Ухвала

від 14.05.2020 по справі 826/13627/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13627/18

УХВАЛА

14 травня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів: Василенка Я. М., Ганечко О. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2019.

Апеляційну скаргу подано вдруге разом з клопотанням про поновлення строку на оскарження рішення суду з вказівкою на причини такого пропуску.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, оскільки причини пропуску строку на оскарження визнано судом неповажними та не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, апелянт звернувся вчасно з апеляційною скаргою на вказане рішення суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 апеляційну скаргу повернуто на підставі ч. 2 ст. 298 КАС України.

Подаючи апеляційну скаргу вдруге, апелянт вказує про поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, що на час залишення поданої вперше апеляційної скарги без руху були відсутні кошти для сплати судового збору для її подання.

Звертає увагу, що первинна апеляційна скарга подана у межах строку апеляційного оскарження, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Разом з тим, вказано про подання апеляційної скарги вперше в межах встановлених строків, що свідчить про намір здійснення процесуальної дії у встановлені строки та є підставою для визнання пропуску процесуального строку з поважних причин.

Разом з тим, повернення вперше поданої апеляційної скарги, відсутність фінансування державного органу не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, колегія враховує, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.

Питання про сплату судового збору державними органами, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, врегульовано пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 №484-VIII, в якому покладено обов`язок щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів на Кабінет Міністрів України.

Зазначені апелянтом причини пропуску строку на оскарження рішення суд визнав неповажними, однак, будь-яких інших причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані поважними апелянтом не наведено.

Колегія суддів зазначає, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №826/5793/17.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Станом на 14.05.2020 зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 недоліки апеляційної скарги щодо обґрунтування причин пропуску строку подання скарги - не усунуті.

Колегія суддів зауважує, що навіть за умови сплати апелянтом судового збору за подання повторної скарги, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними та апелянт не вказав інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 р. у справі МШ Голуб проти України , відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вищевикладене перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко