Рішення

від 12.05.2020 по справі 320/6507/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року м.Київ №320/6507/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ у Київській області в порядку оскарження рішення про відмову у зарахуванні йому в повному обсязі період виконання роботи в особливо шкідливих умовах у зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 02.09.2002 по 30.01.2004 згідно вимог ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання відповідача зарахувати період роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу при розрахунку пільгового стажу; призначити пенсію з моменту виникнення права на її отримання з урахуванням вищевказаного періоду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він має загальний трудовий стаж 40 років, з них, зокрема, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС працював у періоди: з 02.09.2002 по 30.01.2004 на Малому приватному підприємстві "Граніт" за трудовим договором шліфувальником на період спорудження СВЯП-2 для компанії "Кампенон Бернар" СЖЕ/Буйг Траво пюблік"; з 02.06.2004 по 29.07.2005 - муляром на період виконання робіт за проектом у філії "Струм-Славутич" ПМНВІП "Струм"; з 05.08.2005 по 03.02.2006, з 14.02.2006 по 28.01.2011, з 15.02.2011 по 11.04.2011, з 19.04.2011 по 30.06.2011, з 18.07.2011 по 30.12.2011 - слюсарем з ремонту РТО 4-го розряду, потім 5-го розряду, у службі управління та супроводження проектів АП "Атомремонтсервіс" ДП НАЕК "Енергоатом" за строковими трудовими договорами строком; з 10.01.2012 по 09.07.2012 - слюсарем з ремонту РТУ 4-го розряду у цеху з ремонту тепломеханічного обладнання ВП "Атомремонтсервіс" ДП НАЕК "Енергоатом" за строковим трудовим договором; з 10.07.2012 по час звернення до суду - слюсарем з ремонту РТУ 4-го розряду у цеху з ремонту тепломеханічного обладнання ВП "Атомрентсервіс" ДП НАЕК "Енергоатом" на постійній основі за збереженням попередніх умов праці займаної посади.

07.08.2019, по досягненню 50 років, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, відповідач рішенням № 441/103-23 від 13.08.2019, відмовив у призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Вважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду, оскільки на його думку, органом пенсійного фонду не було досліджено в повному обсязі усіх підтверджуючих документів.

З огляду на вищезазначене стверджує, що рішення відповідача № 441/103-23 від 13.08.2019 є протиправним, позаяк порушує право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах.

Ухвалою КОАС від 21.12.2019 було відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, ГУ ПФУ у Київській області, з позовними вимогами не погодився, надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду у період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач стверджує, що загальний трудовий стаж, який може бути зараховано для призначення пенсії згідно наданих позивачем документів складає 40 років 4 місяці та 3 дні, пільговий стаж з кратністю 1,5 складає 7 років 11 місяців 9 днів. Тобто даного пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 10 років. Також, відповідач звернув увагу, що довідка ф-122, видана МПП "Граніт" від 06.02.2004 № 20 не може бути використана для зарахування пільгового стажу, оскільки вона видана не за встановленою формою та не містить підпису головного бухгалтера; проведення звірки відомостей по МПП "Граніт" неможливе через відсутність його за юридичною адресою, діяльності воно не здійснює з 2006, звітність не подає з березня 2010.

У відповіді на відзив на позовну заяву, позивач ОСОБА_1 зазначив, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 441/103-23 від 13.08.2019 було прийнято без проведення будь-якої перевірки інформації щодо наявного пільгового стажу, що дає право на зниження пенсійного віку за період його роботи у МПП "Граніт", не були враховані додатково подані ним, при повторному зверненні до ГУ ПФУ у Київській області від 08.10.2019, наступні документи: копія трудового договору № 42 з МПП "Граніт" від 29.08.2002; довідка ДСП "ЧАЕС" від 03.09.2019 про отриману дозу зовнішнього опромінення за час роботи у зоні відчуження в МПП "Граніт". Проте, дані документи відсутні в матеріалах його пенсійної справи. Позивач наголосив, що він надав відповідачеві усі необхідні та достатні документи відповідно до вимог п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач у запереченні на відповідь позивача на відзив на позовну заяву, зазначив, що позивач оформив заяву від 08.10.2019 про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як звернення, у зв`язку з чим даний лист був перенаправлений до Славутицького відділу обслуговування громадян, реєстрація звернень проходить за іншою процедурою і зберігається в іншій справі відповідно до номенклатури справ та тому й не міститься в матеріалах пенсійної справи.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів. З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

позивач певний час працював на різних підприємствах у зоні відчуження в особливо шкідливих умовах праці безпосередньо на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС, в тому числі у МПП "Граніт", філії "Струм-Славутич" ПМНВІП "Струм", ВП "Автомремонтсервіс", ДП НАЕК "Енергоатом", про що свідчать записи у трудовій книжці (а.с. 18-32).

Як вбачається із записів трудової книжки позивача від 27.07.1987 серії НОМЕР_1 , він працював у періоди: з 02.09.2002 по 30.01.2004 на малому приватному підприємстві "Граніт" за трудовим договором шліфувальником на період спорудження СВЯП -2 для компанії "Кампенон Бернар" СЖЕ/Буйг Траво пюблік"; з 02.06.2004 по 29.07.2005 - муляром на період виконання робіт за проектом у філії "Струм-Славутич" ПМНВІП "Струм"; з 05.08.2005 по 04.02.2006, з 14.02.2006 по 28.01.2011, з 15.02.2011 по 11.04.2011, з 19.04.2011 по 30.06.2011, з 18.07.2011 по 30.12.2011 - слюсарем з ремонту РТО 4-го розряду, потім 5-го розряду, у службі управління та супроводження проектів АП "Атомремонтсервіс" ДП НАЕК "Енергоатом" за строковими трудовими договорами строком; з 10.01.2012 по 09.07.2012 - слюсарем з ремонту РТУ 4-го розряду у цеху з ремонту тепломеханічного обладнання ВП "Атомрентсервіс" ДП НАЕК "Енергоатом" за строковим трудовим договором; з 10.07.2012 по час звернення до суду - слюсарем з ремонту РТУ 4-го розряду, з 17.06.2013 - 5-го розряду, у цеху з ремонту тепломеханічного обладнання ВП "Атомремонтсервіс" ДП НАЕК "Енергоатом" на постійній основі за збереженням попередніх умов праці займаної посади.

Факт роботи, повний робочий день в шкідливих умовах на зазначених посадах у вказаний період підтверджений записами у трудовій книжці, а також уточнюючими довідками про роботу, яка дає право на дострокову пенсію №№14-58/428, 14-87/654, 14-87/655, 14-87/656 від 30.05.2019, №14-87/667 від 07.08.2019, виданими ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "Атомремонтсервіс" у встановленому законом порядку і формі; довідкою МПП "Граніт" №20 від 06.02.2004 та довідкою філії "Стум-Славутич" № 42 від 07.07.2006 про безпосередню зайнятість позивача на роботах, які надають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі Списком № 1, затвердженими Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; копією трудового договору № 42 від 29.08.2002 та додатками до нього (а.с. 33, 34, 36, 38, 39, 40, 43-51, 52-54).

Згідно довідки ДСП "Чорнобильська АЕС" № 3737/01090250-2019 від 03.09.2019 вбачається, що доза зовнішнього навантаження на ОСОБА_1 за період робіт на ДСП "Чорнобильська АЕС" в складі сторонньої організації склала 26,35 мЗв, у тому числі: за період з вересні 2002 по січень 2004 - 2,36 мЗв, з червня 2004 по липень 2011 - 23,99 мЗв (а.с.55).

З витягу з реєстру застрахованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що позивач ОСОБА_1 у період з вересня 2002 по січень 2004 включно працював у МПП "Граніт", яке здійснювало протягом цього періоду відповідні соціальні страхові внески (а.с. 56-62).

У довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 20 від 06.02.2004, МЛП "Граніт", підтверджує, що ОСОБА_1 виконував роботи, передбачені Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 №14970878 і Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 06.06.1986 № 655-195, які надають право на державну премію на пільгових умовах у відповідності зі списком № 1, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, у період з 02.09.2002 по 30.01.2004 (а.с. 39).

