Рішення

від 24.04.2020 по справі 160/2064/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Справа № 160/2064/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олісаф до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

21.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Олісаф (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0011685330 від 11.02.2020 року та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011685330 від 11.02.2020 року, згідно якого ТОВ Олісаф збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ, з яких: за податковим зобов`язанням - 33 045,00 грн.; за штрафними санкціями - 8 261,25 грн. Загальна сума грошового зобов`язання становить 41 306,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку з тим, що податкова накладна була надіслана помилково та її реєстрація була зупинена, платник податку не зобов`язаний відображати таку податкову накладну у податковій декларації з ПДВ. Отже, оскільки будь-яких господарських операцій по податковій накладній № 1 від 22.11.2019 фактично не відбувалось - у ТОВ Олісаф не було жодного правового обов`язку включати суму відображеного у цій помилково направленій на реєстрацію податковій накладній податкового зобов`язання до власної звітної податкової декларації за листопад 2019 року. Як наслідок, застосування до ТОВ Олісаф будь-яких штрафних санкцій є протиправним та безпідставним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

23.03.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства України з огляду на виявлену розбіжність в даних за податковою звітністю ТОВ Олісаф та Єдиним реєстром податкових накладних.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І ПК України, у порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 глави 8 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2019 ТОВ Олісаф (код 37370634).

При перевірці використано інформацію, наявну в базах даних ДПС України, надану платником податку - податкову звітність з податку на додану вартість:

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 09.12.2019 № 9294334919 за листопад 2019.

За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2019 ТОВ Олісаф (код 37370634) складено акт № 2346/04-36-53-30/37370634 від 17.01.2020.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, ТОВ Олісаф (код 37370634) не включило податкові накладні до складу податкових зобов`язань за листопад 2019 року в результаті чого занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 33 045 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 2346/04-36-53-30/37370634 від 17.01.2020 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р № 0011685330 від 11.02.2020 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 41 306,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 33 045,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8 261,25 грн.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно із статтею 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено ст. 76 ПК України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. ПК України).

Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених норм, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, ніж визначенні ст. 75 ПК України. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме: податкові декларації (розрахунки), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних, акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 06.02.2020 № 813/87/16.

За приписами п. 201.10 ст. 210 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Системний аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи дає підстави для висновку про те, що у межах камеральної перевірки відповідачем досліджувались документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись при проведенні документальної перевірки.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом встановлено розбіжності між сумою задекларованого позивачем податкового зобов`язання та сумою податкового зобов`язання по виписаній податковій накладній, яка була направлена до Єдиного реєстру податкових накладних, але не зареєстрована, тобто відповідачем зроблено висновок щодо дотримання вимог правильності нарахування та сплати податку на додану вартість, що відповідно до підпункту 75.1.2 ПК України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

Суд вважає, що виявлення в Єдиному реєстрі податкових накладних під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума податку на додану вартість за якою не задекларована у поданій податковій звітній декларації з цього податку є саме тим випадком, який слід вважати, як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 804/6286/17.

Так, відповідачем не обґрунтовано правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, при цьому, суд наголошує, що в разі виникнення певних невідповідностей задекларованих даних відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків, чого останнім зроблено не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при збільшенні Товариству оскарженим податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку Товариства. Достовірність, повнота нарахування та сплати, зокрема, податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті ПК України.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення, внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Щодо позовної вимоги відносно визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0011685330 від 11.02.2020, то на переконання суду, такий спосіб захисту порушених прав позивача є неефективним, та не призведе до їх відновлення без визнання протиправним та скасування безпосередньо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому належним і достатнім способом захисту порушеного права є саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011685330 від 11.02.2020 з урахуванням вимог ч. 2 ст. 2, ст. 245 КАС України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ Олісаф документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Олісаф до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011685330 від 11.02.2020, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю Олісаф збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ, з яких: за податковим зобов`язанням - 33 045,00 грн.; за штрафними санкціями - 8 261,25 грн. Загальна сума грошового зобов`язання становить 41 306,25 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Олісаф (вул. Зіни Бєлої, буд. 84, м. Новомосковськ, 51200, код ЄДРПОУ 37370634) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 051,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 932 від 19.02.2020.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 24 квітня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко