Рішення

від 23.07.2008 по справі 2-470/08

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

№2-470/08

Категорія 18

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2008 р. м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Григорусь Н.Й.

секретарі Андрушко І.С., Лисенко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави до ОСОБА_1 про стягнення коштів ,-

встановив:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 6656,68 грн. При цьому посилається на те, що 05.01.2000 року було укладено типову угоду про підготовку фахівця з вищою освітою між студентом ОСОБА_1 та Житомирським державним педагогічним університетом ім. І.Франка. Згідно якої студент зобов'язаний після одержання вищої освіти відпрацювати не менше 3-х років за фахом, у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати державі вартість навчання. Оскільки відповідач після одержання освіти до місця призначення не прибув, від роботи відмовився просив стягнути з відповідача 6656,68 грн. вартості навчання та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача - прокурора Корольовського району м. Житомира - позов підтримала з тих самих підстав, просила його задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача - Державного казначейства - в судове засідання не з явився, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки та можливість розгляду справи в його відсутності не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідно до ст. 169 ЦПК України.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, зазначив, що працевлаштований він не був, намагався працевлаштуватись особисто, проте безрезультатно, крім того просив відмовити у задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду.

Представник третьої особи - Житомирського державного педагогічного університету ім. І.Франка - в судовому засіданні позовні вимоги вважав обґрунтованими.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 05.01.2000 р. між студентом ОСОБА_1 та Житомирським державним педагогічним університетом ім. І.Франка в особі ректора університету було укладено типову угоду про підготовку фахівців з вищою освітою, яка набирає чинності з моменту підписання і діє до 30.06.2000 р. Згідно даної угоди студент зобов'язується прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення та відпрацювати не менше 3-ох років, у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому законом порядку. Згідно довідки Житомирського державного університету ім. І.Франка № 50 від 18.012006 р. вартість навчання для випускників 2003 р. становила 6656,68 грн., 2004 р. - 8623,84 грн. У 2003 р. ОСОБА_1 отримав диплом з відзнакою та здобув кваліфікацію бакалавра педагогічної освіти, вчителя фізики; а в 2004 р. отримав диплом з відзнакою та здобув кваліфікацію вчителя фізики, математики, астрономії і безпеки життєдіяльності. Тобто повну вищу освіту відповідач одержав у 2004 р. Після одержання диплома ОСОБА_1 була надана картка працевлаштування випускника, згідно якої він мав бути працевлаштований у школі Житомирського району, з оплатою праці згідно штатного розпису та повинен бути забезпечений житлом. В даній картці відсутні відомості про надання посвідчення про направлення на роботу або про відмову від його одержання. Представником позивача в судовому засіданні не наданого жодного доказу, який би підтверджував, що з відповідачем було укладено додаткову угоду щодо продовження строку навчання, що відповідачу було запропоновано роботу за фахом (відповідно до умов картки працевлаштування), що відповідачу надавалось направлення на роботу (в якому мало бути зазначено конкретне місце роботи), що відповідач відмовився їхати за призначенням, крім того, як пояснив ОСОБА_1 він намагався особисто знайти роботу, будь-якої допомоги йому в цьому надано не було.

За таких обставин, коли позивачем не надано будь-яких доказів, що підтверджували б відмову відповідача від працевлаштування за призначенням, хоча відповідно до ст. 10-11 ЦПК України це є обов'язком позивача, суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 651, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави до ОСОБА_1 про стягнення коштів м відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та апеляційної скарги поданої протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.