Судом встановлено, що позивач по досягненню 50 років, 07.08.2019 звернувся до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 згідно із п.а ч.1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Заяву пенсійним органом прийнято 07.08.2019 та зареєстровано за № 1128, про що свідчить розписка-повідомлення (а.с. 9, 10).

За наслідками розгляду заяви, 13.08.2018 відповідачем було прийнято рішення №441/103-23, яким відмовлено у призначенні пенсії. Вказане рішення обґрунтовано тим, що відповідно до наданих позивачем документів, до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 можливо зарахувати лише стаж, який складає 7 років 11 місяців та 9 днів, довідка Ф-122, видана МПП "Граніт" № 20 від 06.02.2004 не може бути використана для зарахування пільгового стражу, оскільки вона видана не за встановленою формою та не містить підпису головного бухгалтера (а.с. 35).

Також, позивач 08.10.2019 ще звертався до ГУ ПФУ у Київській області про долучення до матеріалів справи додаткових документів - копії трудового договору № 42 від 29.08.2002, укладеного з МПП "Граніт" та копії довідки ДСП "Чорнобильська АЕС" № 3737/01090250-2019 від 03.09.2019 про підтвердження отримання позивачем дози опромінення за період роботи у зоні відчуження (а.с. 42).

Проте, листом № 1427/Т-01 від 21.10.2019, Управління обслуговування громадян Славутицького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) повідомила позивача про недотримання форми звернення до органу пенсійного фонду (а.с. 41).

Не погодившись, з рішенням відповідача, ОСОБА_1 вирішив звернутися до суду за захистом свого права.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зважає на таке:

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, необхідною умовою для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1.

Статтею 62 Закону №1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку № 637 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.

Судом встановлено, що позивач у період з 02.09.2002 по 30.01.2004 працював у МПП "Граніт" шліфувальником на період спорудження СВЯП-2 для компанії " Кампенон Бернар СЖЕ /Буйг Траво Пюблік" (Франція), що безпосередньо підтверджується записами у трудовій книжці позивача, копією трудового договору № 42 від 29.08.2002 та довідкою МПП "Граніт" № 20 від 06.02.2004 (а.с. 23, 43-51, 39).

Згідно преамбули трудового договору № 42 від 29.08.2002, укладеного між МПП "Граніт" в особі директора - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , останній наймається на строк, визначений ст. 7 цього договору, який відповідає одному з етапів, передбачених у ході реалізації будівництва ХОЯТ-2, відповідальність за яке покладена на консорціум "Фраматом - Кампенон Бурнар SGE/Буйг Траво Пюблік" (Франція) у рамках контракту № СhNPP/С-2/2/033, укладеного 07.07.1999 між Національною Атомною Енергогенеруючою Компанією "Енергоатом" та вищезазначеним консорціумом та котрий є частиною Згоди про Грант № 006, укладеного між Європейським Банком Реконструкції та Розвитку, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією (а.с. 43). Місцем роботи позивача зазначено у п.4.3 договору - будівний майданчик ХОЯТ-2, зона відчуження Чорнобильської АЕС. У п.7 даного договору зазначений строк його дії - з 02.09.2002 по 31.12.2002 з можливістю його подовження за згодою сторін. З доповнень №№ 2 та № до трудового договору вбачається, що строк дії договору буд подовжений з 01.01.2003 до 30.04.2003 та з 01.05.2003 до 31.07.2003 (а.с. 48, 52, 54).

Крім того, підприємство на якому позивач працював у спірний період підтвердило, що виконувані позивачем роботи на МПП "Граніт", розташованого у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, відповідають списку №1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (а.с. 39).

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком №1.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 17.04.2019 у справі № 686/16852/16-а, 16.05.2019 у справі №132/2081/17, від 09.07.2019 у справі №204/2194/17

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАСУ).

Отже, суд дійшов висновку, що період роботи позивача: з 02.09.2002 по 30.01.2004 на МПП "Граніт" на посаді шліфувальника, підлягає зарахуванню до трудового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за списком № 1.

