 ЦК України.(Т-1, а.с.56).

Згідно додаткової угоди №1 від 21.05.2015 року до договору фінансової допомоги від 18.05.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 використав згідно умов п.3 Договору частину грошових коштів допомоги на розрахунок по договору купівлі-продажу від 21.05.2015 року, посвідченого Батовою Л.Г., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 21.05.2015 року, за придбання у ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . На виконання п.4.1 Договору ОСОБА_2 повертає ОСОБА_8 частину невикористаної допомоги у сумі 45 178,85 (сорок п`ять тисяч сто сімдесят вісім грн.. 85 коп.) Підписана сторонами ця додаткова угода є доказом передання грошей від ОСОБА_2 до ОСОБА_8 . На виконання п.4.1 Договору сторони приймають на себе додаткові зобов`язання щодо укладання договору дарування грошових коштів у сумі 104821,15 грн. (сто чотири тисячі вісімсот двадцять одна гривня 15 коп.) в порядку ч.5 ст.719 ЦК України.(Т-1, а.с.60).

Відповідно до положення п.1 та п.3 ч.1ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини,чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, а також майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови №11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

За правилами ч.1 та ч.5-6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Дійсно, в матеріалах цивільної справи міститься договір дарування грошових коштів від 28.07.2017 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хайкиною О.Л., зареєстрований в реєстрі за №827 (Т-1,а.с.67). За змістом на виконання умов п.4.2 договору фінансової допомоги від 18.05.2015 року, укладеного між сторонами, згідно якого ОСОБА_8 подарувала та передала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 104821,15 грн. (сто чотири тисячі вісімсот двадцять одна гривня 15 коп.) гривень.

Відповідно до ч.1та ч.3 ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У зв`язку з цим, судом не сприймається вказаний договір дарування грошових коштів на підтвердження чи спростування обставин щодо набуття у власність спірної земельної ділянки. Оскільки, даний договір був укладений вже після придбання нерухомого майна (Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2015 року).

Крім того, як вбачається з державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_8 за період з 01.01.1998 року по 30.06.2018 року вбачається, що отримана нею заробітна плата не перевищує мінімальну заробітну плату, інші доходи відсутні (Т-1, а.с. 195-200).

Одже, посилання відповідача на отримання в дарунок вказаних коштів від ОСОБА_8 належним чином не підтверджено, як і не підтверджено фінансову спроможність останньої щодо надання вказаних коштів у зазначеному відповідачем розмірі.

Крім того, у ст. 65 СК України закріплено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Тобто, згоду на надання купівлі земельної ділянки за ціною та на умовах які зазначені в договорі купівлі-продажу, повинна бути нотаріально посвідчена, в якій чітко зазначається, що купівля майна здійснюється наприклад її чоловіком в інтересах сім`ї та їй роз`яснено, що вказане майно є їхньою спільною сумісною власністю подружжя.

Так, Згідно договору купівлі-продажу від 21.05.2015 року, посвідченого того ж дня приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №1725, відповідач придбав земельну ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , а.с.57-58). Згідно п.7 цього договору, купівля вказаного нерухомого майна здійснюється за згодою дружини покупця - ОСОБА_5 . Заяву про згоду засвідчено 21.05.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. за реєстром №1724

За таких обставин, вказані доводи відповідача щодо придбання земельної ділянки за особисті грошові кошти ґрунтуються виключно на його поясненнях, а тому на переконання суду є припущеннями, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Що стосується показів свідка ОСОБА_8 , суд не приймає їх до уваги, оскільки її покази є упередженими, та такими, що не підтверджено належними доказами. Крім того, вони не спростовують висновків суду, щодо вирішення даного спору, а тому суд критично ставиться до даних нею пояснень.

В подальшому, на спірній земельній ділянці було побудовано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.07.2016 року, є ОСОБА_2 на підставі Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, серія та номер НОМЕР_6 , виданий 02.07.2016 року, видавник: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області(Т-1, а.с.65-66).

Як вбачається із матеріалів справи, 05.06.2015 року ОСОБА_2 до Департаменту ДАБІ подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстровано за вх. № НОМЕР_7 (Т-1, а.с.63 на зворотній сторінці), а 02.07.2016 року декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, яка зареєстрована за вх. № НОМЕР_6 (т.1, а.с.63).

