Рішення

від 13.05.2020 по справі 357/1919/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1919/20

2/357/1605/20

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

за участі:

представника позивача - Кудлацька-Тишко В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство до ОСОБА_2 , третя особа: Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 25.12.2019 року ОСОБА_2 , всупереч встановленому законом порядку порубки лісу, в кварталі 42 виділ 1 Томилівського лісництва Державного підприємства Білоцерківський лісове господарство здійснив незаконну порубку дерев, а саме: сосни в кількості 2 шт. Своїми неправомірними діями ОСОБА_2 , завдано шкоди лісовому господарству на загальну суму 996,90 грн. За даним фактом інженером охорони і захисту лісу ОСОБА_3 складено протокол відносно ОСОБА_2 № 000040 про адміністративне правопорушення від 25.12.2019 року. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 25.12.2019 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. Тому позивач просить суд стягнути на користь Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області майнову шкоду завдану незаконною порубкою дерев в розмірі 996,90 грн., а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Третя особа Шкарівська сільська рада в судове засідання свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ( ст.13 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення №000040 від 25.12.2019 року, складеному інженером з охорони та захисту лісу ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_2 о 16.00 годині 25.12.2019 року у кварталі 42 вид.1 Томилівського лісництва ДП Білоцерківське лісове господарство скоїв самовільну рубку лісу у кількості 2 дерев породи сосна, що є порушенням ст.65 КУпАП (а.с.9).

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення №000040 від 25.12.2019 року, інженер з охорони та захисту лісу ОСОБА_3 , розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 25.12.2019 року №000040, який складений 25.12.2019 року інженером з охорони та захисту лісу ОСОБА_3 , встановив, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст.65 КУпАП, тим що вчинив самовільну порубку лісу у кількості 2 дерев у кварталі 42 вид.1 Томилівського лісництва ДП Білоцерківське лісове господарство . У результаті цього порушення заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 996,90 грн., що розраховано за постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року, було постановлено визнати ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.65 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с.10).

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної громадянином ОСОБА_2 незаконною рубкою дерев у кварталі 42 вид.1 Томилівського лісництва ДП Білоцерківське лісове господарство , проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року, загальна сума заподіяної шкоди, яка підлягає відшкодуванню становить 996,90 грн. (а.с.11-12).

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Стаття 7 ЛК України передбачає, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування земельні ділянки в кварталі № 42 , вид. 1 відносяться до земель лісогосподарського призначення івцілому є землями державного лісового фонду.

Право позивача на користування земельними лісовими ділянками підтверджується копією Державного акту на право постійного користування землею серії І- КВ №001995 від 21.02.2007 року, який виданий на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації Київської області від 212.03.2005 року №80 Про надання земельних ділянок Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Білоцерківського району (а.с. 13).

Таким чином, ДП Білоцерківське лісове господарство є постійним лісокористувачем лісового фонду, де вчинено незаконну вирубку дерев.

Відповідно до ст.19 ЛК України на постійних лісокористувачів покладено обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 67 ЛК України передбачено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів як заготівля деревини.

У ст. 69 ЛК України вказано, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.

Відповідно до вимог ст. ст.105, 107 ЛК України порушення лісового законодавства у виді незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників тягне для винних у цьому осіб за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За ч.1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т. ч. лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У даному випадку спірні правовідносини щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням лісового законодавства, кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом вищенаведеної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду);

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини;

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються судом в їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.29, ч. 1 ст.691 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну вчиненими на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області порушеннями вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у повному обсязі на рахунок Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Сума збитків, заподіяних лісовому господарству незаконною рубкою дерев розрахована згідно такс, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року, становить 996,90 грн., що підтверджується доданим до позову розрахунком шкоди(а.с.12).

Таким чином, з ОСОБА_2 на підставі вищенаведеного слід стягнути 996,90 грн. у відшкодування заподіяної ним шкоди.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.4, 12, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 19,69,89,105, 107 Лісового кодексу України,, Законом України Про охорону навколишнього і природного середовища , суд -

У Х В А Л И В :

Позов Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство (адреса: вул. Січневого прориву, буд. 63, м. Біла Церква, Київська обл.., 09113, код ЄДРПОУ 00992119) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа: Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області (адреса: вул. Миру, буд. 4, с. Шкарівка, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09170, код ЄДРПОУ 04363260) про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області (адреса: вул. Миру, буд. 4, с. Шкарівка, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09170, код ЄДРПОУ 04363260, р/р № НОМЕР_4 в БЦ УК/ с. Шкарівка, код класифікації доходів бюджету 21110000, код ЄДРПОУ отримувача 38009832) збитки, завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у сумі 996 грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство (адреса: вул. Січневого прориву, буд. 63, м. Біла Церква, Київська обл.., 09113, код ЄДРПОУ 00992119, р/р № НОМЕР_5 в АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві, МФО380805) судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, але не пізніше ніж через тридцять днів з дня ухвалення Кабінетом Міністрів України рішення про закінчення карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено 15.05.2020 року.

СуддяБ. І. Кошель