Щодо посилань відповідача про неможливість здійснення звірки відомостей, поданих позивачем для обчислення пенсії, з первинними документами МПП "Граніт" через відсутність останнього за своєю юридичною адресою, не здійснення ним діяльності з квітня 2006 та незвітування з березня 2010, суд зазначає наступне.

Згідно відомостей ЄДР, МПП "Граніт" (ЄДРПОУ - 30431077) не перебуває у стані припинення, основним видом його діяльності є будівництво будівель (код КВЕД 45.21.1), керівником є Жаріков А.Ф., місцезнаходження юридичної особи - АДРЕСА_1 квартал, будинок 18).

З Витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що у період з вересня 2002 по січень 2004 включно, позивач працював на МПП "Граніт" (код страхувальника застрахованої особи - 30431077) та роботодавець здійснював за найманого працівника відповідні страхові соціальні внески, які є основою для майбутньої гарантованої державної пенсії (а.с. 56-57).

Таким чином, відповідач не навів суду обґрунтованих пояснень та доказів на підтвердження неможливості проведення звірки по МПП "Граніт", адже у реєстрі застрахованих осіб є відповідна інформація про працевлаштування позивача саме у період з вересня 2002 по січень 2004.

Інформація стосовно не здійснення МПП "Граніт" діяльності з 2006, не подання ним звітності з березня 2010, відсутність його за місцем реєстрації та не відповідність його контактних номерів дійсності не підтверджується жодними доказами. Крім того, дані обставини не мають відношення до даної справи, оскільки позивач з 2004 працював на іншому підприємстві та не повинен нести відповідальності за дії роботодавця.

З огляду на викладене, відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії позивачеві за віком на пільгових умовах період роботи на посаді шліфувальника з 02.09.2002 до 30.01.2004.

Щодо позовної вимоги позивача зобов`язати відповідача зарахувати період роботи з особливо шкідливими умовами праці у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у МПП "Граніт" з 02.09.2002 по 30.01.2004 у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу при розрахунку пільгового стажу, що дає право на зниження пенсійного віку за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 № 36 та призначити пенсію з моменту виникнення права на її отримання з урахуванням зазначеного періоду роботи у МПП "Граніт", суд зазначає наступне:

пунктом а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків.

Судом встановлено, що позивач звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах при досягненні ним 50 років, враховуючи зазначені вище норми закону, при загальному стажу роботи 40 років, він має право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком № 1 згідно з пунктом а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. З заявою про призначення пенсії за списком № 1 позивач звернувся 07.08.2019, заяву з наданими ним документами прийнято і зареєстровано в пенсійному фонді за № 1128 (а.с. 9).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (рішення від 19.03.2019 у справі № 806/1952/18) зазначив, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час може бути подано без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України Про пенсійне забезпечення право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, оскільки відмова відповідача у зарахуванні стажу у пільговому обчисленні та призначенні пенсії, викладена у рішенні, стосується прав конкретної особи, вказане рішення є індивідуальним актом та підлягає оскарженню шляхом подання позову про визнання його протиправним та скасування.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі Гурепка проти України (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі Гарнага проти України (Garnaga v. Ukraine), заява № 20390/07).

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, оскільки судом викладено висновки щодо необхідності зарахування позивачеві пільгового стажу, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і відповідач не може діяти в іншій спосіб, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати позивачеві трудовий стаж роботи з 02.09.2002 по 30.01.2004 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за списком № 1, призначити та виплати пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком № 1 згідно з пунктом а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 07.08.2019 року.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки присуджені позивачеві виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем за заявлені позовні вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у загальному розмірі 1536,80 грн. згідно квитанцій № 0.0.1526956818.1 від 18.11.2019 та №1007411680 від 11.12.2019.

Таким чином, враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ПФУ у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України Київської області (ЄДРПОУ - 22933548, м.Київ, вул.Ярославська, 40) № 441/103-23 від 13.08.2019 щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ - 22933548, м.Київ, вул. Ярославська, буд. 40, 04071) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) період роботи шліфувальником на МПП "Граніт" з 02.09.2002 по 30.01.2004 до пільгового стажу та призначити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах з моменту виникнення права на її отримання з урахуванням періоду роботи у МП Граніт .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України судовий збір у сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.