Рішення

від 27.01.2020 по справі 160/12058/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Справа № 160/12058/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНОПРОМ-АГРО про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - ДОВ ФСЗІ, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНОПРОМ-АГРО (далі - ТОВ ЗЕРНОПРОМ-АГРО , відповідач) на користь держави в особі позивача суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік у розмірі 48'315грн. 29коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення норм Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні відповідачем самостійно визначено кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати у нього, проте станом на кінець звітного періоду відповідач не виконує нормативи щодо працевлаштування інвалідів, внаслідок чого до нього застосовано адміністративно господарські санкції в розмірі 48'315грн. 29коп.

Ухвалою суду від 05.12.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

На вказану адресу у позовній заяві та доданих до неї документах відповідачу направлена ухвала суду від 05.12.2019. З адреси відповідача надійшов конверт-повернення з позначкою про вибуття адресата до м.Дніпро.

Відповідно до ч.8 ст.126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

За приписами ч.11 ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, при її розгляді, виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2019 року відповідач подав до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (вх. №03-07/5932) форми №10-ПІ, в якому зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становила 17 осіб, з них кількість штатних працівників-інвалідів - 0 осіб, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 48'315грн. 00коп., сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 48'315грн. 00коп., фонд оплати праці штатних працівників складає 821,36 тис. грн. за рік.

Згідно з Розрахунком суми адміністративно господарських санкцій, який наданий позивачем, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу складає - 1 особу (17х0,04=1), кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю складає 1 одиниця, тобто, сума адміністративно-господарських санкцій, виходячи із нормативу робочих місць для інвалідів, складає 48'315грн. 29коп., які не були сплачені у встановлені законом строки, що підтверджується Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік (Форма №10 ПІ).

При цьому, суд зазначає, що погоджується із наданим позивачем Розрахунком в частині кількості в 2018 році на підприємстві робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу, який складає 1 особи, та розрахованою сумою адміністративно господарських санкцій у розмірі 48'315грн. 29коп.

У відповідності до положень частин 1, 2 ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з частинами 1 і 2 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, за формою 10-ПІ за 2018 рік, поданого відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 07.10.2019 року, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила у 2018 році 17 осіб, із них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 48'315грн. 00коп., сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів -48'315грн. 00коп.

Таким чином, на підприємстві не виконаний норматив щодо працевлаштування одного інваліда в 2018 році.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII Про зайнятість населення підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв`язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Відповідачем до суду не надано доказів того, що протягом 2018 року підприємство інформувало державну службу зайнятості населення про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів шляхом подачі звітів за формою № 3-ПН про наявність вільних робочих місць та потреби в працівниках.

Тобто, відповідачем не виконано обов`язку по інформуванню служби зайнятості щодо утворення (пристосування) робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів.

Згідно зі ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Виходячи з наведеного, ТОВ ЗЕРНОПРОМ-АГРО не виконано обов`язок щодо працевлаштування інваліда, передбачений Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні . Відповідач не здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку, що позивач правомірно нарахував адміністративно-господарські санкції. Розрахунок адміністративно-господарських санкції є обґрунтованим та здійсненим позивачем у відповідності до вимог статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та вимог постанови Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

У відповідності до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували встановлені позивачем обставини щодо порушення вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНОПРОМ-АГРО про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНОПРОМ-АГРО (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт Васильківка, вул.Партизанська, буд.160, код ЄДРПОУ 31001455) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, код ЄДРПОУ 25005978) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік у розмірі 48'315грн. 29коп. (сорок вісім тисяч триста п`ятнадцять гривень 29коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова