Постанова

від 14.05.2020 по справі 320/4060/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4060/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Кушнова О.А.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мінт Груп до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мінт Груп звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання ТОВ Мінт Груп таким, що відповідає Критерію ризиковості платника податків наявна податкова інформація , викладене в протоколі від 28.02.2019 №151;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області прийняти рішення про виключення ТОВ Мінт Груп з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Мінт Груп (ідентифікаційний код 40938551) таким, що відповідає Критерію ризиковості платника податків наявна податкова інформація , викладене в протоколі засідання Комісії від 28.02.2019 №151; зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області прийняти рішення про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Мінт Груп (ідентифікаційний код 40938551) з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Київській області зазначає, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації про відповідність платника податків критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПКУ, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Апелянт наголошує, що протоколом №151 відносно TOB Мінт Груп прийнято рішення про внесення до реєстру ризикових платників, проте судом першої інстанції не враховано той факт, що на засіданні прийнято рішення про внесення до реєстру ризикових платників ТОВ Мінт Груп із ознакою відповідно на абз.7 пп.1.6 п.1 Критеріїв, а саме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Окрім того, судом першої інстанції не враховано той факт, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства як суб`єкта господарювання, оскільки за позивачем залишається право підтверджуючими документами довести реальність здійснювання фінансово-господарських операцій у своїй діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

16.04.2020 до суду апеляційної інстанції від Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач вказує, що відповідно до ст. 10 Закону України Про інформацію одним із видів інформації за змістом є податкова інформація. Відповідно до ст. 16 Закону України Про Інформацію податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Так, аналізуючи зміст поняття податкова інформація можна дійти до висновку, що це сукупність відомостей і даних, які переходять в статус юридичного факту, в разі їх неспростування. Головним управлінням ДПС у Київській області складено узагальнену податкову інформацію ГУ ДФС у Київській області від 09.04.2019 № 3301/7/10-36-52-05 щодо ТОВ Мінт Груп за звітні періоди з 01.01.2018 по 09.04.2019 року, і враховуючи, що платником не надано жодного доказу на виявлення спростування податкової інформації таким чином вона є діючою (чинною) та в свою чергу належним та допустимим доказом в силу приписів КАС України.

Також, апелянт просить врахувати правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 та від 03.03.2020 у справі №240/3665/19.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року замінено відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю Мінт Груп (ідентифікаційний код 40938551, адреса: 07401, Київська область, м. Бровари, вул. Янченка Дмитра, буд.2) здійснює господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками за переліком видів робіт згідно з додатком до ліцензії, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, наказ №5 - Л від 31.01.2018, реєстраційний запис 2013047258 (а.с.45-46, т.1).

Будівельну діяльність ТОВ МІНТ ГРУП здійснює на підставі ліцензії, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, наказ №5 - Л від 31.01.2018 та дозволу Головного управління держпраці у Київській області №377.18.32. (а.с.45-47, т.1).

Офісне приміщення ТОВ МІНТ ГРУП орендує у ТОВ УКРХІМТЕХІНВЕСТ за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Янченка, 2, згідно договору оренди нежитлового приміщення №87 від 01.08.2018 (а.с.48-51, т.1).

Фінансування будівництва ТОВ МІНТ ГРУП проводиться відповідно до договору підряду №03/12/18-ДКЮ від 03.12.2018.

Так, 03.12.2018 між ТОВ Ділор Консалтінг Юкрейн та ТОВ Мінт Груп укладено договір підряду №03/12/18-ДКЮ від 03.12.2018 на виготовлення і монтажу перемичок, мурування стін із легкобетонних каменів без облицювання, армування мурування стін та інших конструкцій, приготування важких мурувальних розчинів цементних по об`єкту - Будівництво допоміжного адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 53 (а.с. 8-16, т.1).

В подальшому, 22.01.2019 ТОВ Мінт Груп укладено з ТОВ Будівельно монтажне управління Україна договір будівельного підряду №22/01-19 на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об`єкті - Будівництво допоміжного адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 53, кошти перераховуються відповідно зазначеного договору (а.с.29-34, т.1).

28.02.2019, як вбачається з матеріалів справи, а саме витягу з протоколу на засіданні Комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення щодо внесення до реєстру підприємств ТОВ "Мінт Груп" таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків. В протоколі засідання Комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо ТОВ "Мінт Груп" в якості підстави для внесення позивача до реєстру ризикових платників зазначено: "наявна податкова інформація" (а.с. 52, т.1).

04.03.2019 ТОВ Ділор Консалтінг Юкрейн перерахувало на користь ТОВ "Мінт Груп" кошти в розмірі 405600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.03.2019 №897 та банківською випискою (а.с.39-40, т.1).

В результаті здійснення господарських операцій позивачем було оформлено податкову накладну №3 від 04.03.2019 та відправлено її для реєстрації в ЄРПН, проте рішенням комісії ГУ ДФС у Київській області від 01.04.2019 №1127208/40938551 відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 04.03.2019.

Не погодившись з рішенням Комісії ГУ ДФС у Київській області від 01.04.2019 №1127208/40938551 позивачем було подано позов про скасування спірного рішення.

10.07.2019 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2188/19 (набрало законної сили 11.10.2019) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.04.2019 №1127208/40938551 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 04.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 04.03.2019 подану товариством з обмеженою відповідальністю "Мінт Груп".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2188/19 було встановлено, що зупинення спірних податкових накладних не відповідає умовам критерію пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин.

07.06.2019 позивач звернувся з листом до ГУ ДФС у Київській області щодо виключення з переліку ризикових підприємств суб`єкта господарювання, до якого були додані документи на підтвердження реальності здійснення операцій (а.с. 54-55, т.1).

Проте, листом від 11.07.2019 №24313/10/10-36-07-03-06 контролюючий орган відповів, що ТОВ "Мінт Груп" відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв та його віднесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Також вказано, що подані документи не підтверджують реальність здійснення господарських операцій та свідчать про відсутність матеріально- технічних засобів та трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства (а.с. 56-57, т.1).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не відповідає жодному з наведених у листі Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 критеріїв ризиковості платника, а тому оскаржуване протокольне рішення ГУ ДФС у Київській області щодо включення/внесення Позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, викладене у протоколі, не відповідає вимогам п. п. 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки таке рішення прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд першої інстанції при цьому зазначив, що дії контролюючого органу породжують правові наслідки для платника податків, а саме через включення позивача до Переліку ризикових платників податків було зупинено реєстрацію спірних податкових накладних та в подальшому зумовило прийняття рішень про відмову у їх реєстрації, що встановлено рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2188/19 від 10.07.2019, що набрало законної сили 11.10.2019.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Частина перша статті 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно підпункту 20.1.45. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до пункту 71.1. статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1., 74.3. статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 2 Порядку №117 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно пункту 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018).

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

Згідно пункту 1 цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 17 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Згідно пункту 23 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Така позиція вже викладалась Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 та міститься у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19.

Колегія суддів, також, зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Колегія суддів зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу ТОВ Мінт Груп до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення ТОВ Мінт Груп до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності ТОВ Мінт Груп критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що протокол засідання комісії ГУ ДФС у Київській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу направленою на виконання завдань та функцій передбачених ПК України.

В даному випадку, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що і було оскаржено позивачем у межах справи №320/2188/19.

Таким чином, надані позивачем доводи на підтвердження обґрунтованості позовних вимог спростовано відповідачем, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, оскільки рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права, а відтак, таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідності до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до помилкового вирішення справи, а відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року скасувати та увалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Мінт Груп до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.Є. Пилипенко