Разом з тим, з огляду на дату, 02.07.2016 року, якою визначена готовність об`єкта до експлуатації, суд вважає, що дата подачі декларації не відображає реальну дату початку будівництва спірного будинку.

Допитані за клопотанням представника позивача в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , яка являється матір`ю позивачки та ОСОБА_11 , яка перебуває з нею в товариських стосунках, надали показання про те, що вони обізнані про безпосередню участь останньої в будівництві житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 та стверджували, що його зведено за рахунок коштів саме подружжя.

Свідок ОСОБА_10 стверджує, що була на земельній ділянці три рази, і коли в останнє приїжджала в 2015 році, там стояв будинок з дахом, вікнами та забором.

Свідок ОСОБА_11 також стверджує, що була в будинку в листопаді 2015 році на день народженні сина позивачки ОСОБА_6 , яка показувала будинок і була дуже рада, що вони до нього переїжджають. Будинок стояв уже готовий з дахом, вікнами, покрашений зовні, тільки потрібно було зробити внутрішнє оздоблення.

Той факт, що право власності на будинок було зареєстроване відповідачем після розірвання шлюбу, не може спростувати фактичних даних про набуття спільного сумісного права ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на новостворений об`єкт нерухомості в період шлюбу.

Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю і після розірвання шлюбу.

За таких обставин суд погоджується із твердженням позивача, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 становить предмет спільного майна подружжя та підлягає поділу між ними, оскільки створений позивачем та відповідачем під час перебування у зареєстрованому шлюбі.

Реєстрація права власності на будинок за ОСОБА_2 після розірвання шлюбу не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_5 права на свою частку, яка була набута в період шлюбу.

В постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі №643/4160/16-ц викладена правова позиція - набуття майна за час перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація права на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисти кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява, одного з подружжя, про те, що річ була куплена за її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя

Таким чином, за встановлених у справі обставин, спірний житловий будинок та земельна ділянка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 70 СК України , згідно у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Суд вважає, позовні вимоги про поділі майна з відступом від засади рівності часток та в порядку поділу майна подружжя, присудивши ОСОБА_5 3/5 від загальної вартості майна подружжя, а ОСОБА_2 2/5 від загальної вартості майна, вмотивованими та такими, що підлягають задоволено, оскільки в судовому засіданні встановлено, що діти проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсною заяву серії НМО № 243600 від 09.01.2017 року та акт прийому-передачі № 1 від 09.08.2017 року про передачу до статутного капіталу та у власність Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) квартири, житлового будинку та земельної ділянки, а також скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978), суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи із наступного.

09.08.2017 року ОСОБА_2 заснував товариство з обмеженою відповідальністю СНВ -АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978), про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи.

З часу відкриття товариства по теперішній час єдиним учасником товариства є ОСОБА_2 .

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що статутний фонд ТОВ відповідальністю СНВ-АКТИВ сформовано в розмірі 1 000 000,00 грн.

09.08.2017 року згідно заяви та акту прийому-передачі ОСОБА_2 добровільно передав ТОВ СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) з метою формування статутного капіталу, нерухомого майна, а саме:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Опис: А-2 житловий будинок. Загальною площею 236,0 кв.м., житлова площа 62,7 кв.м.; ЦП- цокольний поверх; а-1- терасса, а- вхід в цокольний поверх; а(1)- ганок; Б- гараж; І-замощення; №1-4- огорожа;№5 - септик;

- земельна ділянка , площею 0,08 га, кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 41,3 кв.м. Опис: 1- коридор, 2- коридор, 3- туалет, 4- ванна, 7- кухня, 5,6,8-житлові кімнати, лоджія.

Наразі, ТОВ СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) є власником спірного нерухомого майна, що вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, час формування 06.09.2017 року(Т-1, а.с.75-77).

Частиною 1 ст. 52 ЗУ Про господарські товариства визначено: Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ Про господарські товариства : Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань : Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру .

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань : Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні .

З аналізу вищевказаних норм, вбачається, що в даному випадку, єдиним достовірним джерелом інформації, щодо формування статутного фонду ТОВ СНВ-АКТИВ є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21.11.2007 р. надано розяснення судам, що: виходячи зі змісту частини 2, 3 ст. 61 СК , якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сімї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. Крім того, при використанні одним з подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший має право на компенсацію вартості його частки.

У разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у заснуванні господарського товариства це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а друге подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям.

За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно з частиною третьою статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України .

Відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

Відсутність згоди одного із співвласників - колишнього подружжя - на розпорядження нерухомим майном є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним.

За змістом частини першої статті 203 , частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу , і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України , іншим актам цивільного законодавства.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

Оскільки правочин щодо передачі ТОВ СНВ-АКТИВ спірного нерухомого майна подружжя у вигляді внеску у статутний капітал ТОВ СНВ-АКТИВ , який є угодою щодо розпорядження цінним майном, вчинено з порушенням вимог статті 65 СК України щодо наявності письмової згоди другого з подружжя на вчинення такого правочину, суд дійшов висновку про недійсність цього правочину, оскільки як встановлено в судовому засіданні, позивачка своєї згоди на передачу нерухомого майна не надавала.

Суд вважає, що відповідач здійснив 09.08.2017 року реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) і в цей же день на підставі заяви та акту прийому-передач відчужив вказане спірного нерухоме майна до статутного капіталу товариства, щоб уникнути поділу спільно сумісного майна подружжя.

Крім того, суд зазначає, що власником часток є одноосібно лише відповідач.

Тому суд вважає, що так як згоди на передачу нерухомого майна на момент його передачі між сторонами не досягнуто, підлягає поновленню порушене право власності позивача на зазначене нерухоме майно, шляхом визнання недійсною заяву серії НМО № 243600 від 09.01.2017 року та акт прийому-передачі № 1 від 09.08.2017 року про передачу до статутного капіталу та у власність Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) квартири, житлового будинку та земельної ділянки .

З урахуванням викладеного, враховуючи вимоги ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про скасування державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) на квартиру (запис про право власності № 21816723 від 09.08.2017) житловий будинок (запис про право власності 21798833 від 09.08.2017) та земельну ділянку (запис про право власності 21799824 від 09.08.2017).

Згідно з частинами 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені по справі позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення, а обраний позивачем спосіб захисту ґрунтується на встановлених в судовому засіданні фактичних обставинах справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 8 000 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 81 , 82 , 141 , 259 , 265 , 268 , 273 ЦПК України, ст.ст.60, 61, 69, 71 СК України, ст.16 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати недійсними заяву серії НМО № 243600 від 09.08.2017р.. посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хаткіною О.Л. за № 855 та акт прийому-передачі № 1 від 09.08.2017р. про передачу до статутного капіталу та у власність Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) квартири за адресою АДРЕСА_1 житлового будинку за адрес АДРЕСА_2 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:11:004:0237 за адресою АДРЕСА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю СНВ-АКТИВ (код ЄДРПОУ 41510978) на квартиру за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 584608812101 (запис про право власності № 21816723 від 09.08.2017) житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976516612214 (запис про право власності 21798833 від 09.08.2017) та земельну ділянку кадастровий номер 1221486200:11:004:0231 за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636263612214 (запис про право власності 21799824 від 09.08.2017).

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 квартиру за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 584608812101, житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976516612214, земельну ділянку кадастрі номер 1221486200:11:004:0237 за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636263612214, автомобіль Volkswagen Polo 2007р. державний номер НОМЕР_2 , автомобіль Volkswagen Passat 2011р.. державний номер НОМЕР_1 .

Здійснити поділ спільного майна подружжя наступним чином (із відступом від рівності часток, присудивши ОСОБА_5 3/5 від загальної вартості майна подружжя, а ОСОБА_2 2/5 від загальної вартості майна):

1) за ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) визнати право власності на:

- квартиру за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 584608812101, загальною площею 65.5 кв.м, житловою площею 41,3 кв.м:

- автомобіль Volkswagen Polo 2007р. ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_2 ;

- 52/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 236 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976516612214:

- 52/100 частини земельної ділянки площею 0.08 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636263612214:

2) за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) визнати право власності на:

- автомобіль Volkswagen Passat 2011р.. державний номер НОМЕР_4 :

- 48/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 236 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976516612214;

- 48/100 частини земельної ділянки площею 0.08 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221486200:11:004:0237, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636263612214.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН. НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_5 (ІПН. НОМЕР_8 ) судові витрати у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя С.О.Ребров